Укладач

і загальна редакція - професор,

д-р істор. наук Г. Г. Демиденко

Редактор О. В. Прудникова

Художнє оформлення І. В. Свіріновська

Комп'ютерна верстка А. В. Ходаківський

Надруковано в друкарні ЧП Данюк "Нормальні Ціни",

тел. (0572) 288-213, 67-27-12

Підписано до друку з оригінал-макета

Формат 84x108 1/32. Папір офсетний. Гарнітура Times.

Ум. друк. арк. 48,5. Обл.-вид. арк. 42,1. Вид. № 00.

Тираж 800 прим. Зам.

ТОВ «Легас» Україна 61082, Харків,

Московський просп., 208/1, кв. 59.

Свідоцтво № 30657235 від 17.12.1999 р.

Тел./факс 92-72-89

1 Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. Навч. посібник для юрид. вищих навч. закладів і фак-тів: У 2 т./За ред. чл.-кор. АПрН В.Д.Гон-чаренка.-К., 1997. - Т 1: 3 найдавніших часів до початку XX ст. - С.48-51

1 1 Будда. Конфуций. Жизнь и учения. В изложении и переводах П. А. Бу-ланже. - М., 1995.

1 1 Антология мировой правовой мысли: В 5-ти т. - М, 1999. - Т. I. - С. 494-496.

1 Конфуций. Жизнь его и учения. - М., 1991.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. 1. - С. 492-493.

2 Книга правителя области Шан (Шан цзюнь шу). Изд. 2-е, доп. Пер. с кит. Вступ, ст., коммент. и послесл. Л.С.Переломова.-М, 1993.

1 Єдине - зосередження зусиль на землеробстві, торгівлі та війні.

1 Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. Навч. посібник для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 т. / За ред. чл.-кор. АПрН В. Д. Гончаренка. - Т 1: 3 найдавніших часів до початку XX ст. - С 46-47.

1 Материалисты Древней Греции. Собрание текстов Гераклита, Демокрита и Эпикура. - М., 1955. - С. 39-52.

2 Материалисты Древней Греции. Собрание текстов Гераклита, Демокрита и Эпикура. - С. 167-172.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. 1.-С. 132-136.

1 1 Антология мировой правовой мысли. -Т. 1. -С. 132-136, 142-145.

2 2 Лікург - легендарний законодавець Спарти.

3 У часи Сократа філа — адміністративно-територіальна одиниця Афінської держави. Всього їх було десять. Кожна філа посилала в Раду 50 чоловік (притан). які виконували поточні обов'язки.

4 Сократ розповідає про страту воєначальників Афінського флоту, що одержали перемогу над спартанцями 406 р. до н.е. Вони були звинувачені в тому, що кинули напризволяще моряків потоплених суден і не поховали загиблих.

1 Тридцять олігархів, які захопили владу в Афінах 404 р. до н.е.

2 Будівля на площі Афін, де засідали притани.

3 Платон. Собрание сочинений: В 4-х т. - М., 1994. - Т. 3. - С. 79-420.

1 Платон. Собрание сочинений: В 4-х т. - Т. 4. - С. 71-437.

1 Политика Аристотеля. — М, 1911. - 279 с.

1 Полибий. Всеобщая история: В сорока книгах. - СПб., 1995. -Т.П. Kh.VI-XXV. -С. 8-17.

1 Цицерон М.Т. Диалоги. О государстве. О законах. - М., 1994

1 Маються на увазі стоїки.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. 1. - С. 288-292.

1 Антология мировой правовой мысли. -Т. 1. -С. 317-323.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. 1. - С. 3254328.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. 1. - С. 329-336.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. 1. - С. 377-380.

1 Річ Посполита.

2 Тобто Річ Посполита.

3 Тобто його королевської милості.

1 Антология мировой политической мысли: В 5 т. - М., 1997. - Т. 1. -С.210-212. 94

1 Антология мировой философии: В 4-х т. - М. 1969. - Т. 1. - Ч. 2.-С. 601-605.

1 Використано тексти: Коран / Пер. смыслов и комм. В. Пороховой. - Дамаск-Москва, 1995. - С. 196-300: Коран / Пер. и комм. И. Ю. Крачковского. Изд. 2-е. - М., 1986.-С. 153-174.

