Ш. Дати визначення:
теорія природно-історичного процесу виникнення Київської Русі
"норманська" теорія походження Київської Русі
Норманська теорія — наукова теорія, за якою, нормани (від скандинавського терміну, що означає "північна людина"; у літописах - варяги) є засновниками східнослов'янської державності, в т.ч. й Київської Русі. Творцями Норманської теорії були німецькі історики Г.3.Байєр, Г.Ф.Міллер і А.Л.Шльоцер, які працювали у другій половині 18 століття у Петербурзькій АН. Підставою для висновку про скандинавське походження Русі (держави і назви) слугувало довільне тлумачення ученими-норманістами писемних джерел, насамперед, статті 862 третьої (1118) редакції "Повісті минулих літ" про закликання слов'янами на князювання трьох варязьких князів - Рюрика, Синеуса і Трувора. Опосередковано ця теорія доводила провідну роль скандинаво-германських народів у постанні руської державності.
"літописні" племена
Руська земля-
історичний топонім у Східній Європі. Подекуди вступає синонімом слова «Русь». Відомий з 9 століття.
умовне землеволодіння -Поза тим, поширилось умовне землеволодіння козацької старшини і шляхти – загальновійськові землі передавались старшинам “на ранг” на умовах служби
вотчина Во́тчина — земельное владение, принадлежащее феодалу потомственно (от слова «отец») с правом продажи, залога, дарения. Вотчина составляла комплекс, состоящий из земельной собственности (земли, построек и инвентаря) и прав на зависимых крестьян
погости -погости стають адміністративно-територіальними одиницями Русі.
"уроки" ("устави") Норми данини, податків, повинностей, встановлених княгинею Ольгою, називалися:
Рента Рента — додатковий дохід, який отримується підприємцем понад певний прибуток на затрачені труд і капітал
Полюддя — збирання данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Київській Русі, що його провадив кожної осені київський князь або його намісник.
відробіткова рента- Пáнщина
грошова рента
смерди -Селяни, що тримали власне господарство і були відносно вільними, однак мусили платити данину князю або певний час працювати на свого пана
закупи -Селяни, що втратили власне господарство й відробляли грошовий борг
рядовичи -Селяни, що втратили власне господарство й працювали на хазяїна за договором
чернь
холопи - Холопами називали чоловіків, а жінок — рабами. Холопи – населення, що перебувало у повній власності феодала.
Куна - Ку́на — грошова одиниця Стародавньої Русі
гривня
"шлюбна дипломатія"
"Руська правда"
дружина
феодальна роздробленість
Галичина
Волинь
УКРАЇНА В ХІХ СТ.
І. Дати відповіді:
1. Українські землі в XIX – на початку XX ст. входили до складу:
а) Російської імперії, Польші, Туреччини
б) Російської імперії, Австро-Угорщини
в) Австро-Угорщини, Російської імперії, Туреччини
г)Російської імперії, Австро-Угорщини, Польщі
2. До Російської імперії входили:
а) Лівобережна Україна, Правобережна Україна, Східна Галичина
б) Лівобережна Україна, Правобережна Україна, Північна Буковина
в) Лівобережна Україна, Правобережна Україна, Південь
г) Східна Галичина, Закарпаття, Північна Буковина.
3. До Австрійської (Австро-Угорської) імперії входили:
а) Східна Галичина, Правобережна Україна, Закарпаття
б) Східна Галичина, Закарпаття, Північна Буковина
в) Правобережна Україна, Закарпаття, Північна Буковина
г) Лівобережна Україна, Правобережна Україна, Східна Галичина
4. У якому році в Російській імперії було скасовано кріпацтво?
а) 1848 р. в) 1861 р.
б) 1849 р. г) 1868 р.
5. У якому році в Австро-Угорській імперії було скасовано панщину?
а) 1848 р. в) 1861 р.
б) 1849 р. г) 1868 р.
