Відповідь

Відповідно до ч. 3 ст. 177 КПК Обшук проводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи його заступника, за винятком житла чи іншого володіння особи.

Слідчий звернув увагу не на ту постанову пленуму вреховного суду, адже там йде мова про житло фізичної особи! А за умовою даною задачі мова йде про інше володіння особи. Так, відповідно до ППВСУ від 28 березня 2008 року як «інше володіння» слід розуміти такі об’єкти (природного походження та штучно створені), які за своїми властивостями дають змогу туди проникнути і зберегти або приховати певні предмети (речі, цінності). Ними можуть бути, зокрема, земельна ділянка, сарай, гараж, інші господарські будівлі та інші будівлі побутового, виробничого та іншого призначення, камера сховища вокзалу (аеропорту), індивідуальний банківський сейф, автомобіль тощо.

Тому відповідно до ч.5 ст. 177 КПК Обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків, проводиться лише за вмотивованою постановою судді.

В даному видку правий прокурор.

3. Під час розслідування кримінальної справи про неодноразове одержання хабарів завідуючим відділу реєстрації і розподілу житла міськвиконкому Биковим старший слідчий обласної прокуратури серед інших встановив епізод одержання обвинуваченим хабарів у вигляді телевізора, відеопрогравача DVD і комп’ютерного монітора. Технічні характеристики і зовнішній вигляд цих речових доказів були встановлені показаннями свідків і технічними паспортами, вилученими у осіб, які давали хабарі. Але самі ці предмети при обшуках за місцем проживання, в гаражі і на дачі обвинуваченого не були знайдені. Слідчий склав письмове доручення на ім’я заступника начальника міського управління внутрішніх справ – начальника кримінальної міліції про встановлення шляхом застосування оперативно-розшукових заходів можливого місця знаходження зазначених речових доказів. Оперуповноважений відділу карного розшуку, виконуючи це доручення, встановив, що Биков користувався ще однією дачею, яка фіктивно була оформлена на ім’я його двоюрідної сестри. Встановивши місцезнаходження цієї дачі, він у відсутність мешканців проник у будинок, оглянув усі кімнати і горище, де знайшов запаковані у картонну тару телевізор та інші розшукувані предмети, про що повідомив своєму безпосередньому начальнику.

Дайте оцінку діям оперуповноваженого карного розшуку з точки зору додержання принципу недоторканності житла. (Закон про ОРД?)

Відповідь

Відповідно до статті 4 Принципи оперативно-розшукової діяльності ЗУ Про оперативно розшукову діяльність

Оперативно-розшукова діяльність грунтується на принципах законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії з органами управління і населенням

Відповідно до ст. 8 ЗУ Негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв’язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації проводяться за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника.

Також відповідно до п. 2 ППВСУ від 28.03.2008 р. Обмеження конституційних прав ( а саме недоторканість житда чи іншого володіння фізичної особи) і свобод людини і громадянина під час проведення оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства допускається лише за вмотивованим рішенням суду (крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 30 Конституції України) і носять винятковий та тимчасовий характер.

Таким чином оперуповноваженим карного розшуку було порушено принцип недоторканості житла або іншого володіння особи.

4. Під час розслідування цієї ж кримінальної справи стосовно Бикова слідчий серед вилучених службових документів і особистих записів підозрюваного знайшов у його записнику особисту адресу електронної пошти із цифровим паролем доступу до поштової скриньки. Цілком слушно вважаючи, що в електронній пошті Бикова може зберігатись інформація, яка викриває його злочинну діяльність, він негайно відкрив цю електронну скриньку.

Чи правильно діяв слідчий?

Відповідь

Відповідно до ч. 1 ст. 187 кпк Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку може бути застосовано лише за наявності достатніх підстав вважати, що у листах, телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються з допомогою засобів зв’язку, містяться дані про вчинений злочин або документи і предмети, що мають доказове значення, і якщо іншими способами одержати ці дані неможливо.

ч. 5 цієї статті визначає порядок такої слідчої дії, а саме За наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв’язку. Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв’язку або про відмову в цьому. Постанова оскарженню не підлягає.

Таким чином, в даному випадку слідчий порушив ст 31 КУ

5. Депутат обласної Ради України Косенко з’явився до суду як потерпілий у справі про злочин передбачений ст. 122 КК України. Перед початком судового слідства він заявив клопотання про слухання справи у закритому засіданні, оскільки не бажає щоб про обставини злочину було розголошено присутніми в залі судового засідання бо це може негативно вплинути на його репутацію як депутата. Суддя задовольнив клопотання потерпілого і склав постанову у якій вказав “Зважаючи на те, що розголошення даних судового розгляду може негативно вплинути на депутатську діяльність потерпілого, слухання справи провести у закритому судовому засіданні”.

Чи правомірне рішення судді?