1 Антология мировой правовой мысли. -Т. II. -С. 581-595.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. II. - С. 605-610.

1 1 Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. - К., 1989. - С. 4-99.

2 Тобто Херсонес.

1 Оглашения — церковний потрійний (повчальний та покаянно-спові-дальний) чин підготовки до хрещення.

1 Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9 т. - К., 2001. -Т. 1.- С 200-214.

2 Тобто бути в язичництві.

1 Володимир - київський князь Володимир Святославич, який у 988 р. запровадив християнство як державну релігію Київської Русі.

2 Каган - князь, цар, титул глави держави (тюрк.).

1 Василій - християнське ім'я князя Володимира.

2 Георгій - християнське ім'я Ярослава Мудрого, сина Володимира.

3 Йдеться про Софіївський собор у Києві

1 Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. - С 454-460.

2 Всеволодом Ярославичем і Марією, дочкою візантійського імператора Костянтина IX Мономаха.

3 Тобто готуючись до смерті.

1 Источники по истории политических и правовых учений. - М.. 1981.-С. 8-12

2 Мех - оброблена шкура тварини, якій надано форму сосуду.

1 Макиавелли Н. Государь. Рассуждения о первой декаде Тита Ливия. О военном искусстве. - М., 1996. - С. 37-108.

1 Макиавелли И. Государь. Рассуждения о первой декаде Тита Ливия. О военном искусстве. - С. 118-220.

1 Лютер М. Время молчания прошло. Избр. произведения. 1520-1526 гг. / Пер. с нем., ист.-биогр. очерк и комм. Ю. А. Голубкина. - X.. 1994 -С. 113-149.

1 Чемериця — багатолітня трава з луків. У стародавньому світі і в середні віки застосовувалась як лікарська рослина проти божевілля.

2 Contemptum (лат) — презирливий, призренний.

1 Антология мировой философии: В 4-х т. - Т. 2. - С. 113-115.

1 Тут і нижче мова йде про Лютера ("Отец Проныра", "'Доктор Лжец"), який у "Посланні до князів Саксоні'Г (червень 1524 р.) звинуватив Мюн-цера у намірі використати проти влади кулак, насилля, заколот.

2 Антология мировой правовой мысли. - Т. 11. - С. 671-672.

3 Антология мировой правовой мысли. — Т. П. - С. 672.

1 Німрод — легендарний цар. властитель, за Біблією. Вівілону, Аккада та інших земель.

2 Антология мировой правовой мысли. - Т. П. - С. 675-679.

1 Антология мировой политической мысли: В 5 т. - Т. II. - С.303-306.

1 Прекарій - поняття в середньовічному праві, що означало майно, передане на прохання в користування.

2 Антология мировой правовой мысли. - Т. II. - С. 694-695.

1 Мор Т. Утопия. - М„ 1978.

1 Кампанелла Т. Город Солнца. - М., 1954.

2 Далі в тексті Т. Кампанелла позначає ..сонце" знаком ©.

1 Гроцип Г. О. О праве войны и мира. Три книги, в которых объясняются естественное право народов, а также принципы публичного права. -М., 1994.-С. 39-825.

2 Пролегомени (грець.) — передмова, вступ, попередні розміркування.

1 Спиноза Б. Избранные произведения: В. 2-х т. - М.. 1957. - Т. 2. -С. 185-382.

1 Тут, мабуть, прихована полеміка з Т. Гоббсом, який викладав подібні погляди. (Уклад.)

1 Мильтон Д. О свободе слова. - М., 1907. - 48 с. «Ареопагитика'' — звернення Д. Мільтона до лордів та представникам общин в англійському парламенті.

2 Сборник документов по истории нового времени Европы и Америки (1640-1870): Уч. пособие для вузов/Сост. Е. Е. Юровская. - М., 1990. -С. 27-33.

1 УинстенлиД. Избранные памфлеты. - М.-Л.. 1950. - С. 340-359.

1 Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640-1870). - С. 31 -32.

2 Руд — міра площі, рівна 0,25 акра (0,4 га). 40 руд — приблизно 16 гектарів.

3 Гоббс Т. Избранные произведения: В. 2 т. - М.. 1964. - Т. 2.

1 Локк Д. Сочинения: В 3 т. / Пер. с англ. - М„ 1985. - Т. 3.

