ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

Вибір і затвердження теми

Теми курсових робіт розробляються кафедрами. При виборі теми потрібно виходити з наступного:

а) схильність студента до вивчення яких-небудь тем або аспектів вибраної дисципліни;

б) актуальність і наукова значущість теми;

в) рівень підготовленості студента до вивчення даної теми.

З моменту вибору теми студент починає роботу над курсовою, виконуючи її протягом семестру або всього на­вчального року (залежно від навчального плану) під керів­ництвом наукового керівника - консультанта з числа ви­кладачів кафедри. До функцій наукового керівника вхо­дить і надання студентові методичної допомоги при виборі теми, складанні плану роботи; рекомендації з різних пи­тань за темою роботи.

Студент зобов'язаний у процесі написання курсової роботи не менше двох разів відвідати керівника і звітувати про хід роботи, консультуватися з приводу складнощів, що виявилися при вивченні теми. Студенту слід мати на увазі, що науковий керівник не є ані співавтором, ані редактором курсової роботи, і не розраховувати на те, що науковий керівник виправлятиме все наявні в роботі теоретичні, методологічні, стилістичні та інші помилки.

На першому етапі підготовки курсової роботи керів­ник радить, як приступити до розгляду теми, коректує план роботи і дає рекомендації за списком літератури, на­дає допомогу студентові в розробці графіка виконання ро­боти.

Рекомендації та зауваження наукового керівника сту­дент повинен сприймати критично. Він може врахувати їх або обгрунтовано відхилити, оскільки відповідальність за теоретично і методологічно правильну розробку й висвіт­лення теми, а також за якість змісту й оформлення курсо­вої роботи цілком і повністю лежать на студентові, а не на науковому керівнику.

Структура курсової роботи

Зміст роботи

Не можна починати написання тексту курсової роботи, попередньо не склавши плану. При цьому його варіанти можуть мінятися під час виконання роботи. План покли­каний організувати логіку дослідження теми, це «кістяк» роботи, на який необхідно спиратися під час вивчення матеріалу. План завжди індивідуальний, але є спільні елементи, обов'язкові для будь-якої роботи: вступ, висно­вки, список використаних джерел (літератури), науково-довідковий апарат у вигляді підрядкових приміток.

Текст курсової роботи зазвичай ділиться на розділи (два-три), які, у свою чергу, підрозділяються на параграфи (два-чотири в кожному розділі). При складанні плану не­обхідно враховувати пропорційність: не можна допускати, щоб одні розділи за обсягом були занадто великими, а інші маленькі. Це стосується і розмірів параграфів. Параграфа­ми виділяються лише суттєві моменти змісту розділів.

Вступ і висновки не можуть бути за обсягом прирів­нюваними до розділів. При загальному середньому обсягу курсової роботи в 25-35 сторінок вступ повинен займати приблизно 2-3 сторінки, висновки - -1-2 сторінки.

Кожен розділ як самостійна сюжетна частина курсової роботи повинен являти собою закінчений твір, що має спі­льний вступ, виклад основного змісту, висновки за мате­ріалом розділу. Висновки наприкінці розділів дають можливість сформулювати підсумки за окремими ета­пами дослідження, підготувати загальні висновки всієї роботи.

Розділи в курсовій роботі повинні бути логічно пов'я­заними між собою, розкривати в заголовках найважливіші аспекти даної теми. Назви розділів повинні бути чіткими, небагатослівними, грамотно сформульованими, недвозна­чними щодо словесного виразу.

У роботі можуть бути додатки (графіки, таблиці, ді­аграми тощо). У змісті і в самій роботі додаток вказуєть­ся після списку використаної літератури та розміщається там же.

План повинен бути узгоджений з науковим керівником і остаточно затверджений.

Постановка теми, її наукова значущість

Тут потрібно сформулювати необхідність вивчення вибраної теми, її важливість для розуміння певних про­блем даної науки.

