7.5. Проблеми і перспективи розвитку апк

За останні роки у сільськогосподарському виробництві України відчутно загострилися кризові явища: значно знизилися обсяги валової продукції, погіршилося використання природних ресурсів, знизилася родючість фунтів, поглибився дисбаланс між галузями рослинництва і тваринництва. Зменшення поголів'я худоби досяг-ло критичної межі за значного зниження його продуктивності.

Небезпечною тенденцією є висока спрацьованість машинно-технологічного парку, а відсутність коштів для здійснення ремонтно-відновлюваних робіт лише погіршує його стан. Для досягнення рівня технологічних потреб не вистачає десятків тисяч різних технічних засобів. Різко погіршилося забезпечення галузей АПК висококваліфікованими кадрами.

У перспективі з метою подолання кризових явищ в агропромисловому комплексі України поряд із заходами щодо прискорення афарної реформи та розвитку інфраструктури аграрного ринку передбачається посилення державного регулювання фінансовим станом підприємств.

Здійснення афарної реформи в Україні повинно бути спрямоване на створення економічно ефективного агропромислового виробництва, поглиблення ступеня переробки та покращання зберігання сільськогосподарської продукції. З цією метою в профам-них документах з проведення аграрної реформи передбачається:

• формування ринку землі та нерухомості, запровадження системи іпотечного кредитування сільськогосподарських товаровиробників;

• фінансування організаційних заходів щодо здійснення аграрної реформи на регіональному рівні, післяприватизаційна підтримка розвитку реформованих господарств, створення спеціалізованої консалтингової інфраструктури з інформаційного забезпечення;

• розвиток мережі інфраструктури сервісного обслуговування, заготівель, оптової торгівлі;

• формування ринків матеріальних ресурсів і капіталу;

• ефективне використання наявного земельного фонду;

• реформування соціальної сфери села та розбудови її інфраструктури.

У найближчій перспективі будуть здійснені ефективні заходи Щодо охорони земель, запровадження ґрунтозахисних систем землеробства.

499

Радикальне вирішення проблеми забезпечення населення України основними видами продовольства потребує значного збільшення обсягів їх виробництва на основі фінансової підтримки вітчизняного товаровиробника. Сьогодні екстенсивний шлях розвитку сільського господарства практично вичерпався. Тому у подальшому він може здійснюватися лише на основі широкомасштабного впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, докорінної модернізації засобів механізації.

8. Транспортний комплекс та зв'язок: сучасний стан і перспективи розвитку

8.1. Роль транспорту в народному господарстві та його структура

8.2. Характеристика транспортно-дорожнього комплексу та тенденції його розвитку

8.3. Особливості розміщення і функціонування різних видів транспорту

8.4. Зв'язок, його галузева структура та особливості розміщення

8.5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення транспорту

8.1. Роль транспорту в народному господарстві та його структура

Транспорт (від лат. transporto — переношу, переміщую, перевожу) — одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, яка забезпечує виробничі та невиробничі потреби народного господарства й населення у перевезеннях.

Транспорт класифікують: 1) за сферами використання — загального користування, відомчого користування (внутрішньовиробничий, вігутрішньобудівельний, внутрішньозаводський, внутрішньо-портовий), особистого користування; 2) за видами перевезень — пасажирський, вантажний; 3) за видами транспортних засобів — залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, електронний (лінії електропередач), а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен.

Усі види транспорту об'єднані в єдину транспортну систему країни. Єдина транспортна система (ЄТС) є сукупністю шляхів сполучення, перевізних засобів, технічних пристроїв та механіз-

500

мів, засобів керування та зв'язку, обладнань усіх видів транспорту, які об'єднані системою технологічних, технічних, інформаційних, правових та економічних відносин, що забезпечують задоволення потреб народного господарства у перевезеннях вантажів та пасажирів.

Продовжуючи виробництво в межах процесу обігу, транспорт разом з видобувною, обробною промисловістю та сільським господарством є четвертою сферою матеріального виробництва. При цьому виробничий процес на транспорті відрізняється від процесу в інших сферах тим, що його продукція не є новим речовим елементом, а виражається в зміні місцезнаходження (переміщенні) вантажів та пасажирів.

Транспорт бере участь у виробництві продукції двічі і впливає на її собівартість, а отже, на ефективність виробничого процесу. По-перше, коли продукція створюється, транспорт доставляє обладнання і устаткування, сировину та енергоресурси і впливає на початкову собівартість. По-друге, коли транспорт завершує процес матеріального виробництва і доставляє готову продукцію до сфери споживання. Отже, транспорт виступає як складова та невід'ємна частина виробничих сил, яка об'єднує всі галузі економіки та регіони України в єдину господарську систему.

Транспорт створює умови для нормального процесу розширеного відтворення, розвитку всіх галузей народного господарства, раціонального розміщення виробничих сил по всій території країни, підвищення рівня використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів та в цілому ефективності суспільного виробництва.

Як галузь виробничої інфраструктури транспорт має багато особливостей, які необхідно враховувати під час аналізу процесів, що відбуваються в цій галузі. До найважливіших особливостей можна зарахувати такі, що окреслені далі.

1. Транспорт як галузь матеріального виробництва самостійно не створює нових матеріальних цінностей, але бере участь у процесі виробництва. Інакше кажучи, якщо транспорт не забезпечить обов'язкового пересування продукту зі сфери виробництва до сфери споживання, то це рівнозначно тому, що виробництво продукту не відбулося, бо потреби в ньому не будуть задоволені. Транспортні процеси не можна зберігати та накопичувати, тому що продукцією транспорту є саме переміщення вантажів та пасажирів.

2. Інша особливість транспорту — динамічність його засобів. У будь-якій галузі промисловості основні засоби виробництва

501