1 Благо народу — найвищий закон.

1 Вольтер. Избранные произведения. - М., 1947.

1 Антология мировой философии: В 4-х т. - Т. 2. - С. 555-558.

1 Монтескье Ш. Дух законов. - СПб., 1900.

1 Это более гарантия, чем политическая власть; за исключением, во всяком случае, федерального суда США (прим. Ш. Монтескье).

1 Руссо Ж. Ж. Трактаты. - М„ 1969.-С. 151-256.

1 Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях //Антология мировой правовой мысли. Т. III.-С. 154-164.

1 Марат Ж. П. Избранные произведения: В 2 т. - М., 1956. - Т. 2. - С. 11-

280

1 Робеспьер М. Революционная законность и правосудие. Статьи и речи

2 Робеспьер М. Революционная законность и правосудие. Статьи и речи. - Под ред. и с предисл. А. Герцензона. - М., 1959. - С. 193-202.

1 Бабеф Г. Сочинения: В 4 т. - М, 1977. - Т. 3. - С. 518-524. "Маніфест плебеїв", "Перший справжній кодекс природи" Г. Бабеф написав в ар-раській в'язниці у 1795 р.

1 Тобто 30 листопада 1795 р.

1 Українські гуманісти епохи Відродження: У 2-х ч. Ч. 1. - К., 1995. -С. 27-61. С. Оріховський розглядає державу, задовго до Т. Гоббса, Д. Лок-ка, як зібрання громадян, поєднаних узгодженим правом і „спільною виго дою", де щастя народу є найвище право". Один з перших ідеологів освіченої монархії в Європі. (Уклад.)

1 Вишенський І. Твори / Пер. з кн. укр. мови В. Шевчука. - К., 1986.

2 Гостинець — шлях.

3 Біскуп — єпископ, арцибіскуп — архієпископ у римо-католицькій церкві.

4 Пробоство — єпархія, якою відає пробст.

5 Войський — заступник каштеляна у військових справах.

6 Підкоморій — межовий суддя.

7 Каштелян — помічник воєводи.

1 Шафар — управитель.

1 Нічик В. М. Петро Могила в духовній історії України. - К., 1997. -С. 278-297. Текст з „Требника" П. Могили.

1 Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. Історія української конституції. -С 19-24.

1 Слюсаренко А, Г., Томенко М. В. Історія української конституції. - К., 1993.-С 14-17.

2 Тобто Брестська унія 1596 р.

1 Вивід прав України / М. Грушевський, 1. Франко, М. Костомаров та ін.-Львів, 1991.-С 42-44.

1 Вивід прав України. - С 45-49.

1 Тобто Росії.

2 Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. Історія української конституції. -С 25-37.

1 Источники по истории политических и правовых учений. - С. 25-26.

2 Грецьких філософів писання не читав.

1 Коли

2 Аполінарій був епископом у IV ст. н.е. у м. Лаодикія (Сірія) спочатку додержувався православ'я, а потім розійшовся з офіційним вченням щодо природи Христа.

3 Зійшлись, приєднались.

4 Источники по истории политических и правовых учений. - С. 28-34.

5 тут; знак царської гідності.

1 Маються на увазі бояри, що оточували царя після смерті батьків.

2 Благовіщенський протопоп Сільвестр користувався великим політичним впливом у 40-50-і pp. XVI ст.

3 Вираз у переносному значенні. А. Курбський мав на увазі старомос-ковське боярство, страчене Іваном IV.

4 Курлятєв-Оболенський — товариш А. Курбського; у 1563 р. він разом з дочками був насильно пострижений у ченці, задушений у монастирі.

1 Источники по истории политических и правовых учений. - С. 35-38.

2 Антология мировой правовой мысли. - Т. IV. - С. 262-272.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. IV. - С. 312-316.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. IV. - С. 317-319.

1 Юридические произведения прогрессивных русских мыслителей. Вторая половина XVII века /Под общей ред. С.А.Покровского.-М., 1959. - С. 338-430.

1 Сковорода Г. Твори: У 2-х т. - К., 1994. - Т. 1. - С 140-150. Образ дверей, як символ входу, часто використовувався мислителем.

