Тема 33-34: вітамінні препарати

План.

1. Загальна характеристика та значення вітамінів. Класифікація вітамінних препаратів.

2. Характеристика препаратів водорозчинних вітамінів.

3. Характеристика препаратів жиророзчинних вітамінів.

1. Загальна характеристика та значення вітамінів. Класифікація вітамінних препаратів.

Вітаміни — це органічні речовини, які в невеликих кількостях мають виражену біологічну активність для забезпечен­ня життєдіяльності організму.

Вітаміни надходять в організм з продуктами, деякі з них синте­зуються мікроорганізмами кишок.

Унаслідок недостатнього надходження в організм вітамінів з їжею або внутрішніх хвороб, при яких порушуються всмоктування і синтез вітамінів, розвивається гіпо- чи авітаміноз (зменшення кількості чи відсутність вітамінів), що призводить до розвитку та­ких захворювань, як пелагра, цинга, гемералопія тощо.

Вітамінні препарати — це засоби, які за хімічною будовою є вітамінами чи їх попередниками.

Класифікація вітамінних препаратів

1. Водорозчинні вітаміни:

1.1. В₁ — тіаміну бромід, тіаміну хлорид.

1.2. В₂ — рибофлавін, рибофлавін-мононуклеотид.

1.3. В₅ — кальцію пантотенат.

1.4. В₆ — піридоксину гідрохлорид.

1.5. В₁₂ — ціанокобаламін.

1.6. В₁₅ — кальцію пангамат.

1.7. В_с — кислота фолієва.

1.8. С — кислота аскорбінова.

1.9. Р — рутин, кверцетин.

1.10. РР — кислота нікотинова.

2. Жиророзчинні вітаміни:

2.1. А — ретинолу ацетат.

2.2. D₂ — ергокальциферол.

2.3. Е — токоферолу ацетат.

2.4. К — вікасол.

2. Характеристика препаратів водорозчинних вітамінів.

Тіамін (вітамін В₁). Роль в організмі:

— входить до складу ферменту кокарбоксилази, яка регулює вуглеводний обмін. Покращує утилізацію глюкози, є синергістом інсуліну;

— сприяє синтезу і накопиченню ацетилхоліну, покращує про­ведення нервового імпульсу;

— справляє кардіотропну дію, покращує живлення і скоротли­ву активність міокарда, розширює судини серця.

При гіповітамінозі порушується пам'ять, з'являються стомлю­ваність, парестезії кінцівок, адинамія. При авітамінозі розвиваєть­ся захворювання бері-бері ( анорексія, блювання, судоми, неври­ти, серцева недостатність). Тіамін застосовують при гіпо- і авіта­мінозах, захворюваннях периферійної нервової системи (неврити, радикуліти, паралічі), серцево-судинних хворобах, виразковій хво­робі шлунка і дванадцятипалої кишки, цукровому діабеті. Побічна дія — алергійні реакції (анафілактичний шок, набряк Квінке, свербіж, кропив'янка), внаслідок швидкого внутрішньовенного введення — пригнічення дихання і ЦНС.

Рибофлавін (вітамін В₂). Роль в організмі:

— входить до складу ферментів, що стимулюють окисно-відно­вні реакції, активує тканинне дихання, підвищує стійкість організ­му до гіпоксії (дефіциту кисню);

— бере участь в утворенні зорового пурпуру, покращує функ­цію органа зору;

— посилює регенерацію тканин.

При недостатності вітаміну В₂ — анорексія, тріщини в куточ­ках рота, червоний язик (атрофія сосочків), зменшення гостроти зору, біль в очах, світлобоязнь.

Препарат застосовують при гіпо- й авітамінозах, в очній прак­тиці — для лікування кон'юнктивітів, кератитів, іритів, гемерало­пії (порушення адаптації до темряви), в дерматології — для ліку­вання виразок, тріщин, опіків, для комплексного лікування інфе­кційних захворювань, променевої хвороби, астенії. Побічної дії практично немає.

Кислота пантотенова (вітамін В₅). Роль в організмі:

— покращує передачу нервового імпульсу;

— посилює трофіку(живлення) шкіри;

— активує функцію надниркових залоз.

Препарат застосовують для лікування захворювань периферій­ної нервової системи (невритів, невралгій), алергійних хвороб, атонії кишок. Побічна дія — диспепсія.

