3. Харчування дітей дошкільного віку (3-6 років)

Причиною розвитку захворювань дітей дошкільного віку може бути: порушення структури харчування й технології приготування їжі. Внаслідок цього виникають хронічні захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, жовчовивідних шляхів. З'являються чинники ризику щодо формування дегенеративних хвороб аліментарного походження, такі як ожиріння, порушення опорно-рухового апарату, карієс зубів.

Добова норма білка має складатися з білків тваринного не менше як на 65% і з білків рослинного походження 35%. Основним джерелом білків тваринного походження є молоко, сир, м'ясо, м'ясні вироби, субпродукти, яйця, риба. В них містяться також мінеральні речовини – фосфор і кальцій, а також вітаміни – А, Е, Д і групи В. Вони легкозасвоювані, стимулюють апетит, позитивно впливають на процеси травлення. Білки рослинного походження є в злаках (борошно пшеничне, житнє), крупах і бобових. Але білків у них набагато менше, ніж вуглеводів.

Рекомендується вживати вуглеводи – кондитерські вироби, цукор. Дуже корисним є мед. Він містить багато мінеральних речовин, вітамінів, органічних кислот, а також ферменти, які прискорюють травлення. Мед легше перетравлюється і повніше всмоктується, ніж цукор, тому рекомендовано ним замінити цукор.

Жири в харчуванні дітей дошкільного віку нормуються шляхом поєднання жирів тваринного і рослинного походження за рахунок чого підвищується їхня біологічна цінність.

Важливо вводити сезонні овочі та фрукти, які містять вуглеводи, вітаміни, органічні кислоти і мінеральні речовини.

Добовий раціон дітей дошкільного віку розподіляють так:

• сніданок складає 25% добової енергетичної цінності. Сюди входять: овочевий салат, каша (або картопля), яйця, сир твердий чи м'який, гарячий напій (кавовий, какао, чай);

• обід складає 30-35% добової енергетичної цінності. Сюди входять: не менше ніж три страви: перша – рідка страва (суп, борщ), друга – м'ясна чи рибна страва з гарніром, третя – солодке питво (компот, сік чи кисіль);

• підвечірок складає 15-20% добової енергетичної цінності. Це може бути молоко, кефір, фрукти, ягоди, булка, печиво;

• вечеря складає 20% добової енергетичної цінності. Обов'язково дають овочеву, круп'яну чи сирну страву і один із напоїв – молоко, кефір, чай або настій шипшини. Інтервали між прийманням їжі тривають 3, 5, 4 години.

4. Організація харчування дітей у дошкільних закладах

Харчування дітей у дошкільних закладах передбачає складання повноцінних раціонів – меню та меню-розкладки. Раціонально складене меню є таким підбором страв добового раціону, який забезпечує потребу дітей в основних харчових речовинах та енергії з урахуванням їх віку, стану здоров'я та умов виховання. Діти в дошкільному закладі на денному перебуванні (9-10 год.) отримують 3-разове харчування.

У ДДЗ складається конкретне меню на кожний день. Важливо дотримувати в раціонах дітей правильного співвідношення основних харчових речових, що отримало назву принципу збалансованого харчування. В раціонах дітей дошкільного віку співвідношення білків, жирів і вуглеводів повинно складати 1:1:4.

При недостатньому харчуванні спостерігається відставання дитини в зрості і масі тіла, погіршення фізичного розвитку дитини. При надмірному харчуванні – надмірне збільшення маси тіла, розвиток ожиріння, відбуваються зміни в серцево-судинній та інших системах організму.

На основі перспективного меню, що складається на 7-14 днів, розраховується меню-розкладка на кожен день. При складанні меню особлива увага звертається на різноманітність страв протягом дня та всього тижня.

В розкладці перераховуються всі страви, які входять у добовий раціон, вказується кількість дітей, які отримують харчування, та розхід продуктів для виготовлення кожної страви. Розхід продуктів записують дробом: у чисельнику на одну дитину, в знаменнику на загальну кількість дітей. Вказується також вихід готової страви та вартість продуктів. Вихід порцій повинен відповідати об'єму страви для кожної дитини відповідно до віку.

Розкладка продуктів для виготовлення тієї чи іншої страви повинна бути постійною. Зміна співвідношення кількості харчових продуктів приводить, відповідно, до зміни харчових властивостей, смакових якостей. Для цього, щоб не зробити помилки, необхідна картотека страв. Картотека складається так: на окрему картотеку виносять назву страви, її масу (вихід), розкладку продуктів, необхідних для приготування даної страви, вартість її.

Видавати готові страви дозволяється лише після зняття проби медпрацівником. Результати проби фіксуються в журналі «Бракераж готової продукції». В ньому вказують дату приготування, якість страви при прийманні їжі, вихід по меню-розкладці та фактичний.

Посуд на кухні, а також відра та посуд у групових приміщеннях повинні бути марковані, їжу необхідно приносити в групи лише в закритому посуді. Кількість столового посуду повинна відповідати кількості дітей у групі. Не дозволяється користуватися посудом, який має надбиті краї та тріщини.

Періодично медичні працівники повинні контролювати правильність видачі їжі (оцінюється сервіровка стола та об'єми порцій), запитувати дітей про смакові якості їжі. Необхідно звертати увагу також на кількість залишків після їжі. Наявність їхньої значної кількості (більше 15%) свідчить про погану якість страв.

