Сприятливість податкових систем країн світу

Країна	Кількість платежів	Затрачений час, години	Навантаження на прибуток, %	Рейтинг
Данія	9	135	29,2	13
Канада	9	119	43,6	28
Швеція	2	122	54,6	42
Латвія	7	279	33,0	45
Франція	7	132	65,8	59
США	10	187	46,3	61
Грузія	18	387	15,3	64
Німеччина	16	196	44,9	71
Греція	10	224	47,4	76
Болгарія	17	616	31,4	95
Росія	11	320	48,3	103
Азербайджан	22	376	40,9	108
Чехія	12	613	47,2	121
Угорщина	14	330	57,5	122
Японія	13	355	55,7	123
Китай	7	504	63,8	125
Аргентина	9	453	108,1	142
Румунія	113	202	44,6	149
Бразилія	10	2600	69,2	150
Польща	40	395	42,5	151
Індія	59	271	64,7	169
Україна	147	736	57,2	181
Білорусь	107	900	99,7	183

За даними дослідження, звичайне українське підприємство протягом року робить 147 податкових платежів, що є майже найгіршим показником у світі – 181 місце. До слова, більша частина податків та внесків – 96 в Україні пов'язана з оподаткуванням праці.

Податкова система – це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку.

Цікаво дізнатися Закономірно, що розгалужена система податків вимагає значних матеріальних і часових затрат на їх облік та сплату. Виконання обов'язкових податкових процедур щорічно забирає у вітчизняних підприємців 736 робочих годин – 175 місце. Для порівняння: у Росії аналогічні витрати становлять 320 годин, у Польщі – 395 годин, у Грузії – 387 годин, у США – 187 годин, у Франції – 132 години, у Китаї – 504 години, у Білорусі – 900 годин. Майже половина витраченого часу українськими підприємствами йде на облік, нарахування, сплату податків та внесків, пов'язаних з оплатою праці. Сукупні фінансові витрати українських підприємств на ведення податкового обліку становлять 7,1 мільярда гривень або майже 0,7% валового внутрішнього продукту (ВВП).

Податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Відповідно до податкового законодавства в Україні встановлюються загальнодержавні податки та збори та місцеві податки та збори.

Додаткова інформація В цілому в літературі, присвяченій питанням оподаткування, можна зустріти наступні види податків, які класифікуються за такими ознаками: За формою оподаткування податки виділяють: прямі – це податки встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються за рахунок їх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об'єкта оподаткування. Наприклад, податок на прибуток підприємства; непрямі – це податки встановлюються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх, розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Наприклад, податок на додану вартість, акцизний збір. За економічним змістом об'єкта оподаткування виділяють: податки на доходи – це податки, що стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб. При цьому об’єктами оподаткування виступають заробітна плата, інші доходи громадян, валовий дохід підприємств; податки на споживання – це податки, що сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні. Вони справляються у формі непрямих податків; податки на майно – це податки, що встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна. Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, виділяють: загальнодержавні – це податки, що встановлюють вищі органи влади, їх стягнення є обов'язковим на всій території країни незалежно від того, до якого бюджету (центрального чи місцевого) вони зараховуються; місцеві – це податки, що встановлюються місцевими радами народних депутатів, їх особливість полягає в тому, що чинним законодавством визначаються тільки види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри, платники та порядок обчислення. Конкретні ж види податків для кожної місцевості, їх ставки, порядок сплати встановлюють і визначають органи місцевого самоврядування відповідно до переліку та в межах установлених граничних розмірів.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Податковим Кодексом і є обов’язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Податковим Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних належать такі податки та збори:

1. податок на прибуток підприємств;

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток підприємства із джерелом походження з України та за її межами.

Зміна намірів щодо зниження ставки податку на прибуток

2. податок на доходи фізичних осіб;

Об’єктом оподаткування податком на доходи резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи  доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Ставка податку становить 15% (окрім випадків передбачених Податковим Кодексом)

3. податок на додану вартість;

Об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, послуг місце постачання яких розташоване на митній території України, ввезення (вивезення) товарів (супутніх послуг) на митну територію України. в митному режимі імпорту або реімпорту (далі  імпорт).

Ставка податку на додану вартість становить:

з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно – 20 %, 0%.

з 1 січня 2014 року  17 %., 0%

4. акцизний податок;

Об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з: реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).

До підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

нафтопродукти, скраплений газ;

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Ставки податку встановлюються Податковим Кодексом України в залежності від виду підакцизного товару.

5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

6. екологічний податок;

7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

9. плата за користування надрами;

10. плата за землю;

11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;

12. збір за спеціальне використання води;

13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

14. фіксований сільськогосподарський податок;

15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

16. мито (регулюються митним законодавством);

17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;