Відповідь

у даному випадку суд порушив принцип безпосередності судового розгляду, передбаченого ст.. Стаття 257. Безпосередність, усність судового розгляду, а саме:

Суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

Також суд мав діяти Відповідно до статті 292. Наслідки неявки свідків і експертів, а саме:

Якщо не всі викликані свідки і експерти з’явилися, суд вислухує думку учасників судового розгляду про можливість розгляду справи і виносить ухвалу, а суддя — постанову про дальший розгляд справи чи про відкладення його, вживаючи, при необхідності, щодо свідків заходів, зазначених у статтях 70 і 71, а щодо експертів — заходів, зазначених у статті 77 цього Кодексу.

9.

Кримінальну справу по звинуваченню Тиморчука у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 п. 1 ст. 115 КК України було призначено до судового розгляду. У своїй постанові суддя вказав, що справу призначено слухати з участю прокурора і захисника. Після закінчення судового слідства підсудний заявив клопотання про відмову від послуг захисника тому, що не довіряє йому. Суд прийняв рішення задовольнити клопотання підсудного і захисник залишив судове засідання. Головуючий з’ясував у підсудного, чи не заперечує він проти закінчення слухання справи без захисника. Після згоди Тиморчука, суд у дебатах дав слово прокуророві, потерпілому і підсудному, заслухав останнє слово підсудного і виніс вирок.

Чи діяв суд у відповідності із принципами кримінально-процесуального закону?

Відповідь

У даному випадку суд діяв у відповідності із принципами КПЗ ‎!!!

10. Під час допиту обвинуваченого Трояна у скоєнні злочину, передбаченого ст. 189 ч. 2 КК України, останній заявив, що на момент вчинення злочину його в місті не було, оскільки він знаходився на відпочинку в Криму у місті Ялта, де знімав квартиру неподалік від моря, але адресу цього помешкання не пам’ятає. Слідчий пояснив обвинуваченому, що його Alibi (що означає це слово дослівно з латини?) неконкретне і не може бути враховано доти поки він не наведе більш конкретні відомості щодо свого перебування в Криму. Чи правий слідчий?

Відповідь

Слідчий не правий, адже порушує принцип презумпції невинуватості (Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.) Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину;

а також ст. 22 КПК – принцип повного, всебічного, і обєктивного дослідження справи.

(ч. 2 ст. 2 КК)

11. Старший слідчий міського управління внтрішніх справ виніс постанову про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом умисного знищення майна громадянином Василенко шляхом підпалу, що спричинило загибель трьох людей і заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах (ст.194 ч. 2 КК України), на підставі п. 8 ст. 6 КПК України (щодо померлого). Під час розслідування було встановлено, що підприємець Василенко у робочий час прийшов до відділу роботи із платниками податків підприємцями - фізичними особами міської податкової інспекції і, вигуючи образи на адресу працівників відділу, облив шафу, два столи, а потім себе бензином з п’ятилітрової каністри з полістиролу і підпалив на собі одежу. Підлога, стеля, стіни кабінету і прилеглих приміщень були вкриті різновидами горючих пластиків внаслідок чого вогонь швидко розповсюдився по всій будівлі, спричинивши загибель людей і руйнацію на 70 % усієї будівлі. У вогні першим загинув сам Василенко. Адвокат міської колегії адвокатів Здоровко від імені жінки і брата підприємця звернувся із скаргою на незаконне закриття кримінальної справи до прокурора і вимогою відновлення досудового слідства і його продовження з метою реабілітації Василенка. Свою вимогу він мотивував тим, що працівники податкової інспекції протягом декількох останніх років знущалися з підприємця, постійно вимагаючи від нього хабарів і за його відмови проводячи щотижня прискіпливі перевірки із необ’єктивними висновками, внаслідок чого Василенко збанкрутив. Отже, на думку Здоровка, загиблий був доведений до відчаю незаконними діями податківців, тому в його діях відсутній склад злочину.

Прокурор вивчивши кримінальну справу, дійшов висновку про безпідставність реабілітації померлого і дав вказівку слідчому про направлення справи до суду, оскільки тільки суд може визнати особу винною. Виконуючи вказівку прокурора, слідчий виніс постанову про притягнення Василенка як обвинуваченого, а потім постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 7КПК України і закриття кримінальної справи щодо померлого. Одержавши згоду прокурора, він направив кримінальну справу до суду, але суддя відмовився навіть прийняти її до свого провадження, мотивуючи це тим, що слідчий і прокурор порушили вимоги процесуальної форми. Хто правий з точки зору додержання принципу презумпції невинуватості?