Піридоксину гідрохлорид (вітамін В₆). Роль в організмі:

— перетворюється на піридоксальфосфат, що регулює обмін амінокислот і білків;

— покращує трофіку міокарда, посилює й уповільнює роботу серця;

— бере участь у регуляції обміну багатьох нейромедіаторів, під­тримує нормальний стан центральної і периферійної нервової системи;

— стимулює лейкопоез і еритропоез;

— активує секрецію і виділення жовчі, антитоксичну функцію печінки.

Піридоксин застосовують при гіпо- й авітамінозах, ранніх ток­сикозах вагітних, гепатитах різної етіології, хронічній серцевій недостатності, міокардіодистрофіях, анеміях, променевій хворобі, нервових захворюваннях, туберкульозі, паркінсонізмі. Побічна дія — алергійні реакції.

Ціанокобаламін (вітамін В₁₂). Роль в організмі:

— регулює нормальне дозрівання еритроцитів;

— стимулює процеси регенерації і росту;

— сприяє утворенню епітеліальних клітин;

— забезпечує функціонування нервової системи.

За недостатності ціанокобаламіну в організмі розвивається мегалобластична анемія. Препарат застосовують для лікування мегалобластичної анемії, захворювань нервової системи, печінки, при про­меневій хворобі, інфекційних хворобах, дистрофії у дітей. Побічна дія — тахікардія і біль у серці, алергійні реакції, збудження ЦНС.

Кальцію пангамат (вітамін В₁₅). Роль в організмі:

— активує жировий обмін;

— покращує засвоєння кисню, запобігає появі явищ гіпоксії, дистрофії.

Застосовують для лікування серцево-судинних захворювань (дистрофічні ураження міокарда, ішемічна хвороба серця), атеро­склерозу, хвороб печінки, алкоголізму.

Кислота фолієва (вітамін В_с). Роль в організмі:

— забезпечує нормальний еритропоез і лейкопоез. Застосовують для лікування макроцитарної, мегалобластної та

інших анемій, променевої хвороби, хронічних хвороб кишок. По­бічна дія — алергійні реакції.

Кислота аскорбінова (вітамін С). Роль в організмі:

— активує синтез антитіл, інтерферону, неспецифічну захисну функцію організму, імунітет;

— сприяє синтезу гормонів кіркової речовини надниркових за­лоз;

— знижує проникність судинної стінки і стабілізує її;

— посилює синтез різних видів сполучної тканини — хрящів, кісток, дентину, колагену, і тим самим підвищує регенерацію тка­нин;

— є антиоксидантом (у малих і середніх дозах);

— стимулює еритропоез, покращує всмоктування заліза;

— активує вуглеводний, білковий обміни, синтез катехоламінів (адреналіну, норадреналіну, дофаміну).

При гіповітамінозі спостерігають загальну слабість, стомлюва­ність, кровоточивість ясен, анемію. При авітамінозі розвивається цинга.

Застосовують при гіпо- й авітамінозах, для профілактики вірус­них інфекцій, при геморагічних діатезах, кровотечах, капіляроток­сикозах, під час лікування промислових отруєнь, променевої хво­роби, захворювань серцево-судинної, дихальної систем, нирок, печінки, травного каналу. Побічна дія — у великих дозах — ура­ження підшлункової залози, підвищення згортання крові, ерозії слизових оболонок травного каналу, зсув формули крові.

Рутин (вітамін Р). Роль в організмі:

— зменшує проникність судин, запобігає їх ламкості;

— підвищує стійкість до гіпоксії.

Кверцетин більше впливає на серцево-судинну систему. Пре­парат застосовують при захворюваннях, що супроводжуються під­вищеною проникністю судин, геморагічних діатезах, кровотечах, променевій хворобі, алергійних реакціях, ексудативно-запальних

процесах.

Кислота нікотинова (вітамін РР). Роль в організмі:

— перетворюється на нікотинамід, який забезпечує клітинне

дихання;

— входить до складу кофакторів (НАД і НАДФ), які забезпечу­ють численні обмінні процеси;

— виявляє гепатопротекторну дію, покращує дезінтоксикаційну функцію печінки;

— розширює периферійні судини і знижує AT;

— покращує мікроциркуляцію та обмінні процеси в міокарді. При авітамінозі РР розвивається пелагра, основні прояви якої —дерматит, діарея, деменція.

Застосовують для лікування гіпо- й авітамінозу, спазмів судин кінцівок, хвороб печінки, виразкової хвороби шлунка і дванадця­типалої кишки, атеросклерозу. Побічна дія — гіперемія, відчуття жару, свербіння, запаморочення, внаслідок швидкого внутрішньо­венного введення розвивається колаптоїдний стан, перевищення дози — жирове переродження печінки.