- •1. Найдавніші державні утворення і племена
- •2. Проблема прабатьківщини слов'ян
- •3. Розселення слов'ян на межі лісової і лісостепової зон у межиріччі Дніпра і Верхньої Вісли
- •4. Перші державні об'єднання східних слов'ян
- •5. Утворення Київської Русі
- •6. Прийняття християнства та його значення
- •7. Причини та наслідки роздробленності Русі
- •8. Галицько-Волинське князівство і його історична роль
- •9. Українські землі у складі Литовсько-Руської держави
- •10. Зародження та розвиток козацтва. Суспільно-політична організація Запорозької Січі
- •11. Люблінська унія та її історичні наслідки для України
- •12. Посилення соціального, релігійного та національного гноблення. Козацько-селянські повстання хv- поч. Хvі ст.
- •13. Визвольна війна українського народу сер. Хvіі ст.: мета, основні етапи та наслідки
- •14. Внутрішнє та зовнішнє положення України другої пол. Хvіі ст.
- •15. Наступ на політичну автономію України 1-ї пол. Хvііі ст.
- •16. Зруйнування Запорізької Січі
- •17. Правобережні та західноукраїнські землі. (хvіі-хvііі ст.)
- •18. Українські землі у складі Росії у хіх ст.
- •19. Національний рух у Наддніпрянській Україні
- •20. Західноукраїнські землі у хіх ст.
- •21. Суспільно –політичний стан України на початку хх ст.
- •22. Україна в демократичній революції 1905-1907 років.Українське питання у державній думі Росії.
- •23. Столипінська аграрна реформа та її наслідки
- •24 Західноукраїнські землі на початку хх ст.: соціально-економічне,націон. Питання
- •25. Україна у першій світовій війні
- •26. Утворення Центральної Ради, її внутрішня та зовнішня політика
- •27. Українська держава гетьмана п.Скоропадського
- •28. Директорія: соціальна база, політика
- •29. Західна Україна 1918-1919 рр.
- •30. Встановлення радянської влади в Україні. Політика більшовиків
- •31. Національно-державні відносини в Україні 20-30-х рр.
- •32. Соціально-економічний розвиток та його особливості
- •33. Сталінські репресії на Україні: масштаби та демографічні наслідки
- •34. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •35. Напад фашистської Німеччини на срср. Перший період війни (червень 1941- весна 1942 рр.)
- •36. Окупаційні режими в роки другої світової війни
- •37. Рухи опору в Україні в роки другої світової війни
- •38 Звільнення України від окупантів. Вклад України у розгром нацистів
- •39 Україна у міжнародній політиці у повоєнні десятиріччя
- •40 Труднощі післявоєнної відбудови
- •41. Хрущовська “відлига” і її прояв в Україні. Дисиденство
- •42 Україна у другій пол. 60-х - першій пол. 80-х років
- •43. Україна у 60х-80х роках
- •44. Зростання суспільно-політичної активності населення кінець 80-х рр.
- •45. Проголошення незалежної України (1991) та перші кроки на шляху її затвердження
- •46. Проблеми та досягнення у сфері економіки, національно-культурному та релігійному житті
- •47. Україна на міжнародній арені
6. Прийняття християнства та його значення
У Х ст. християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі про християнство також було відомо задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним є факт хрещення княгині Ольги у 958 р. Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в 988-990 рр.
Головними носіями ідей християнства стають церкви і монастирі. Все духовенство відповідно ділилося на "біле" і "чорне". При церквах мешкали численні служителі. Оскільки православне християнство не передбачало обітниці безшлюбності для “білого” духовенства, всі церковні люди могли мати сім'ї, члени яких також жили при церквах. Вони не підлягали світському
Прийняття християнства мало для Русі, при всій суперечності наслідків його для країни і народу, величезне позитивне значення. Зміцнювався новий феодальний лад. В ідеології безліч необмеженого монарха. Єдність релігії з іншими європейськими країнами робила Київську Русь частиною світового християнського суспільства. Прийняття християнства позначилося на всьому духовному житті суспільства, привело до значного його збагачення. місцевих культів замінювалася культом єдиного Бога. Централізована організація священнослужителів - церква, підлегла владі великого князя, служила зміцненню його становища суду, їх судив єпископ. Духовні звання часто переходили з покоління в покоління.
7. Причини та наслідки роздробленності Русі
Добу від середини XII до середини XIII ст. в історії Київської Русі дослідники називають добою роздробленості. Йдеться не про суцільну смугу міжкнязівських усобиць: хоч їх і справді не бракувало, проте траплялися вони і в попередні часи. Та якщо раніше Руська держава, переживши чвари й розбрат, лишалася централізованою монархією, то від середини XII ст. нею почало керувати об'єднання найсильніших князів — правителів удільних князівств. Узаконена Любецьким з'їздом отчинна система розвинулась настільки, що удільні князі дедалі більше почувалися у своїх володіннях незалежними господарями. Власне, у зміцненні самостійності удільних князівств і полягає сутність роздробленості. Причини роздробленості Київської Русі. Історики по-різному пояснюють причини роздробленості Київської Русі. Називають з-поміж них і великі розміри території держави та їх різний етнічний склад, і князівські усобиці, відсутність сталого порядку столонаслідування, напади степових кочовиків і занепад торговельного шляху «з варяг у греки».Головною ж причиною більшість дослідників вважає розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми. Удільні князі не були зацікавлені у сильній владі великого київського князя. Більше того, вони прагнули для себе таких само повноважень. Недарма в XII ст. титул «великий князь» поряд з київським мали чернігівський, володимирівський та деякі інші князі. Володарі удільних князівств провадили власну внутрішню політику, на свій розсуд вирішували питання війни та миру, укладали угоди з сусідами. Таких удільних князівств на середину XII ст. було близько 15, з яких 5 сформувалися на українських теренах: Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське й Галицьке.