Уголовная политика Советской власти (1924)1

.. .Область права для широких кругов рабочих и крестьян была мало знакома и даже чужда. Право было средством подавления трудящихся. Октябрьская революция сделала его средством борьбы рабочих и крестьян за свое освобождение, средством защиты интересов трудящихся. ...

I. Уголовная политика советской власти

.. .Уголовное право Советской республики развивалось, вырабатывалось и оформлялось постепенно.

Вначале... после Октябрьского переворота революционное правотворчество трудящихся масс в области уголовного права находило свое выражение многочисленными путями приговоров и постановлений различных судебных учреждений, постановлений отдельных Советов, многочисленных отдельных законодательных новел. В этот период советские суды руководствовались революционным правосознанием, не имея письменных кодексов. ...

Уголовные кодексы советских республик, изданные в 1920 и 1921 гг. явились не отрицанием судебной практики и судебной политики, проводимой советскими судами в предшествующий период — гражданской войны, но лишь оформлением, выражением и обобщением всей предшествовавшей судебной практики. ... С образованием СССР уголовное право советских республик вступает в новую фазу развития. Советский суд, проводя защиту интересов трудящихся и Советской власти, должен иметь и имеет дело в каждой отдельной стране, у каждого отдельного народа со всем своеобразием жизни этого народа, со всей совокупностью наличных бытовых, культурных, национальных и других условий жизни..., создавшихся в результате предшествующей истории. Поэтому, при объединении Советских республик в единый союз, суд и уголовное право естественно должны были остаться органами самостоятельными, организуемыми каждой союзной республикой самостоятельно. ...

III. Задачи советского суда

.. .Всякая уголовная политика есть совокупность мер и действий, при помощи которых класс, держащий власть в государстве, проводит свою власть, обеспечивает ее сохранность. ...

Уголовное советское право имеет характер общественный, социальный, антииндивидуалистический, в противоположность уголовному праву буржуазному, построенному на свойственных буржуазному обществу началах индивидуализма. ...

VII. Не преступник, а преступление

Советское уголовное право имеет в виду не преступника, но преступление. Не сам по себе преступник наказывается, но преступление, т. е. всякое общественно опасное действие или бездействие, подрывающее власть трудящихся или правопорядок, ею установленный или им угрожающее.

Важно не то, что человек — преступник. Важно то, что им совершено общественно опасное действие или бездействие, которое именно и карается советским судом. ...

Революційна законність усрр Доповідь на сесії вуцвк 22 жовтня 19251 Газетний виклад революційна законність на сторожі робітничо-селянської влади

Справа зміцнення революційної законності в Республіці залежить у першу чергу від загального зміцнення Радянської влади, від розвитку продуктивних сил країни та від зростання політичного і культурного рівня трудящих. Наші закордонні вороги, а також наша еміграція гадають, що, оскільки Радвлада стала на шлях зміцнення революційної законності, тим самим вона не зможе більш проводити у своїх ідеях диктатуру пролетаріату, що запровадження революційної законності обмежить цю диктатуру і Радянська республіка перетвориться в буржуазну. Даремні надії закордонної буржуазії та наших зміновіхівців! Мі стоїмо на шляху до здійснення не просто законності, ми здійснюємо революційну законність, а це значить, що революційні закони повинні забезпечити революційний порядок, повинні захистити інтереси робітників і селян з тим, щоб забезпечити розвиток робітничо-селянської влади. Латинське прислів'я каже: «Хай загине увесь світ, щоб тільки юстиція була забезпечена»! Така юстиція нам непотрібна. Ми розуміємо закон інакше, інакше розуміємо й те життя, яке закон обслуговує. Ми прагнемо до того, щоб виконувались домагання робітничої і селянської маси, а не бажання представників влади. І коли ми боремось з адміністративною сваволею, то це значить, що окремі представники адміністрації йдуть проти революційної законності.

Утворення революційної законності обумовлюється чинністю всіх органів Радвлади, бо для населення, для окремої людини однаково, хто чинить незаконно. Отже, дотримання революційної законності залежить не тільки від органів прокуратури та суду, а й від місцевої влади та всього радянського апарату. Революційна законність може бути забезпечена повною мірою не спеціальними установами, а загальним прагненням усієї робітничої та селянської маси, що повинно бути тісно зв'язано з органами юстиції. ...