1 Іштен — мабуть, використане угорське слово isten (Бог), добре знайоме філософу, близьке за звучанням до слова ..істина'

1 Хоткевич Г. Григорій Савич Сковорода: український філософ. Перевидання. - X., 1997. - С 31-61.

1 Сковорода Г. Твори: У 2-х т. - Т. 2.

1 Юридические произведения прогрессивных русских мыслителей. Вторая половина XVII! века/Под общей ред. С.А.Покровского.-М., 1959.-С. 97-121. Звірено з текстом: Представление о учреждении законодательной, судительной и наказательной власти в Российской империи. Сочинение С.Е.Десницкого. С четырьмя приложениями //Записки Императорской Академии наук.-Т. VII. №4.-СПб., 1905.-С.1-23. (Уклад.)

2 Многие политические авторы (а особенно барон де Монтескю в своем сочинении ("Sur L'esprit des loix") ["О духе законов"]) писали о сих трех властях так, как оные по течению своих дел учреждены были в разных государствах. А как сии власти по времени и месту учреждены быть могут для продолжительного отправления дел государственных, о том законодатель сам больше может ведать.

В сем плане я старался по крайнему разумению приноровить учреждение таких властей нынешнему возвышающемуся российскому монаршескому состоянию. (Прим. С. Десницького.)

3 С. Десницький має на увазі обіцянку Катерини II.

4 Тобто ті, хто займається ремеслами.

1 Консісторії- церковні колегіальні органи, засновані в Росії у 1720 р. Під керівництвом архієрея здійснювали управління і духовний суд в єпархії.

2 Куратори - призначені царським урядом попечителі навчальних закладів.

3 Герольдія - відомство у справах про титули і дворянські права. Гільдії - купецькі об'єднання.

1 Тобто з цивільних справ.

2 Тобто обвинувач.

1 По крепостям - по укладених сторонами угодам.

2 Мова йде про встановлення інституту присяжних.

3 Управлялися — тобто практикувались, вчились.

1 Впрочем, судья точно так, как человек художественный, чем больше будет иметь в своей голове разных примеров, надобных к его профессии, тем больше будет искусен в своем деле и знании. И потому он должен знать историю, разные языки, как, например, латинский, немецкий, французский и английский, дабы с помощью сих мог читать разные системы законов и тем бы мог усугубить свое знание и искусство в делах судебных.

Учреждение адвокатов для того надобно, чтоб дела с великою осторожностью и справедливостью решены были. Многие думают, что адвокаты великое затруднение своим словопрением причиняют в суде; однако во многих государствах опытом доказано, что без споров в суде справедливости доходить иного средства другого никакого нет; и чтоб в правительствующем сенате в главных судах тяжебных и криминальных одни только адвокаты ходатайствовали, сие со строгостию узаконить справедливость и осторожность судов требуют; в низших судах, как например, в магистрате, провинциальных и воеводских канцеляриях могут ходатайствовать нотариусы и стряпчие. (Прим. С. Десницького.)

2 Шельмование - вид ганебного покарання, введеного Петром І у 1715 p. Застосовувалось до дворян. Злочинець оголошувався вором (шельмою). Ошельмований позбавлявся всіх громадянських прав

1 У виданні 1905 р. надруковано "десяти".

1 Американские просветители. Избр. произведения: В 2 т. - М., 1969. -Т. 2.-С. 27-33.

2 Антология мировой правовой мысли. - Т. III. - С. 195-198.

1 Американские федералисты: Гамильтон, Медисон, Джей. Избранные статьи. - Вермонт, 1990. - С. 55-63.

1 Американские федералисты: Гамильтон, Медисон, Джей. Избранные статьи. -С. 111-119.

2 Американские федералисты: Гамильтон, Медисон, Джей. Избранные статьи.-С. 215-229.

1 Американские федералисты: Гамильтон, Медисон, Джей. Избранные статьи. -С. 167-169; Антология мировой правовой мысли. — Т. III. -С. 201-202.

1 Кант И. Собрание сочинений: В 8 т. - М., 1994. - Т. 6. - С. 252-392.

