• Вітамін в3 (пантотенова кислота).

Пантотенова кислота та її солі ‑ нестійкі сполуки і швидко руйнуються, особливо при високій температурі в кислому середовищі.

Ознаки авітамінозу: слабкість, швидка втомлюваність, оніміння кінцівок, дерматити, схильність до інфекційних захворювань, зниження кислотності шлункового соку. При систематичному авітамінозі розвиваються дерматити, подібні до пелагричних.

Пантотенова кислота є складовою частиною багатьох ферментів, які забезпечують численні метаболічні реакції проміжного обміну.

У складі коензиму А пантотенова кислота входить до складу ферментів, які каналізують реакції ацетилування та переацетилювання, синтез і розщеплення жирів, багато реакцій три карбонового циклу, синтез стероїдів, гемоглобіну, ацетилхоліну. Ацетил – КоА бере участь у синтезі окремих амінокислот, холіну, гістаміну та інших важливих для організму речовин.

Пантотенова кислота міститься в усіх клітинах рослинних і тваринних організмів. Найважливішим джерелом за вмістом пантотенової кислоти є печінка, внутрішні органи тварин, яйця, молоко, зернові, особливо гречка, овочі, фрукти.

Добова потреба людини становить 7 – 10мг і повністю задовольняється за рахунок харчових продуктів та синтезу її мікрофлорою кишок.

• Вітамін в5 (нікотинова кислота, нікотинамід, вітамін рр, ніацин).

При недостатньому надходженні в організм вітаміну В₅ або при білковому голодуванні виникає захворювання, яке дістало назву пелагри (хвороба трьох Д). Характерними симптомами є дерматит, діарея і деменція (недоумкуватість).

В основі біологічної дії вітаміну РР лежить його участь у синтезі коферментних систем деяких ферментів, які каталізують різноманітні метаболічні реакції в багатьох ланках обміну речовин. Є частиною комплексної системи, яка бере участь в оксилювально-відновних процесах організму. У вуглеводному обміні вітамін В₅ сприяє активізації дії інсуліну, що сприяє нагромадженню глікогену в печінці, покращується використання глюкози в організмі.

Під впливом нікотинової кислоти відбуваються значні зміни основних показників білкового обміну. Зокрема, при нестачі вітаміну В₅ на фоні зниження загальної кількості білків зменшується вміст альбумінів з одночасним підвищенням глобулі нових фракцій.

Загальновідома нормалізуючи дія вітаміну В₅ на вміст холестерину, водно-мінеральний обмін, функціонування нервової і серцево-судинної систем.

Значні кількості нікотинової кислоти містяться в печінці, нирках, м’ясних продуктах, молоці і молочних продуктах, зернобобових культурах. Особливо багато її у висівках і дріжджах. В овочах і фруктах вміст нікотинової кислоти незначний.

Потреба дорослої людини у вітаміні В₅ становить 15 – 25мг на добу, для дітей – 5 – 15мг залежно від віку.

• Вітамін в6 (піридоксин).

Відкриття вітаміну пов’язано з дослідженням причин пелагроподібних дерматитів, які не зникали при лікуванні нікотинамідом.

У 1936р. з дріжджових екстрактів і рисових висівок було виділено речовину , що запобігала виникненню дерматитів (антидерматитний фактор).

У кристалічному вигляді було добуто в 1938р.

Вітамін В₆ стійкий проти нагрівання в кислому, лужному середовищах. Швидко руйнується на світлі, при дії ультрафіолетових променів.

В організмі людини піридоксин перебуває у зв’язаному стані у вигляді піридоксальфосфату, який входить до складу різних ферментних систем. Бере безпосередню участь у синтезі простетичних груп складних ділків – порфіринів, які входять до складу молекул гемоглобіну, міоглобіну, цитохромів, каталази, пероксидази. Порушення синтезу білків при В₆-авітамінозі негативно впливає на вміст окремих білкових фракцій у сироватці крові – значно знижуються фракції глобуліну, які пов’язані з виробленням антитіл, в результаті чого послаблюються захисні бар’єрні функції організму. Позитивно впливає на антитоксичну функцію печінки, сприяє нормалізації вуглеводного обміну, стимулює синтез жирів в організмі, позитивно впливає на діяльність ендокринної системи.

Міститься в пшеничних висівках, дріжджах, печінці, мязах. Добова потреба дорослої людини становить 2 – 4мг вітаміну В₆.

• Вітамін В₁₂ (ціанкобаламін).

Відкриття вітаміну пов’язано з вивченням причин виникнення та методів лікування злоякісної анемії.

У сухому вигляді вітамін В₁₂ стійкий проти дії зовнішніх факторів. Витримує автоклавування при 120 C. Добре зберігається в темному сухому місці. На світлі швидко втрачає біологічну активність.

Основним джерелом вітаміну В₁₂ є продукти тваринного походження – печінка, нирки, м’язи, а також молоко і яйця.

• Фолієва кислота.

Фолієву кислоту було виділено в 1939р. з листків шпинату як фактор росту бактерій молочнокислого бродіння.

З природних джерел виділено кілька різновидностей фолієвої кислоти, які відрізняються кількістю залишків глютамінової кислоти. В харчових продуктах фолієва кислота перебуває в зв’язаній неактивній формі. Перетворення її в біологічно активну форму відбувається у процесі перетравлювання їжі під впливом специфічних ферментів панкреатичного соку Внаслідок дії ферментів проходить відновлення фолієвої кислоти чотирма атомами водню, в результаті чого утворюється фолінова кислота – біологічно активна форма фолієвої кислоти (цитроворум-фактор у 100 разів активніший за фолієву кислоту). Утворення його стимулюється вітаміном В₁₂ і аскорбіновою кислотою.

Фолієва кислота під дією світла та при нагріванні з мінеральними кислотами і в лужному середовищі вона досить швидко руйнується.

Біологічна роль фолієвої кислоти в організмі виявляється в тому, що її активна форма – тетрагідрофолієва кислота – у вигляді коферменту входить до складу ферментних систем, які каталізують перенесення одно вуглецевих фрагментів від одних сполук на інші. Вуглець одно вуглецевих фрагментів включається в молекули компонентів нуклеїнових кислот (пуринових і піримідинових), амінокислот (гістидину, метіоніну), використовується для синтезу холіну і багатьох інших біологічно активних речовин.

Позитивна дія фолієвої кислоти на відновлення в організмі запасів холіну і метіоніну виявляється в комплексі з вітаміном В₁₂ (використовується для попередження жирової інфільтрації печінки при надлишку нікотинової кислоти або при інших порушеннях жирового обміну). Досить важлива роль фолієвої кислоти як протианемічного фактору: стимулює дозрівання мегалобластів кісткового мозку, стимулює синтез гемоглобіну, сприяє збільшенню числа еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.

Поширення і потреба. Високий вміст фолієвої кислоти виявлено в дріжджах і печінці. Міститься також в м’ясі, картоплі, капусті. При нормальному функціонуванні органів травлення потреба у вітамінін може забезпечуватися за рахунок ендогенного синтезу його мікрофлорою кишок.

Добова потреба людини у вітаміні становить 0,2 – 0,3мг.