- •Поняття та риси юридичної деонтології.
- •Передумови виникнення юридичної деонтології.
- •Основні етапи розвитку юридичної деонтології.
- •Предмет та функції юридичної деонтології.
- •Методологія юридичної деонтології.
- •Поняття та риси юридичної науки.
- •Система юридичної науки.
- •Функції юридичної науки.
- •Поняття юридичної освіти.
- •Юридична освіта: види, форми, рівні.
- •Поняття державних стандартів вищої юридичної освіти.
- •Освітньо-професійна програма.
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого юридичного закладу.
- •Юрист, загальна характеристика.
- •Основні риси юридичної професії.
- •Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів.
- •Об'єднання юристів в Україні.
- •Суддя: загальна характеристика.
- •Прокурор: загальна характеристика.
- •Слідчий: загальна характеристика.
- •Адвокат: загальна характеристика.
- •Нотаріус: загальна характеристика.
- •Дисциплінарна відповідальність юристів: загальні поняття.
- •Дисциплінарна відповідальність суддів, працівників прокуратури.
- •Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ, адвокатів, нотаріусів.
- •Оплата праці юристів, її правовий та соціальний захист.
- •Поняття та риси юридичної практики.
- •Структура юридичної практики.
- •Види юридичної практики.
- •Функції юридичної практики.
- •Форми юридичної практики.
- •Юридичні акти: загальна характеристика.
- •Юридичний процес як комплексна система.
- •Правова культура юриста: загальна характеристика.
- •Деформації професійної правосвідомості юристів.
- •Функції правової культури юриста.
- •Поняття політичної культури юриста та її структура.
- •Види політичної культури.
- •Законодавче регулювання участі юристів у політичному житті.
- •Поняття й зміст моральної культури юриста.
- •Морально-професійний обов'язок юриста.
- •Основні засади професійної етики юристів.
- •Деформації моральної свідомості юристів та шляхи їх подолання.
- •Поняття естетичної культури юриста та форми її прояву.
- •Поняття психологічних чинників у діяльності юриста.
- •Психологічні проблеми професійного спілкування юристів з громадянами.
- •Конфлікти в юридичній діяльності і способи їх вирішення.
Юридичні акти: загальна характеристика.
Мають містити: реквізити – найменування акту, час і місце його прийняття, найменування суб’єкта який склав документ, зміст питання що розв’язується, підпис. Структура: вступ та основна частина. При написані юридичних документів використовується: особлива мова, стиль, юридична термінологія, прийоми та способи викладання змісту.
Юридичний процес як комплексна система.
Юридичний процес – це сукупність правових дій, уповноважених органів, посадових осіб, а також інших зацікавлених суб’єктів права, які спрямовані на вирішення юр. справ, породжують юридичні наслідки, що регулюються процесуальними нормами, результати яких закріплюються у відповідних юр. актах.
Основні ознаки: розгляд певної юридичної справи (правопорушення та скарги); юридичний процес – це правова форма діяльності уповноважених на те органів і посадових осіб; це діяльність по здійсненню норм права; здійснення за допомогою різних методів, засобів, прийомів юр. техніки. За функціональною ознакою, змістом і юридичним наслідком розрізняються такі види юридичного процесу: правотворча, правозастосовча, контрольна, установча діяльності.
Правова культура юриста: загальна характеристика.
Правова культура юриста – це знання юридичних теорій, чинного законодавства, вміння і навички його реалізовувати, а також дотримання цього законодавства.
Ознаки правової культури юриста.
1. Глибокі та міцні знання юридичної теорії – основних юридичних понять, категорій, термінів та закономірностей функціонування державно-правових явищ.
2. Знання чинного законодавства – досконале орієнтування у змісті основних законів (Конституція, інші конституційні закони) і глибоке знання юридичних норм з метою реалізації у професійній діяльності.
3. Навички щодо реалізації законодавства – вміння тлумачити закони, тобто розуміти їх зміст, застосовувати юридичні норми в конкретних життєвих ситуаціях.
4. Повага і дотримання чинного законодавства.
5. Високі моральні якості.
6. Ґрунтовні знання у різних галузях суспільного життя.
7. Соціальна політична і громадська відповідальність направлена на забезпечення прав і свобод людини.
Складовою правової культури є правосвідомість юриста. Правосвідомість – це знання права, а також психічні почуття, емоції про існуюче чи бажане право. Тому у правосвідомості виокремлюють ідеологічний (знання права) і психологічний елементи (почуття, емоції про право).
Деформації професійної правосвідомості юристів.
Це негативні зміни якості особистості, що настають під впливом виконання професійної діяльності. Приклад деформації: використання в роботі підзаконних нормативних актів та вказівок керівництва, що не відповідає КУ і законам; кон’юнктурність в роботі; вчинення корупційних діянь (зловживання).
Форми деформації професійної свідомості: правовий негелізм – заперечення соц. цінності права; правовий інфантилізм – не сформованість або недостатня глибина правових знань; правова демагогія – відміна права (його відомість), маніпуляція права; правовий ідеалізм – переоцінка права його цінності та можливості; правове переродження – свідомості юриста у злочинну форму; правовий делітантізм – не мають юр. освіти але займаються правовим питаннями.