1 Когда намеренно, хотя бы только по легкомыслию, говорят неправду, это обычно называют ложью, потому что она наносит урон по меньшей мере в том отношении, что тот, кто чистосердечно ее повторяет, становится, как человек легковерный, посмешищем для других. Но в правовом смысле считается, что лишь та неправда должна называться ложью, которая непосредственно наносит другому ущерб в его правах, например, ложная ссылка на якобы заключенный с кем-то договор, дабы лишить его своего; такое различение весьма близких друг другу понятий не лишено основания: если кто-то просто излагает свои мысли, то другой волен принять их так, как он хочет, хотя не без основания высказанное после этого мнение, что это человек, чьим речам нельзя верить, столь близко к упреку в том, что он лжец, что границу, отделяющую здесь то, что принадлежит праву, от того, что относится к этике, можно различить только таким именно образом. (Прим. /. Канта.)

1 Кант И. Собрание сочинений: В 8 т. - М, 1994. - Т. 7. - С. 14-35.

1 Гегель Г. В. Философия права/ Пер. с нем.- М., 1990.-524 с.

1 Антология мировой правовой мысли. — Т. III.С. 272-276

2 Мається на увазі вчення С. Пуфендорфа.

1 Перша офіційна кодифікація права в Стародавньому Римі, здійснена 438 р. н. є.

2 Антология мировой правовой мысли.-ТЛИ.С. 279-283

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. III. - С. 285-289

1 Бентам И. Избранные сочинения. - СПб., 1867. -Т. 1, Введение в основания нравственности и законодательства. Основные начала гражданского кодекса. Основные начала уголовного кодекса. - 658 с.

1 История политических и правовых учений: Хрестоматия /Под ред. О. Э. Лейста. М„ 2000.-С. 401-415.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. III. - С. 400-403.

1 МилльД. Огюст Конт и позитивизм / Пер. И. И. Спиридонова. - СПб., 1906.-С. 5-15.

2 Милль Д. О свободе /Пер. с англ. М. И.Ловцовой. 2-е изд. - СПб., 1906.-236 с.

1 Полис. - 1993.- №2.- С.97-106. Лекція, виголошена у Королівському антеніумі. Париж. (Уклад.)

2 Лакедемон - Спарта.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. III.-С. 383-387.

1 Еллинек Г. Социально-этическое значение права, неправды и наказания. С предисл. проф. П. И. Новгородцева. - М, 1910. - 148 с.

1 Иеринг Р. Борьба за право.-М., 1991. - С.3-64

1 Тут мається на увазі теорія історичної школи права Г. Гуго, Ф. Савіньї, Г. Пухти - вчителів Р. Ієрінга.

1 Цель в праве Рудольфа фон Иеринга. - СПб., 1881. - 412 с.

1 Спенсер Г. Синтетическая философия / Пер. с англ. - К., 1997. -С. 287-353.

1 Ницше Ф. Так говорил Заратустра. Книга для всех и ни для кого. (Пер. с нем.). - М., 1990. - С. 10-255.

1 Токвиль А. Демократия в Америке. - М., 1992.

2 Поправки до конституції штата Мериленд, зроблені у 1801 і 1809 pp.

1 Фурье Ш. Избранные сочинения: В 2 т. - М.-Л., 1951.-Т. 1.-С. 83-127. Заголовок дано видавцем як частина твору Ш. Фур'є "Теория четырех движений и всеобщих судеб". (Уклад.)

2 Англія часів Ш. Фур'є.

1 Лівр (Livre) — стародавня французька монета, пізніше — рівнозначна франку.

2 Обол — найдрібніша старовинна монета Франції.

3 Иначе как путем насилия или взаимного поглощения. (Прим. автора.)

4 Суспільний лад майбутнього за Ш.Фур'є.

5 Існуючий лад за Ш. Фур'є.

1 Ця стаття є епілогом першої частини „Теорії чотирьох рухів".

1 Оуэн Р. Избранные сочинения: В 2 т. -М.-Л., 1951. -Т. 1.-С. 276-283.

1 Оуэн Р. Избранные сочинения. - Т. 2. — С. 116-267.

2 Сен-Симон А. Избранные Сочинения: В 2 і. - М.-Л., 1948. - Т. 2. - С. 5-101.

3 А. Сен-Сімон ділить історію христіянства на чотири епохи: 1 - з виникнення християнства до V ст. н.е.; 2 — V-XIII ст.; З — з ХНІ ст. до 1789 p.; 4 - з 1789 р.

