ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
ВИЗНАЧЕННЯ ВІДНОСНОЇ ВОЛОГОСТІ ПОВІТРЯ
Метою даної роботи є:
- вивчення принципу дії приладів для визначення вологості;
- визначення вологості повітря в лабораторному приміщенні за допомогою аспіраційного психрометра Ассмана;
- визначення характеристик вологості: відносної, абсолютної, питомої вологості, точки роси, дефіциту точки роси, відносини суміші.
Дані про вологість повітря широко використовуються в різних галузях господарства. Від відносної вологості повітря залежать терміни проведення різних сільськогосподарських робіт. Дані про відносну вологість необхідні для текстильної, хімічної, радіотехнічної й інших галузей промисловості, тому що застосовувані ними технологічні процеси багато в чому залежать від вологості повітря. Дані про відносну вологість повітря необхідні також при проектуванні будинків і інших споруджень.
Теоретична частина
Вологість повітря – це вміст у повітрі водяної пари.
Вологість характеризується наступними величинами:
1.1.1 Пружність водяної пари е – це парціальний тиск водяної пари, що міститься в повітрі. Вимірюється в н/м2 або мб (мілібар). Пружність водяної пари е можна визначити по психрометричній формулі виду:
e = E' – A · р · (t – t' ) (1+0,0115·t') , (1.1)
де E' – пружність пари, що насичує, при температурі змоченого термометра (якщо на батисті змоченого термометра вода);
і виду
e = E'л – 0,88229 · А · р · (t – t' ) , (1.2)
де E'л – пружність пари, що насичує, при температурі змоченого термометра (якщо на батисті змоченого термометра лід);
t – температура сухого термометра, °С;
t' – температура змоченого термометра, °С;
р – атмосферний тиск, мб;
А – коефіцієнт, що залежить від швидкості вітру. Для станційного психрометра А=0,0007947, для аспіраційного психрометра А=0,000662.
При кожній температурі пружність пари е не може перевищувати деякого граничного значення Е. Водяной пар, пружність якого досягла граничного значення (е = Е), називається насиченим. Пружність насиченої пари Е називають пружністю насичення. Значення Е визначається для конкретного значення температури повітря по таблиці додатка А або обчислюється по формулам 1.3 (для водяної пари над водою) або 1.3а (для водяної пари над льодом):
, мб, (над водою) (1.3)
або
, мб. (над льодом) (1.3а)
1.1.2 Дефіцит вологості d – це різниця між пружністю насичення при даній температурі й пружністю водяної пари, що міститься в повітрі:
d = Е - е , (мб) (1.4)
1.1.3 Відносна вологість r – відношення пружності водяної пари, що міститься в повітрі до пружності насичення при даній температурі:
(1.5)
Точка роси τ – це температура, до якої потрібно охолоджувати повітря при постійному тиску, щоб повітря стало насиченим водяною парою.
Різниця між температурою повітря й точкою роси називається дефіцитом точки роси:
Д = t - τ , (°С) . (1.6)
1.1.6 Абсолютна вологість а – маса водяної пари, що міститься в одиниці об'єму повітря:
, (г/м3) (1.7)
де α – об'ємний коефіцієнт теплового розширення газів, рівний 0,004;
t – температура повітря, °С;
е – пружність водяної пари, мб;
Між абсолютною вологістю й пружністю водяної пари (у системі СІ) існує співвідношення:
а = 0,217·е/T , (кг/м3) , (1.8)
де е – пружність водяної пари, мб;
T – температура в градусах Кельвіна,
або (г/м3), (1.9)
1.1.7 Питома вологість q – це відношення маси водяної пари до маси вологого повітря:
(г/г вологого повітря) (1.10)
1.1.8 Відношення суміші S – це відношення маси водяної пари до маси сухого повітря у фіксованому обсязі вологого повітря:
, (0/00) . (1.11)
(0/00 - проміле. 1 0/00 = 0,01 %)
1.1.10 Убування парціального тиску водяної пари (пружності водяної пари) із висотою відображається емпіричними формулами. Для гірських місцевостей виведена формула:
, мб . (1.12)
Для вільної атмосфери
, мб, (1.13)
де ez – пружність (парціальний тиск) водяної пари (мб) на висоті z (м);
е0 – пружність (парціальний тиск) водяної пари (мб) на рівні моря.
Д овідкові дані:
1 атм = 1,013 · 105 н/м2
1 мб = 102 н/м2 = 107 дин/м2 = 0,75 мм рт.ст.
1 мм рт. ст = 1333,3 дин/см2 = 1,33 мб
1 мб = 1 гПа (гПа - гектопаскаль)