5. Експериментальна частина

Експериментальні дослідження проводять на спеціальному лабораторному макеті, який складається з схеми дискретизації і схеми відновлення (рис. 9).

Для зручності спостереження за змінами, що відбуваються при дискретизації, бажано засинхронізувати осцилограф від генератора сигналів заданої форми.

При проведенні експериментальних досліджень доцільно дотримуватись тако-го порядку виконання роботи.

Після перевірки викладачем результатів розрахунків і правильності збирання схеми досліджень:

1. Увімкнути живлення лабораторного макету, осцилографа та генератора гар-

монічних коливань.

2) Визначити частоту зрізу фільтра нижніх частот, що складає основу віднов-

люючого пристрою, як границю смуги пропускання фільтра. Для цього на контро-л

ьну точку “АІМ сигнал” необхідно подати з виходу генератора Г3-112 гармонічні коливання амплітудою 1 В і змінюючи частоту коливань визначити на якій частоті

Рис. 9. Лабораторний макет для вивчення процесів дискретизації

і відновлення неперервних сигналів.

амплітуда коливань зменшиться в 0,707 раз від максимальної.

3) Дослідити перетворення сигналу з обмеженим спектром при передачі його у вигляді відліків. Для цього:

а) встановити ручкою “Інтервал дискретизації” величину інтервалу дискрети-зації де F_max - верхня частота спектра сигналу, визначена при вико-нанні розрахункової частини роботи. При цьому заданий сигнал потрібно подавати на вхід схеми дискретизації.

Зарисувати форму сигналу на входах і виходах дискретизатора і відновлюю-чого пристрою. Виміряти амплітуду U_m cигналу на виході відновлюючого прист-рою;

б) ручкою “Інтервал дискретизації” встановити інтервал дискретизації та повторити вимірювання, які вказані в п. 3, а;

в) ручкою “Інтервал дискретизації” встановити інтервал дискретизації t< та повторити вимірювання, які вказані в п. 3, а.

4) За результатами вимірювань побудувати графік залежності амплітуди від-новленого сигналу від інтервалу дискретизації t.

6. ЗМІСТ ЗВІТУ

Звіт з лабораторної роботи повинен містити:

1. Результати розрахунків: спектра сигналу, верхньої частоти спектра сигналу, інтервалу дискретизації, необхідної смуги пропускання відновлюючого пристрою.

2. Рисунки досліджуваних сигналів та сигнали в різних контрольних точках лабораторного макету (“АІМ сигнал”, “Тактові імпульси”, “Вихід”) з вказанням параметрів цих сигналів.

3. Частотну характеристику схеми відновлення з позначеною частотою зрізу F_зр.

4. Порівняння розрахункових і експериментальних даних.

5. Висновки про ступінь відповідності результатів експерименту основним положенням теореми про відліки.

7. Література

1. Гоноровский И.С. Радиотехнические цепи и сигналы. - М.: Сов. радио, 1977. - 608с.

2. Баскаков С.И. Радиотехнические цепи и сигналы. - М.: Высш. шк., 1983. - 539с.

3. Зиновьев А.Л., Филиппов Л.И. Введение в теорию сигналов и цепей. - М.: Высш. шк., 1975. - 264с.

4. Мандзій Б.А., Желяк Р.І. Основи теорії сигналів. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів України. /за редакцією д-ра техн. наук проф. Б.А. Мандзія. - Львів.:1994. - 152с.

Навчальне видання

Дискретизація неперервних сигналів. Методичні вказівки до лабораторної роботи № 3 з предмету “Сигнали та процеси в радіоелектроніці” для студентів базового напряму “Радіотехніка”.

Упорядники: Желяк Р.І., Мелень М.В.