6. Виборні органи місцевого самоврядування, що створювались у Наддніпрянщині після 1864 р., називалися:
а) управи в) думи
б) земства в) ґміни
7. Органи самоврядування на Наддніпрянщині, які створювалися згідно з Міським положенням 1870 р., називалися:
а) управи в) думи
б) земства в) ґміни
8. Політика російського уряду в XIX – на початку XX ст. була спрямована на:
а) підтримку та розвиток усіх галузей промисловості в Україні
б) гальмування розвитку тих галузей промисловості України, які створювали конкуренцію російським
в) гальмування розвитку всіх галузей промисловості в Україні
г) гальмування розвитку харчової промисловості
9. Наприкінці XIX ст. лише 15% промислових підприємств Наддніпрянщини:
а) виготовляли кінцеву продукцію
б) постачали сировину та напівфабрикати для вироблення кінцевої продукції в Росії
в) застосовували у виробництві парові двигуни
г) належали до сировинних галузей
10. У другій половині ХІХ ст. у Наддніпрянщині провідними галузями економіки були:
а) нафтова, металургійна, цукрова
б) хімічна, металургійна, цукрова
в) хімічна, вугільна, цукрова
г) вугільна, металургійна, цукрова
11. У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.. на західноукраїнських землях розвивалися в основному:
а) вугільна, нафтово-озокеритна та машинобудівна галузі промисловості
б) нафтово-озокеритна, лісопильна та борошномельна галузі промисловості
в) вугільна, лісопильна та борошномельна галузі промисловості
г) лісопильна, борошномельна та металургійна галузі промисловості
12. Причиною еміграції значного числа українців у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. історики вважають:
а) низьку родючість більшої частини земель України, які вже не могли забезпечити продуктами харчування її зростаюче населення
б) пошук ними сприятливих умов для розгортання комерційної діяльності, започаткування власного бізнесу
в) їхнє прагнення здобути достатню для ведення самостійного господарства кількість землі
г) бездержавність українців та відсутність умов для розвитку української культури в Російській і Австро-Угорській імперіях
13. Емігранти із західноукраїнських земель наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. в пошуках кращої долі вирушали:
а) на Далекий Схід та в Середню Азію
б) в країни Північної та Південної Америки
в) в країни Центральної та Південної Азії
г) в країни Малої Азії
14. Масонські ложі, що існували в Україні у XIX – на початку XX ст. – це:
а) професійні організації “вільних каменярів” – ремісників-будівельників, досконалих знавців своєї справи
б) громадські організації, члени яких, в основному дворяни, були прихильниками абсолютизму і виступали проти суспільних перетворень
в) таємні релігійно-етичні організації, члени яких висловлювались за моральне вдосконалення людей і об’єднання всіх у "розумному" суспільстві на принципах братерства, рівності, взаємодопомоги і вірності
г) громадські організації для поширення знань про національну спадщину
15. Таємне Кирило-Мефодіївське братство було створене в:
а) Києві в) Петербурзі
б) Харкові г) Львові
16. Програмний документ Кирило-Мефодіївського братства – це:
а) "Книга буття українського народу, або Закон Божий"
б) "Катехизис автономіста"
в) "Руська правда"
г) "Кобзар"
17. Автором "Книги буття українського народу, або Закону Божого", вважають:
а) Т. Шевченка в) М. Костомарова
б) П. Куліша г) М. Грушевського
18. "Руська правда" П.Пестеля, яка була програмним документом Південного товариства, передбачала:
а) створення двох українських "держав" у складі конституційної Росії
б) збереження цілковитої політичної єдності українських і російських земель у майбутній Російській республіці
в) створення незалежної Української держави в складі слов'янської федерації
г) створення самостійної Української держави
19. "Руською Трійцею" називали:
а) таємний гурток революційно налаштованих студентів Львівського університету
б) український альманах, який вийшов у Будапешті в 1837 р.
в) трьох товаришів – учнів греко-католицької семінарії у Львові
г) утворене у Львові зі студентів духовної семінарії та університету напівлегальне демократично-просвітницьке і літературне угруповання
20. Альманах "Русалка Дністрова" було видано у:
а) Будапешті в) Відні
б) Львові г) Києві
21. Українська інтелігенція називала «громадами» створювані в другій половині XIX ст.:
а) господарські організації, метою яких був спільний обробіток землі та збут сільськогосподарської продукції
б) культурно-освітні організації, що ставили своєю метою поширення національної ідеї шляхом видання книг, журналів, проведення вечорів тощо
в) політичні організації, що ставили своєю метою відродження української державності
г) таємні революційні організації, що мали на меті відрив Наддніпрянщини від Російської імперії
22. Перший український суспільно-політичний та науково-літературний журнал "Основа" виник у:
а) Києві в) Петербурзі
б) Львові г) Харкові
23. Перші "Просвіти" були засновані у:
а) 1861 р. в) 1873 р.
б) 1868 р. г) 1890 р.
24. Загальноукраїнським науковим центром стало:
а) Кирило-Мефодіївське товариство
б) Історичне товариство Нестора Літописця
в) Південно-Західний відділ Російського географічного товариства
г) Наукове товариство ім.. Т. Шевченка
25. Яка українська політична партія виникла у Львові в жовтні 1890 року?
а) Русько-українська радикальна партія (Українська Радикальна партія)
б) Українська соціал-демократична партія (УСДП)
в) Українська національно-демократична партія (УНДП)
г) Революційна українська партія (РУП)