1 Сен-Сімон А. Избранные сочинения. - Т. 2. - С. 121-272.

1 Маркс К. і Енгельс Ф. Твори. - К.. 1959. - Т. 3. - С 57-59, 306-308. 390-391.

1 Маркс К. и Енгельс Ф. Твори. - Т. 4. - С 409-441.

2 К. Меттерніх - австрійський канцлер, один з організаторів Священного союзу.

3 Ф.Гізо - французький державний діяч, у 1840-1848 pp. фактично керував внутрішньою і зовнішньою політикою Франції.

1 Маркс К. і Енгельс Ф. Твори. - К., 1963. - Т. 13. - С 6-7.

1 Маркс К. і Енгельс Ф. Твори. - К„ 1964. - Т. 19. - С 19-21, 27-28.

1 Маркс К. і Енгельс Ф. Твори. - К., 1964. -Т. 21. - С 27, 157-167.

2 Морган Л. Г. (1818-1881) — американський історик і етнограф, дослідник первісного ладу, утверджував ідею прогресу і єдності історичного шляху людства.

1 Маркс К. і Енгельс Ф. Твори. - К., 1964. - Т. 19. - С 109-113.

1 Прудон П. Ж. Что такое собственность? 1-й мемуар. Исследование принципа права и правительства. 2-й мемуар. Письмо к Бланки о собственности / Пер. с фр. - Лейпциг-СПб., 1907- 253 с.

1 Бакунин М. А. Избранные философские сочинения и письма. - М., 1987.-С. 274-279.

1 Штирнер М. Единственный и его собственность. - X., 1994. - С. 7-9, 210-216,223-226, 348-349, 353.

1 План государственного преобразования графа М.М.Сперанского / Введение к уложению государственных законов 1809 г. - М., 1905.- 359 с.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. IV. -С. 437-445.

1 Муравьев И. М. Проект Конституции // Избранные социально-политические и философские произведения декабристов: В 3 т. -М., 1951. -Т. 1. - С. 299-329.

1 Пестель ПИ. Русская Правда// Избр. социально-политические и философские произведения декабристов. - Т. 2. - С. 73-162.

1 Начерк «Конституция — государственный завет» є за заявою П. Пестеля коротким викладом «Русской Правды», записаним під його диктовку М. Бестужевим-Рюміним.

1 Шевченко Т. Кобзар. - К., 1986. - С. 177-178. Зміст твору навіяний Шевченкові враженням від подорожі по Україні 1843 р.

2 Ой Богдане!... — Богдан Хмельницький.

3 Йдеться про поселення царським урядом на півдні України іноземних колоністів, які визискували українських селян. Серед визискувачів були й євреї і німці.

4 Тут негативне ставлення Шевченка до археологічних експедицій з Петербургу.

5 Мається на увазі українське панство.

6 Шевченко Т. Кобзар- С 246-247. Цей вірш є епілогом до поеми «Великий льох». Суботове (Суботів) — маєток і одна з резиденцій Б. Хмельницького. В церкві, ним побудованій, гетьмана було поховано за його заповітом.

2 Зіновію, Олексіїв друже — Б. Хмельницький. Олексій — цар Олексій Михайлович.

3 Шевченко Т. Кобзар. - С. 273-280. Цикл складається із десяти віршів — переспівів псалмів, автором яких, за біблійною легендою, був давньоіу-дейський цар Давид. У Шевченкових віршах звертає на себе увагу оригінальна трактовка закону, правди і неправди, неволі.

1 Шевченко Т. Кобзар. - С 495-497.

2 Во дні фельдфебеля царя... —-за царювання Миколи І.

3 Капрал Гаврилович Безрукий — Бібіков Дмитро Гаврилович. У 1837-1857 pp. — київський генерал-губернатор. Брав участь у розгромі Кирило-Мефодіївського товариства.

1 Долгорукий — князь М. А. Долгоруков. Чернігівський, полтавський, харківський генерал-губернатор.

2 Єфрейтор малий — М. Є. Писарев, правитель канцелярії генерал-губернатора Бібікова.

3 В Сибір невольників святих... — йдеться про декабристів.

