• Вітамін с (аскорбінова кислота).

Дослідження властивостей і складу вітаміну С пов’язане із з’ясуванням причин виникнення цинги.

У 1920р. І Дремонд виділив речовину і назвав її антискорбутною.

У 1922р. М.О.Безсонов виділив майже чистий препарат цієї речовини з соку капусти і добув його в кристалічному вигляді.

У 1933р. було здійснено хімічний синтез аскорбінової кислоти.

Аскорбінова кислота є похідною L-гулонової кислоти. В кристалічному стані вона досить стійка і може зберігатися тривалий час без доступу кисню і вологи. Водні розчини – малостійкі. Аскорбінова кислота в них швидко руйнується , особливо в нейтральному і лужному середовищах, а також при значному підвищенні температури при наявності фонів важких металів (Cu²⁺, Fe²⁺). Розчини аскорбінової кислоти приготовлені на бідистильованій воді, що не містить розчиненого кисню та іонів важких металів, не руйнуються навіть при стерилізації в запаяних скляних ампулах.. Добувають аскорбінову кислоту в основному синтезом з глюкози та її похідного – спирту сорбіту.. Важливе значення має також мікробіологічний синтез з застосуванням оцтовокислих бактерій. Виділення аскорбінової кислоти з природних джерел (шипшини, болгарського перцю, зелених грецьких горіхів) має другорядне значення.

Біологічна роль. При нестачі або тривалій відсутності вітаміну С виникають гіповітамінози та авітамінози. Тривала відсутність вітаміну С протягом 3 – 5міс. Призводить до розвитку захворювання, що дістало назву цинги. Попередні симптоми: загальне нездужання, головний біль, постійне відчуття втоми, млявість, порушення сну, апатія, біль у різних ділянках тіла, особливо в м’язах нижніх кінцівок.

Найхарактернішою ознакою цинги є ураження кровоносних судин, особливо капілярів, яке супроводжується ламкістю їх стінок і підвищенням капілярів, яке супроводжується ламкістю їх стінок і підвищенням проникності. Зміни в капілярах призводять до виникнення підкірних крововиливів, спостерігають зміни в кістковій тканині, хрящах, сухожиллях, дентині зубів, що зумовлене значним зниженням вмісту колагену. Спостерігається ураження ясен – гінгівіт, що призводить до їх роз рихлення, оголення і розхитування зубів, кровоточивості ясен. При захворюванні на цингу порушується діяльність серцево-судинної системи – спостерігаються прискорене серцебиття, болі в області серця, зниження артеріального тиску. Зміни з боку травного каналу характеризуються катаральним станом слизової оболонки шлунка і кишок, змінюється секреторна і моторна функції шлунка, виникає дискінезія кишок.

Механізм дії вітаміну С пов'язаний з участю його в окислювально-відновних процесах, процесах тканинного дихання, стимулює діяльність окислювально-відновних ферментів (каталази, глутатіону), бере участь у забезпеченні біосинтезу нуклеїнових кислот, білків. Вітамін С позитивно впливає на біосинтез білка колагену, тому широко використовується при лікуванні переломів та для загоювання ран у хірургії. Для цього використовують також препарат галаскорбін – комплексну сполуку натрієвих солей вітамінів С і Р.

У вуглеводному обміні вітамін С позитивно впливає на еритропоез і утворення гемоглобіну, підвищення реактивності організму та зміцнення його захисних механізмів, сприяє виробленню антитіл, підвищує фагоцитарну активність лейкоцитів, посилюючи опірність організму хворобам.

Отже, аскорбінова кислота виявляє значний вплив на обмін речовин. Бере участь у пластичних і регенеративних процесах, забезпечує нормальне функціонування ендокринної і центральної нервової систем, підвищує резистентність організму, стійкість його проти різних захворювань.

Поширення і потреба. Основним джерелом аскорбінової кислоти є продукти рослинного і тваринного походження. Найбільша кількість її міститься в шипшині, чорній смородині, полуницях, грецьких горіхах, печінці.

Добова потреба дорослої людини в аскорбіновій кислоті залежно від фізичного навантаження становить 50 – 70мг. Потреба в аскорбіновій кислоті збільшується в умовах жаркого клімату і на Крайній Півночі до 80 ‑ 120мг. Зростає потреба у вітаміні також для дітей, підлітків, вагітних жінок, людей похилого віку.

20