- •Поняття та риси юридичної деонтології.
- •Передумови виникнення юридичної деонтології.
- •Основні етапи розвитку юридичної деонтології.
- •Предмет та функції юридичної деонтології.
- •Методологія юридичної деонтології.
- •Поняття та риси юридичної науки.
- •Система юридичної науки.
- •Функції юридичної науки.
- •Поняття юридичної освіти.
- •Юридична освіта: види, форми, рівні.
- •Поняття державних стандартів вищої юридичної освіти.
- •Освітньо-професійна програма.
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого юридичного закладу.
- •Юрист, загальна характеристика.
- •Основні риси юридичної професії.
- •Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів.
- •Об'єднання юристів в Україні.
- •Суддя: загальна характеристика.
- •Прокурор: загальна характеристика.
- •Слідчий: загальна характеристика.
- •Адвокат: загальна характеристика.
- •Нотаріус: загальна характеристика.
- •Дисциплінарна відповідальність юристів: загальні поняття.
- •Дисциплінарна відповідальність суддів, працівників прокуратури.
- •Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ, адвокатів, нотаріусів.
- •Оплата праці юристів, її правовий та соціальний захист.
- •Поняття та риси юридичної практики.
- •Структура юридичної практики.
- •Види юридичної практики.
- •Функції юридичної практики.
- •Форми юридичної практики.
- •Юридичні акти: загальна характеристика.
- •Юридичний процес як комплексна система.
- •Правова культура юриста: загальна характеристика.
- •Деформації професійної правосвідомості юристів.
- •Функції правової культури юриста.
- •Поняття політичної культури юриста та її структура.
- •Види політичної культури.
- •Законодавче регулювання участі юристів у політичному житті.
- •Поняття й зміст моральної культури юриста.
- •Морально-професійний обов'язок юриста.
- •Основні засади професійної етики юристів.
- •Деформації моральної свідомості юристів та шляхи їх подолання.
- •Поняття естетичної культури юриста та форми її прояву.
- •Поняття психологічних чинників у діяльності юриста.
- •Психологічні проблеми професійного спілкування юристів з громадянами.
- •Конфлікти в юридичній діяльності і способи їх вирішення.
Поняття та риси юридичної деонтології.
Деонтологія – це розділ етичної теорії, що розглядає проблеми обов’язку, моральних вимог і нормативів. Юридична деонтологія виникла на початку 90-х років ХХ ст.
Юридична деонтологія – це система загальних знань про юридичну науку та практику, про вимоги до особистих і професійних якостей юриста, про систему формування цих якостей.
Основним змістом юридичної деонтології є знання про вимоги до професійних та особистих якостей юриста. Разом з тим юридична деонтологія включає також загальні знання про юридичну науку і практику, оскільки, по-перше, є навчальною дисципліною, з якої починається вивчення юриспруденції і повинна дати студентам загальні поняття про юридичну науку і практику; по-друге, без засвоєння знань з юридичної діяльності, її видів та змісту неможливо розглядати якості юриста, а також вимоги до юристів різних спеціальностей.
Отже, юридична деонтологія: дає загальне уявлення про юридичну науку і практику; формує знання про вимоги до професійних та особистих якостей юриста; розкриває систему формування професійних та особистих якостей юриста, зазначає види та форми навчання юридичної діяльності.
Риси ЮД: суспільна наука, юридична наука, теоретико-прикладна наука, комплексна наука – не обмежується вивченням тільки правових аспектів діяльності юристів, а й приділяє увагу пол., псих., естетичній, моральній та іншим її характеристикам.
Передумови виникнення юридичної деонтології.
Підвищена суспільна значимість юристів, а також юр. діяльність має безпосереднє відношення до забезпечення, а іноді до обмеження певних життєвих благ: життя, свободи, честі тощо.
Це назавжди рівноправний характер стосунків між юристами з якими вони контактують.
Необхідне зростання впливу юридичної практики на перебіг громадського життя.
Основні етапи розвитку юридичної деонтології.
1-й етап: формування наукових досліджень деонтологічної спрямованості, мало лише опосередковане значення. Камералістика – займалась деонтологічними дослідженнями. Медична деонтологія вплинула на ЮД, так як була досить розвинута.
2-й етап: поглиблення правової орієнтації деонтологічних досліджень. Д. Шаревид 1854 р. в своїй праці «Професійна етика» сформулював норми поведінки юристів. Гофман в 1856 р. «Курс правових досліджень» вивчав юридичну діяльність. Макс Вебер в 1921 р. «Господарство і суспільство» дослідив що таке юридична практика, її розвиток і наслідки.
3-й етап: охоплює спроби видання перших нормативних документів, що мають визначити принципові якості для займання юридичних посад. У 20-х рр. ХХ ст. Наркоматом юстиція УРСР була прийнята схема атестації судових робітників. В 1982 р. Міністерством вищої освіти СРСР затверджено кваліфікаційна характеристика юриста зі спеціальності правознавство, а в 1989 р. ректоратом Харківського юр. інституту затверджена кваліфікаційна характеристика випускника юр. вузу за спец. правознавство.
4-й етап: почався 70 рр. ХХ ст. і продовжується до тепер, був запроваджений учбовий курс «Введення в юр. спеціальність», «Юридична деонтологія», в 1976 р. Олексіїв запровадив термін ЮД.