Вступ є програмою всієї курсової роботи, дуже суттєва частина дослідження. Процес написання вступу - складний і відповідальний, тому вступ до роботи пишеться в остан­ню чергу. Навіть зважаючи на досить невеликий обсяг (2-3 cтop.), у вступі потрібно відобразити цілий ряд суттєвих моментів:

- актуальність;

- об'єкт дослідження;

- предмет дослідження;

- мету дослідження;

- гіпотезу;

- задачі дослідження;

- методи дослідження;

- структуру роботи.

Актуальність даного дослідження вказує на теоретичне або практичне значення обраної теми дослідження.

Визначення мети й задач курсової роботи

Мета - це задум, який реалізується в кінцевому резуль­таті роботи автора. Мета дослідження визначає сутність очікуваних результатів, які мають бути викладеними та обгрунтованими в роботі.

Задачі - конкретні дії та способи досягнення поставле­ної мети. Ними намічають шляхи, засоби, за допомогою яких буде забезпечене досягнення кінцевої мети.

Об'єкт та предмет дослідження

Особливі труднощі у студентів викликає необхідність виділення у вступі предмета й об'єкта дослідження. Часто в повсякденні ми ототожнюємо ці поняття. Насправді ж об'єкт дослідження - це явище або процес об'єктивної ре­альності, на який спрямовано науковий пошук автора ро­боти. Об'єкт ширше за предмет. Предмет дослідження яв­ляє собою фрагмент об'єкта, який піддається безпосеред­ньому вивченню. Наприклад, у психології об'єктом дослі­дження можуть бути певні соціальні групи, а предметом -конкретні взаємодії між ними. В інших випадках предме­том дослідження стає яка-небудь одна сторона об'єкта, наприклад, ті або інші його властивості чи особливості, конкретні функції, тобто сам об'єкт, але в одному з мож­ливих ракурсів розгляду.

Гіпотеза - наукова пропозиція, яка формулюється для пояснення тих або інших психічних явищ і потребує свого підтвердження або спростування.

Методи дослідження

Звичайним є застосування порівняльно - зіставного методу (тобто способу, за допомогою якого досліджується тема), за якого проводиться порівняльний аналіз даних із джерел літератури. Виявлення схожого й відмінностей і складають суть порівняльно - зіставного методу.

Характеристика джерел літератури, ступінь вивченості теми

Необхідно розглянути наявні й використані джерела за темою, згрупувати їх за певною ознакою. Найбільш поши­реним є групування за походженням. Наприклад, офіційні документи, матеріали особистісного походження, періоди­чний друк).

Важливо вказати, які джерела становлять найбільшу цінність для розкриття теми.

Характеристика теми припускає наступне: показ рівня вивченості теми, перелік основних праць за даною про­блематикою, виділення ключових і спірних моментів.

Основна частина

Після вступу має йти основна частина, яка ділиться, як уже згадувалося, на розділи і параграфи.

Починати написання роботи доцільно з того розділу, який краще всього осмислений. Досить корисним перед написанням кожного розділу є складання невеликого кон­спекту (1-2 стор.), де був би викладений зміст даного роз­ділу. Це допоможе правильно розмістити матеріал, буде видно логіку майбутньої роботи.

Стандартним і поширеним методичним прийомом при роботі з літературою є використання карток. Картка зви­чайна - 1/2 зошитового аркуша (краще з щільного паперу), куди записується цитата з книги або статті. Дуже важливо для економії часу відразу ж указувати на картці прізвище й ініціали автора, повну назву роботи, місце видання, видав­ництво, рік і обсяг видання, точну сторінку, звідки взято цитату.

Ілюстрації й таблиці, розташовані на окремих листах, включаються в загальну нумерацію сторінок курсової роботи. Підрозділи питань основної частини (нумеруються арабськими цифрами), повинні мати порядкову нумерацію в межах основної частини і також позначатися арабськими цифрами з крапкою. Наприклад: 1.1; 2.3; 3.2 і т.д.

Цифровий матеріал повинен оформлятися у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті курсової роботи. Таблиці слід нумерувати арабськими ци­фрами порядковою нумерацією в межах всієї курсової ро­боти. Номер слід розміщувати в правому верхньому кутку над заголовком таблиці після слова «Таблиця».

Обов'язковою умовою приведення в курсовій роботі таблиць, графіків, схем або малюнків є їх повна назва.