4 Вивід прав України / М. Грушевський, І. Франко, М. Костомаров та ін. - С. 50-58. «Книги Битія...» задумані і написані як програма Кирило-Ме-фодієвського товариства, утвержували ідею слов'янського союзу.

1 Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. Історія української конституції. -С. 44-52.

1 Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції. -С. 52-60.

1 Области, на которые должна быть разделена Российская империя, сообразно совокупности географических, экономических и этнографических Условий; могут быть предположены приблизительно следующие:

1. Северная: губернии Архангельская и Вологодская.

8. Киевская...

9. Одесская...

10. Харьковская: Мелитопольский и Бердянский уезды Таврической губ., юго-восточные уезды Полтавской губ., Харьковская губ., и южные, Слободско-украинские, уезды Курской и Воронежской.

19. Земли Казачьи../ Донская, Кубанская, Терская и Уральская/ должны оставаться, как особые области впредь до преобразования казачьей военной службы и всего строя этих земель на началах всесословности...

20. Области Среднеазиатские...

1 Франко І. Я. Зібр. творів: В 50-ти т. - К., 1986. - Т. 45. - С 448-464.

1 Франко І. Я. Зібр. творів. - Т. 45. - С 285.

2 Тобто — марксистське матеріалістичне розуміння історії, детермінізм.

3 Франко І. Я. Зібр. творів. - Т. 45. - С 439-447.

1 Чичерин Б. О народном представительстве. - М., 1899. - 810 с.

1 Чичерин Б. Философия права. - М., 1900. - 336 с.

1 Государственное право европейских держав. Курс лекций Орд. Проф. М. Ковалевского за 1883/4 уч. год. Изд. М. Храповицкого. - 349 с.

1 Котляревский С. А. Власть и право. Проблема правового государства. -М., 1915.-417 с.

1 Петражицкий Л. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. 2-е изд., исп. и доп. - СПб., 1909. - Т. 1. - 318 с.

1 Петражицкий Л. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. - Т. 2. - С. 317-758.

1 Новгородцев П.И. Сочинения / Сост., вступ, статья и прим. М.А.Королева, Н.С.Плотушкова.-М., 1995.-С. 15-234.

1 Мабуть мається на увазі зокрема Б.Кістяківський.

1 Шершеневич Г. Общая теория права. - М., 1911. - 805 с.

1 Гессен В. М. Теория правового государства / Статья из сб. «Политический строй современных государств». - СПб., 1912. - 67 с.

1 Кистяковский Б. А. Социальные науки и право. Очерки по методологии социальных наук и общей теории права. - М., 1916. - 704 с.

1 Благо народу - вищий закон (лат.)

2 Переклад з російської Ю.В.Шелеста. Публікація Л.Депенчук // Хроніка 2000. Вип. 27-28.-1998 - С.299-306

3 Акцесія (лат.) - приналежність однієї речі іншій.

1 Вивід прав України / М. Грушевський, І. Франко, М. Костомаров та ін.. - С 78-83.

1 Вивід прав України. - С 106-109.

1 Грушевськип М. Хто такі українці і чого вони хочуть? - К., 1991. -С 225-236.

1 Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. Документи і матеріали /Упор. Т. Гунчак і Р. Сольчаник. - Сучасність, 1983. -Т. 1 -С. 322-325. Лист В. Винниченка було адресовано редакціям російських газет. Вересень 1917 р.

1 Винниченко В. Відродження нації / Історія української революції. - К.Відень, 1920. - Ч. III. - С 479-504.

1 Липинський В. Твори. Архів. Студії. - Київ-Філадельфія, 1994. - Т. 1: Історико-політологічна спадщина. - С. 254-266.

1 Липинський В. Листи до братів-хліборобів. До йдеї і організації українського монархізму. - Нью-Йорк, 1954. - Ч. III. - С 113-193.

1 Донцов Д. Націоналізм. - Лондон, 1966. - 363 с

1 Ленін В. І. Повне зібрання творів. - К., 1973. - Т. 33. - С 6-7, 21-25, 40-43,82-85, 88-91,94-97.

1 Ленін В. 1. Повне зібрання творів. - К.. 1973. - Т. 37. - С 234-235, 240-241,244-247.

2 Каутський К. (1854-1938) — один з лідерів і теоретиків німецької соціал-демократії і II Інтернаціоналу, центрист. Заперечував неминучість пролетарської революції, виступав проти диктатури пролетаріату.

