Ревізія і контроль операцій по надходженню та списанню тмц.
Перевіряючи операції з надходження ТМЦ на підприємстві, ревізор повинен, насамперед, керуватися П(С)БО 9 і зобов‘язаний вивчити порядок їх обліку та контролю на підприємстві. Якщо ж проводиться ревізія бюджетної установи, то основним нормативним документом, яким регулюється облік ТМЦ тут є Інструкція з обліку запасів.
Якщо МЦ надійшли на підприємство шляхом видачі довіреностей особам, які мають право на їх одержання, то ревізор згідно з інструкцією «Про порядок видачі довіреностей» зобов‘язаний перевірити:
Наявність журналу обліку виданих довіреностей;
Наявність наказу на тих осіб, які мають право підпису довіреностей;
Своєчасність подання звіту з використання одержаних довіреностей.
На підставі журналу реєстрації довіреностей та первинних документів ревізор перевіряє своєчасність оприбуткування МЦ. Важливим завданням ревізії є перевірка повноти їх оприбуткування. При надходженні МЦ зіставляють назву та кількість оприбуткованих МЦ з даними супроводжувальних документів. У разі виявленої нестачі складають акт прийому, який підписується представником постачальника та незацікавленою особою. Особливо детальній перевірці підлягають операції, які пов‘язані з придбання МЦ підзвітними особами.
Ревізор також перевіряє правильність визначення первісної вартості запасів, що надходять на підприємство.
Відповідно з П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається із таких фактичних витрат:
Сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику за вирахуванням непрямих податків;
Сум ввізного мита;
Сум непрямих податків, які пов‘язані з придбанням запасів і не відшкодовуються підприємству;
ТЗВ (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків при транспортування витрат);
Інших витрат, які безпосередньо пов‘язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Слід пам‘ятати, що до первісної вартості запасів не включаються отримані торговельні знижки.
Не включаються до первісної вартості МЦ, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійсненні:
Понаднормові втрати і нестачі запасів;
Проценти за користування позиками;
Витрати на збут;
Загальногосподарські витрати та інші подібні витрати, які безпосередньо пов‘язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Наступним етапом перевірки є правильність відпуску матеріалів.
На сьогоднішній день, згідно з П(С)БО 9 на підприємстві можна використовувати один із п‘яти методів оцінки запасів або декілька одночасно. Але при цьому слід знати, що «для усіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів».
Різнотипні запаси не заборонено обліковувати різними методами, але при цьому слід аргументовано підтвердити відмінність в умовах їх використання. Слід мати на увазі, що при зміні специфіки господарської діяльності можлива зміна облікової політики, яка може проявлятися у зміні методів оцінки запасів при їх списанні.
Вибір методу оцінки списання запасів суттєво впливає на кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства (особливо в умовах інфляції).
Якщо є випадки відпуску МЦ за вимогою, то в кожному окремому випадку необхідно визначити систематичність такого відпуску, конкретних виконавців. Перевіряючи відпуск МЦ стороннім особам, ревізор перевіряє підставу відпуску МЦ та умови їх реалізації. При цьому необхідно перевірити дані первинних документів, пов‘язаних з відпуском матеріалів з даними перепустки на вивіз продукції, своєчасність зарахування виручки тощо.
Під час ревізії МЦ слід обов‘язково врахувати залишки незавершеного виробництва. До цих залишків не мають бути включені:
Матеріали, комплектуючі та деталі, що отримані цехами, але ще не розпочата їх обробка;
Забраковані деталі та напівфабрикати.
Також необхідно звернути увагу на правильність проведення переоцінки ТМЦ.
У бюджетних установах переоцінка здійснюється на виконання нормативно-правових актів або за власним бажанням керівника установи (якщо балансова вартість значно відрізняється від аналогічних запасів, придбаних раніше). При цьому сума дооцінки не є додатковим доходом бюджетної установи.
Перевіряючи процес переоцінки на підприємстві ревізор визначає:
Правильність визначення обсягів товарів і продукції, що підлягає переоцінці;
Організацію проведення переоцінки;
Документальне оформлення результатів переоцінки;
Визначення джерела фінансування переоцінки;
Відображення переоцінки у бухгалтерському обліку.
Дооцінка залишків ТМЦ проводиться при:
зміні ціни на виробничі запаси і товари при одержані від постачальників за новими, більш високими цінами;
наявності документального підтвердження постачальника про нову ціну за підписом керівника;
зміни курсу гривні до іноземної валюти на початок кожного місяця по імпортних ТМЦ;
Уцінка товарів і продукції проводиться, якщо ці товари і продукція не мали збуту упродовж 3 місяців; не користуються попитом споживачів; частково втратили свою первинну якість.
Уцінка проводиться за даними інвентаризації або за рішенням керівника по даних обліку на 1 число місяця.
Розмір уцінки визначає комісія на підставі експертних оцінок і її результати записуються в акті-описі уцінки, який складається у двох примірниках, має бути підписаний всіма членами інвентаризаційної комісії, МВО та упродовж 2 днів затверджений керівником. Один екземпляр акту-опису здається в бухгалтерію, а другий – зберігається у МВО.
Результати уцінки відображаються в обліку того місяця, у якому складено акт-опис уцінки.