Щодня залишають проби добового раціону (кожної страви окремо). Проби відбирають у стерильний посуд з кришкою та зберігають у холодильнику при t 6-8 С.

Режим харчування дітей у дошкільних закладах. Важливе значення в організації харчування дітей має дотримання режиму харчування.

Найбільш фізіологічним є наступний режим харчування: сніданок – 7.30-8.30, обід – 11.30-12.30, підвечірок – 15.00-16.00, вечеря – 18.30-20.00.

Режим харчування в дошкільних закладах з добовим перебуванням: сніданок – 8.30, обід – 12.00-12.30, підвечірок – 16.00, вечеря (в домашніх умовах) – 19.00-20.00.

Діти з добовим перебуванням отримують чотирьохразове харчування: сніданок – 8.00, обід – 12.00, підвечірок – 15.30, вечеря – 18.30-19.00.

Години прийому їжі повинні точно дотримуватися. Не можна допускати перерв у харчуванні. Дітям рекомендується знаходитися за столом під час обіду не більше 25-30 хв., під час сніданку та вечері – 20 хв., під час підвечірку – 15 хв.

Домашнє харчування повинне доповнювати раціон ДДЗ. Для цього повинна бути співпраця ДДЗ з сім'єю. Батьки систематично отримують інформацію про те, як організовано харчування в ДДЗ, отримують конкретні відомості про склад харчування, який дитина отримала протягом дня. Для цього вивішується денне меню.

Прищеплення гігієнічних навичок у харчуванні. Під час харчування дітей потрібно приділяти увагу формуванню гігієнічних навичок, починаючи з груп дітей раннього віку. Чим раніше у дитини сформовані правильні навички їжі, тим вони краще закріпляться та стануть звичкою.

Перед їжею слід уникати гучних ігор, сильних вражень, які можуть загальмувати виробляння у дітей шлункового соку та усунути харчовий рефлекс. За 20-30 хв. до прийому їжі діти повертаються з прогулянки чи закінчують заняття, ігри.

Перед їжею діти приводять до порядку свій одяг, миють руки, чергові накривають на стіл. Кожна дитина повинна мати постійне місце за столом. Столи та стільчики повинні відповідати зросту дитини та бути промарковані.

Під час годування важливо створити добрий настрій. Столи накривають скатертинами чи серветками, ставлять вази з квітами. Страви подають не дуже гарячими, але й не холодними. У процесі годування вихователь не повинен підганяти дітей, відволікати розмовами, вказівками.

Дотримання дітьми гігієнічних навичок – один із обов'язків вихователя під час проведення годування. Особливо це важливо в групах дітей раннього віку, коли у малят активно формуються й закріплюються навички. Дітей раннього віку привчають спокійно сидіти за столом, вміло користуватися серветкою, жувати із закритим ротом, не говорити під час їжі. Діти вчаться користуватися столовими приборами: з 1,5-2 років їдять ложкою самостійно, з 3 років користуються виделкою. У дошкільних групах дітям дають повний столовий набір.

Після закінчення прийому їжі діти промокають серветкою рот та витирають руки, дякують за їжу та виходять із-за столу. Не можна дозволяти дітям виходити із-за столу з хлібом чи іншою їжею, в тому числі з фруктами чи ягодами, печивом чи цукерками.

Наступна страва подається зразу після того, як діти з'їли попередню. Дітям, які закінчили їсти раніше від інших, можна дозволити вийти із-за столу та зайнятися спокійною грою.

Особливості харчування дітей в період адаптації до дошкільного закладу. У цей період у дітей раннього віку може знизитись апетит, порушитись сон, спостерігаються невротичні реакції (гальмування чи збудження, емоційна нестійкість).

Важливо встановити тісний зв'язок з батьками, діти яких лише вступили до дошкільного закладу. Необхідно кожного дня інформувати їх про поведінку дітей, їхній апетит, про те, які продукти дитина отримала протягом дня, давати конкретні рекомендації з харчування дитини вдома.

Особливості кулінарної обробки їжі в дошкільних закладах. В організації харчування дітей велике значення має правильна кулінарна обробка продуктів. Технологія приготування страв нерідко призводить до руйнування білків, жирів, вуглеводів, що знижує цінність харчових продуктів.

Кулінарна обробка харчових продуктів охоплює їх первинну обробку (холодну) і вторинну обробку (теплову).

Первинна обробка продуктів – це сортування, при якому видаляють неїстівні частини, очищення продуктів від лушпиння та подрібнення.

Під час вторинної обробки продукти перебувають під впливом дії на них високої температури (варіння, тушіння, запікання). Основною метою теплової обробки є пом'якшення продуктів, руйнування кліткових оболонок.

На всіх етапах обробки продуктів необхідно дотримуватись технологічних вимог, інакше це може призвести до порушення у стані здоров'я дітей, пов'язаних з неякісною продукцією (харчові отруєння).

У дитячих закладах необхідно дотримуватись деяких особливостей обробки, згідно віку дітей. Так, для дітей перших місяців життя їжа готується у рідкому стані, для дітей до 1,5-2 років у протертому (дуже подрібненому) стані. Але дітей раннього віку необхідно привчати до жування, тому починаючи з 1,5 року деякі страви даються нарізаними шматочками.