1 Ленін В. І. Повне зібрання творів. - К., 1974. - Т. 42. - С 268-269, 284-285.

1 Ленін В. 1. Повне зібрання творів. - К., 1974. - Т. 44. - С 380-383.

звід законів римського права.

1 Из истории образования СССР//Известия ЦК КПСС-1989.-№9.-С. 209-213.

2 «Проект резолюции о взаимоотношениях РСФСР с независимыми республиками, предложенный И.В.Сталиным», див. у данній Хрестоматії с. 801.

1 Известия ЦК КПСС. - 1989. -№ 9. - С. 213. Д. Манільський підтримував сталінський проект резолюції про «автономію» національних республік.

1 Скрипник М. Статті й промови. - X., 1931. - Т. 2. - Ч. 4. - С 5-8. Промова на XI З'їзді РКП(б).

1 Скрипник М. О. Вибрані твори. - К., 1991. - С 215-217. Доповідь М. Скрипника на Всеукраїнській нараді у справі радянського будівництва 13 лютого 1925 року.

1 Скрипник Н. А. Уголовная политика Советской власти. - X., 1924. - 72 с. 800

1 Скрипник М. О. Вибрані твори. - С. 221-225.

1 Известия ЦК КПСС.-1989.-№9.- С.192-193.

2 «Далекосхідна Республіка». 1 Пошта і телеграф.

3 Почта и телеграф.

4 Сталин И. Вопросы ленинизма. Изд. 1 l-e.-M, 1952. - С. 426-430. 1 Мова йде про першу п'ятирічку 1928-1933 pp.

1 Сталин И. Вопросы ленинизма. - С. 552-556.

1 Сталин И. Вопросы ленинизма. - С. 640-648.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. III. - С. 600-602.

1 Дюги Л. Общество, личность и государство. Социальное право, индивидуальное право и преобразование государства. Лекции, прочитанные в Высшей школе социальных наук в Париже. -СПб., (Б.г.). - 78 с. Ці лекції були видані й під іншою назвою: -ДюгиЛ. Социальное право. Индивидуальное право. Преобразование государства. - СПб., 1909. - 80 с.

1 К XIII конгрессу Международной ассоциации правовой и социальной философии / Сборник переводов. - Вып. 1-М.. 1987. - С. 5-195.

1 К XIII конгрессу Международной ассоциации правовой и социальной философии / Сборник переводов. — Вып. 2. - М., 1988. — С. 7-213.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. III. - С. 763-767.

1 Мається на увазі Дж. Остін — один з родоначальників позитивізму й аналітичної юриспруденції в Англії.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. III. - С. 630-633.

1 Антология мировой политической мысли. - Т. 2. - С. 59-79.

2 Гетерогенність — від грецьк. heterogenes—різнорідність, неоднорідність.

1 Інфільтрація - проникнення.

2 Куріали — вищій стан у містах Римської імперії, з якого складалась міська рада.

1 Дерівація (від лат. derivato) - відхилення.

1 Клієнтела (лат. cliens - слухняний) - форма соціальної залежності.

1 Під спекулянтами маються на увазі підприємці і фінансисти, що прагнуть до примноження свого багатства за будь-яку ціну і пов'язані з ними політики, які лобіюють їх інтереси.

1 Антология мировой политической мысли. - Т. 2. - С. 118-134.

1 Вже зайнятого положення (фр.).

1 Антология мировой правовой мысли. Т. III. - С. 623-628.

2 Менгер Антон (1841 -1907) — німецький вчений, прибічник «соціально-гуманістичного» напрямку в правознавстві.

1 Антология мировой политической мысли. - Т. 3. — С. 675-680.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. III. - С. 684-687.

1 Антология мировой правовой мысли. - Т. III. - С. 689-692.

1 Антология мировой политической мысли. - Т. 2. — С. 705-710.

1 Антология мировой политической мысли. - Т. 2. - С. 612-627.

1 Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности /Пер. с фр. В.А. Туманова.-М, 1996.- С. 18-31.

1 Німецький вчений-юрист Ї.Кірхманн.

2 История политических и правовых учений: Хрестоматия /Под ред. О.Э.Лейста. - С. 509-511.