
- •Поняття та риси юридичної деонтології.
- •Передумови виникнення юридичної деонтології.
- •Основні етапи розвитку юридичної деонтології.
- •Предмет та функції юридичної деонтології.
- •Методологія юридичної деонтології.
- •Поняття та риси юридичної науки.
- •Система юридичної науки.
- •Функції юридичної науки.
- •Поняття юридичної освіти.
- •Юридична освіта: види, форми, рівні.
- •Поняття державних стандартів вищої юридичної освіти.
- •Освітньо-професійна програма.
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого юридичного закладу.
- •Юрист, загальна характеристика.
- •Основні риси юридичної професії.
- •Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів.
- •Об'єднання юристів в Україні.
- •Суддя: загальна характеристика.
- •Прокурор: загальна характеристика.
- •Слідчий: загальна характеристика.
- •Адвокат: загальна характеристика.
- •Нотаріус: загальна характеристика.
- •Дисциплінарна відповідальність юристів: загальні поняття.
- •Дисциплінарна відповідальність суддів, працівників прокуратури.
- •Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ, адвокатів, нотаріусів.
- •Оплата праці юристів, її правовий та соціальний захист.
- •Поняття та риси юридичної практики.
- •Структура юридичної практики.
- •Види юридичної практики.
- •Функції юридичної практики.
- •Форми юридичної практики.
- •Юридичні акти: загальна характеристика.
- •Юридичний процес як комплексна система.
- •Правова культура юриста: загальна характеристика.
- •Деформації професійної правосвідомості юристів.
- •Функції правової культури юриста.
- •Поняття політичної культури юриста та її структура.
- •Види політичної культури.
- •Законодавче регулювання участі юристів у політичному житті.
- •Поняття й зміст моральної культури юриста.
- •Морально-професійний обов'язок юриста.
- •Основні засади професійної етики юристів.
- •Деформації моральної свідомості юристів та шляхи їх подолання.
- •Поняття естетичної культури юриста та форми її прояву.
- •Поняття психологічних чинників у діяльності юриста.
- •Психологічні проблеми професійного спілкування юристів з громадянами.
- •Конфлікти в юридичній діяльності і способи їх вирішення.
Функції правової культури юриста.
До таких відносять: пізнавально-перетворююча – переосмислення засад прав і здобутого досвіду; регулююча функція – регулювання права та його удосконалення; ціннісна; прогнозуюча – аналіз тенденцій права, правової системи та створення прогнозів.
Поняття політичної культури юриста та її структура.
Політичній культурі належить важливе місце у професійній культурі юриста, оскільки його діяльність стосується таких важливих політичних сфер, як державна і правова. Політична культура – це система знань про політику, вміння реалізовувати ці знання, а також реально втілювати їх у життя.
Політика – це складна система ідей, відносин, дій соціальних суб’єктів, які формують, формулюють, реалізують життєво важливі інтереси великих соціальних груп.
Охарактеризуємо складові цієї системи.
Ідея – це сукупність думок про напрямок вирішення якої-небудь проблеми. Ідеї реалізуються за допомогою дій соціальних суб’єктів. У процесі діяльності соціальні суб’єкти вступають у політичні відносини. Зазначені ідеї, дії, відносини спрямовані на формування, формулювання і реалізацію інтересів соціальних суб’єктів. Формування – це розвиток, виховання інтересів. Формулювання – зовнішнє відображення інтересів у вигляді програм, декларацій, інших документів і вимог. Реалізація – це задоволення інтересів.
Політика спрямована на задоволення економічних, національних та інших життєво важливих інтересів великих соціальних груп (класів, націй, професійних угруповань тощо). Отже, враховуючи викладене, юрист повинен знати такі основні складові політики.
1. Життєво важливі інтереси політичних суб’єктів.
2. Політичні ідеї, спрямовані на реалізацію цих інтересів.
3. Зміст і призначення політики на сучасному етапі.
4. Можливі шляхи реалізації цих ідей.
5. Характер відносин між суб’єктами політики.
Політична культура юриста проявляються у реалізації здобутих знань: розумінні закономірностей виникнення конкретних політичних явищ; розумінні суті та призначення цих явищ; умінні прогнозувати політичні явища.
Реальне втілення політичних знань і вміння проявляються в тому, що юрист у своїй діяльності враховує такі дані: держава і право, як і інші політичні інститути, існують для того, щоб забезпечувати нормальне життя індивіда; загальнолюдські цінності та інтереси мають пріоритет перед груповими; громадський обов’язок повинен бути важливішим за особисті інтереси; ідеологічні погляди не повинні впливати на професійний обов’язок юриста; дотримання ідей демократії і правової держави.
Види політичної культури.
Залежно від суб’єктів розрізняють: індивідуальна політична культура – політичні знання, уподобання та звички окремої особи; групова політична культура – схожі риси політичних знань, уподобаннях та звичках групи осіб, що було виокремлено за різними критеріями; суспільно політична культура – схожі риси політичних знань, уподобаннях та звички всього суспільства.
Законодавче регулювання участі юристів у політичному житті.
Юрист – громадянин України мають повний спектр політичних прав. Згідно із загальною декларацією прав людини, а також у міжнародному пакті «Про громадянські політичні права» закріпляється обмеження політичних прав двох категорій держ. службовців: армії і поліції, а також службовців державного управління. Згідно їз ст. 6 ЗУ «Про політичні парті України» членами політичних партій не можуть бути судді, працівники прокуратури, органів внутрішніх справ, співробітники СБУ, військовослужбовці і працівники органів державної служби.