4. Податкова система єс та види податків.

Податкова система ЄС – сукупність обов’язкових платежів податкового характеру, що стягуються до бюджету Співтовариства.

Поняття податкової системи ЄС в нормативних актах не визначається, а в науковій літ-рі про податки як правило говориться як про найважливіше джерело формування «власних ресурсів» ЄС.

З моменту утворення ЄЕС та Євратомфінансувались як люба ММО, за рахунок внесків держав-членів (ст.200 Договору про ЄЕС). Жодних автономних податкових джерел формування бюджетів не передбачалось.

По іншому склалось в ЄСВС, Договір про заснування якого (1951 р.)визначав два власних джерела формування бюджету:

1. позики, розміщені на ринку (ст.49);

2. податок із продажу вугілля та сталі, а також їх похідних в державах-членах ЄСВС.

Податок на відміну від позики – постійне джерело формування бюджету. Відповідно до ст.50 Договору про ЄСВС він щорічно стягуєтьсяіз продажу вугілля і сталі відповідно до їх середньої вартості за ставкою не вище 1%, якщо вища ставка не встановлена Радою. Податок розраховувався в одиницях Європейського платіжного союзу, прив’язаних до золотого вмісту доллара США. Це було зроблено для того, щоб уникнути ситуації, коли при спільній податковій ставці різниця в курсах національних валют держав-членів може привести до різних за розмірами податкових платежів виробників вугілля і сталі.

Принципові зміни відбулися коли, Рішенням Ради №70/243 від 21 квітня 1970р. встановлювалась структура системи власних фінансових ресурсів Співтовариств:

1. сільськогосподарські податки, які стягуються в ЄС;

2. митні збори, що стягуються на зовнішніх кордонах ЄС;

3. процентні відрахування від ПДВ, що збирають держави-члени.

Була зроблена спроба відмовитись від внесків держав-членів до бюджету ЄС, що мало вирішити ряд проблем (ряд держав були невдоволені тим, що їх фінансові вигоди від участі в ЄС значно менші ніж їх грошові внески в бюджет СП-в).

Уже в 1985 р. Рішенням Ради, що вносило зміни в Рішення 1970р., було встановлено четверте джерело «власних ресурсів» - фіксований відсоток (не більше 1.335) від ВНП держав-членів, що перераховується до бюджету ЄС. Іноді його називають прямим податком на доходи держав. Але це не вірно. Цей обов’язковий платіж не має податкової природи, і при всьому його значенні з точки зору фінансів ЄС не є частиною податкової системи ЄС, а тому розглядати його не будемо.

Податкову систему ЄС можна представити у вигляді наступної класифікації податкових платежів:

1. сільськогосподарські податки;

2. митні збори;

3. ПДВ (процентні відрахування);

4. Прибутковий податок із фізичних осіб, що працюють в органах і апараті ЄС.

Сільськогосподарські податки охоплюють наступні види обов’язкових платежів¹:

1. податок на імпортовану та експортовану с/г –ку продукцію із (в) держави-не члена ЄС;

2. податок на цукор, що сплачують компанії-виробники цукру в державах-членах ЄС;

3. податок на ізоглюкозу, що сплачується поряд із плодатком на цукор.

Податок на імпортовану та експортовану с/г –ку продукцію є засобом проведення єдиної с/г-ї політики і власне джерело бюджету Співтовариств. Його суть можна розкрити на прикладі податку на імпорт зерна: податок стягується із імпортованого зерна, якщо світові ціни нижче цін, що пропонують виробники зернових культур держав-членів ЄС. Податок являє собою різницю суми між ціною виробників ЄС і ціною імпортного зерна. Таким чином забезпечується дохід до бюджету, захищаються інтереси виробників ЄС і спільний ринок зернових культур.

Податок на експортоване зерно являє собою різницю між світовими цінами (які вищі цін ЄС) і узгодженим рівнем цін у Співтовариствах і має на меті, окрім доходів до бюджету, утримувати держави-члени в рамках єдиної с/г-ї політики.

Сільськогосподарські податки можуть використовуватись для введення обмежень на введення обмежень на в-во окремих видів продукції.

Митні збори виконують в основному протекціоністську функцію і мають дві основні форми:

1) антидемпінгові мита; 2) компенсаційні мита

Митні збори встановлюються на зовнішніх кордонах ЄС по відношенню до імпортованих та експортованих товарів і визначаються із врахуванням наступних характеристик:

а) тарифікації товарів; б) походження товарів; в) кількості товарів; г)митній вартості товарів; д) тарифної ставки.

Походження і митна вартість визначаються в Митному кодексі ЄС, тарифні ставки встановлюються Єдиним митним тарифом ЄС.

Податок на додану вартість (ПДВ).

У Франції 1954 року, коли податок на додану вартість (ПДД) вперше був прийнятий, він був розцінений просто як ще один податок з обігу або на споживан­ня і не привернув увагу інших країн. Тільки з 1962 року після публікації двох звітів, замовлених Комісією, яка рекомендувала запровадити його всім державам- учасницям, стало зрозумілим його значення для Спільноти.

Фінансові надходження від ПДВ складають одне із основних джерел формування бюджету ЄС. Наявність ПДВ в податковій системі держави є обов’язковою умовою приєднання до ЄС.

Доходи, що поступають від ПДВ до бюджету ЄС являють собою встановлену рішенням Ради єдину відсоткову надбавку до ставки ПДВ в державах-членах. Об’єкт оподаткування визначається інтеграційним законодавством.

ПДВ – основний вид непрямих податків, узгоджене регулювання якого в рамках ЄС є необхідною умовою спільного ринку. Тому було створено єдиний правовий механізм його функціонування.

Правову основу ПДВ складають:

а) Договір про ЄС (ст.95-99, ст.90-93);

б) Директиви Ради про ПДВ;

в) Рішення СЄСп з питань , пов’язаних із застосуванням ПДВ.

Спеціальна директива від 15.05.2002 р. ставить за мету модернізацію нинішніх правил щодо ПДВ з урахуванням розвитку електронної торгівлі та визначення чіткого й пе­редбачуваного регульованого середовища для всіх постачальників у та поза межами Європейського Союзу.

Прибутковий податок із фізичних осіб, що працюють в органах і апараті ЄС.

Цей податок введений Протоколом про привілеї та імунітети ЄС від 8 квітня 1965 р. і передбачає, що посадові особи та інші службовці Сп-в «підлягають оподаткуванню на користь Сп-в податком на заробітню плату і винагороди, які виплачуються їм Сп-ми» (ст.13).

Механізм і порядок стягнення прибуткового податку визначається Регламентом Ради №260/68 від 29.02.1968 р. Податок стягується за прогресивною шкалою в розмірі від 5 до 45% і надходить до бюджету Сп-в.

Відповідно до ст.13 Протоколу про привілеї та імунітети ЄС посадові особи та службовці Сп-в звільняються від сплати національних податків.