3.Оцінка ефективності інновацій.

Якими основними показниками характеризується ефективність запроваджених нових технічних та організаційних нововведень (ТОН)?

Для визначення економічної ефективності сукупності запроваджених протягом року (чи кількох років) нових технічних і організаційних нововведень (ТОН) варто обчислювати такі техніко-економічні показники:

• Приріст обсягу виробленої продукції:

,

де Чв – чисельність вивільнених працівників за рахунок технічних і організаційних нововведень, осіб; ПП – продуктивність праці в розрахунковому році (періоді); грн./осіб; Qв – обсяг виробленої продукції, тис. грн.;

• Приріст продуктивності праці:

,

де ПП – загальне зростання продуктивності праці в розрахунковому році (періоді), %; Ч_ф – фактична чисельність персоналу, осіб; ПП^о – продуктивність праці в базовому році (періоді); грн./осіб;

• Приріст фондоозброєності праці:

,

де – темп зростання фондоозброєності праці у розрахунковому році (періоді), %; Ф_осн – вартість основних виробничих фондів, тис. грн., – фондоозброєність праці в базовому році (періоді); грн./осіб.

• Приріст фондовіддачі:

,

де – темп зміни фондовіддачі за розрахунковий рік (період), %; – фондовіддача в базовому році (періоді), грн.

• Частка економії (%) від запровадження технічних та організаційних новин у загальних витратах на виробництво продукції:

,

де ЗП¹ – середня заробітна плата одного працівника в розрахунковому році (періоді); Пр¹ – загальна сума прибутку в тому ж самому році (періоді).

• Приріст рентабельності і виробництва:

,

де — рівень рентабельності виробництва у розрахунковому році (періоді), %; Ф_вир – загальна вартість виробничих фондів.

Сутнісно-змістова характеристика НТП і НТР. Які особливості НТР?

Науково-технічний прогрес (НТП) у буквальному розумінні означає безперервний взаємозумовлений процес розвитку науки i техніки; у ширшому суттєво змістовому значенні – постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки; а також це процес нагромадження та практичної реалізації нових наукових і технічних знань; цілісна циклічна система "наука–техніка–виробництво".

Науково-технічна революція (НТР) відображає докорінну якісну трансформацію суспільного розвитку на засаді новітніх наукових відкриттів (винаходів), що справляють революціонізуючий вплив на зміну знарядь і предметів праці, технологій, організацій та управління виробництвом, характер трудової діяльності людей.

Зміст НТР розкривається через її особливості:

• перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу;

• новий етап суспільного поділу праці;

• прискорення темпів розвитку сучасної науки і техніки;

• інтеграція багатьох галузей науки, самої науки з виробництвом;

• якісне перетворення всіх елементів процесу виробництва засобів праці, предметів праці, самої праці.

Загальні та пріоритетні напрями НТП.

Спираючись на суть, зміст та закономірності сучасного розвитку науки та техніки, можна виокремити характерні для більшості галузей народного господарства загальні напрямки НТП, а для кожного з них – пріоритетні, принаймні на найближчу перспективу.

Напрями НТП:

• Загальні:

• створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій;

• створення нових і вдосконалення існуючих засобів праці та кінцевої продукції;

• створення нових і поліпшення якості застосовуваних матеріалів;

• механізація та автоматизація виробництва.

• Пріоритетні:

• застосування прогресивних базових технологій (системи машин для легкої та харчової індустрії; багатоопераційні верстати з ЧПК; робото-технічні й роторно-конвеєрні комплекси; гнучкі автоматизовані системи; персональні комп’ютери);

• застосування нових синтетичних, композиційних, керамічних надчистих матеріалів із заданими властивостями;

• комплексна автоматизація на базі впровадження САПР, ГВС, АСУТП, АСУВ.

Організаційний прогрес, його особливості.

Організаційний прогрес є узагальненою характеристикою організаційних факторів розвитку та підвищення ефективності виробництва. Його суть полягає в удосконаленні існуючих та застосуванні нових методів і форми організації виробництва праці, елементів господарського механізму в усіх ланках управління економікою.

Організаційному прогресу властиві такі особливості:

• організаційний прогрес забезпечує реалізацію створюваних НТП потенційних можливостей інтенсифікації виробничо-трудових процесів;

• вдосконалення організації виробництва і праці дає змогу зменшити втрати робочого часу і простої устаткування;

• здійснення заходів організаційного характеру переважно не потребує нових витрат (в крайньому разі – незначних додаткових ресурсів).

Сучасні тенденції організаційного прогресу.

Основні сучасні тенденції організаційного прогресу зводяться до наступного:

• прискорення темпів розвитку окремих (деконцентрації, кооперування, конверсії, диверсифікації) та посилення взаємозв'язків усіх суспільних форм організації виробництва;

• посилення безперервності та гнучкості виробництва;

• розвиток колективної (бригадної) форми організації та оплати праці;

• раціоналізація організації потоку й використання засобів виробництва та кінцевої продукції на всіх стадіях відтворювального процесу;

• формування нових типів процесів виробництва, науки і виробництва, виробництва і сфери споживання;

• вдосконалення організації функціонування господарського механізму підприємств, перехід їх на ринкові економічні відносини;

• активізація людського чинника через здійснення кадрової політики.

Як визначається ефективність технічних нововведень?

Єдиним узагальнюючим показником економічної ефективності технічних нововведень є економічний ефект, що характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оцінки очікуваних (фактичних) результатів над сумарними витратами ресурсів за певний розрахунковий період. Економічний ефект обчислюється в одній із двох форм – народногосподарській і внутрішньогосподарській.

Народногосподарський економічний ефект від технічних нововведень з врахуванням чинника часу визначається за формулою:

де Р_t, В_t – вартісна оцінка відповідно результатів і витрат у t-му році розрахункового періоду; t_п, t_к – відповідно початковий і кінцевий роки розрахункового періоду; L_t – коефіцієнт приведення до одного моменту часу.

Внутрішньогосподарський (комерційний) економічний ефект визначається за показником прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (наукової організації); його обчислюють за формулою:

П_t = P_t - C_t - B_t

де P_t – виручка від реалізації продукції в році t; C_t – собівартість продукції в році t; В_t – сума виплат та податків прибутку.

7