1. Найдавніші державні утворення і племена

Першим етнічним утворенням на території України, про яке залишилася згадка в писемних джерелах, були кіммерійці (IX — перша половина VII ст. до н. е.).кіммерійці були першими на Україні скотарями, що перейшли до кочового способу життя;

- вони опанували мистецтво їзди на конях і їхнє військо складалося з вершників;

- завдяки контактам із майстерними оброблювачами металів на Кавказі вони започаткували на Україні добу заліза;

- зростання ролі кінних воїнів зумовило занепад великих родів і виникнення військової знаті.

Скіфія. У VІІ-ІІІ до н.е. у степових районах Північного Причорномор'я, на території сучасної Південної та Південно-Східної України, а частково і в Криму панували скіфські племена. Вони займали значну територію від низин Дунаю до гирла Дону і Приазов'я.

Відомості про основні племенаподає грецький історик Геродот (V ст.. до н.е.). Наймогутнішим й найчисленнішим племенем, розповідає він, були скіфи царські, скіфи-кочівники, скіфи-землероби. еліно-скіфи, скіфи-хлібороби (орачі). На думку деяких вчених, більш імовірно, що скіфів-орачів можна вважати прапращурами українського народу.

На рубежі VІ-ІV ст.. до н.е. скіфський цар Атей усунув інших „царів” і узурпував усю владу.Скіфське царство збереглося, хоч розміри його значно зменшилися. Скіфія залишилася все ще сильною в економічному і воєнному відношеннях.

Більш міцною була Скіфська держава з центром у Криму, що склалася близько ІІІ ст. до н.е. Столицею нової держави стало місто Неаполь скіфський (неподалік від сучасного Сімферополя.

Рівень господарського життя населення Скіфії на той час був досить високими. Нижню сходинку соціальної градації скіфського суспільства займали раби. Скіфське царство може бути віднесено до держав рабовласницького типу.

Грецькі міста-держави. Перше поселення грецьких колоністів з'явилося ще у VІІ ст. До н.е. на невеликому острові Березань біля гирла Дніпро-Бузького лиману.

У VІ ст.. до н.е. вже було засновано ряд міст: на березі Бузького лиману - Ольвія, у східному Криму - Феодосія, Пантікапей (на місті сучасної Керчі). Пізніше ( в останній чверті І ст.. до н.е.) виникають Херсонес (поблизу Севастополя), Тіра (м. Бєлгород-Дністровський) та багато інших.

Державний лад грецьких міст Причорномор'я будувався на тих же засадах, що і політичний устрій античних полісів Греції. Вищим органом державної впади у містах Північного Причо-рномор'я були народні збори.

В античних містах-державах функціонував суд. Так, в Ольвії суд складався з декількох відділів, кожний з яких відав певним колом питань. У судочинстві брали участь судді, обвинувачені, свідки.

До вільних людей застосовувалися такі покарання, як смертна кара, штрафи, конфіскація майна. Фізичне знищення повсталих рабів свідчило про те, що панування рабовласницького ладу обері-галося тут, як і в метрополії, найжорстокішими покараннями.

Боспорське царство. У V ст. до н.е. склався союз ряду грецьких держав-полісів, котрі були розташовані по обох берегах Керченської протоки. Ви-никло Боспорське царство, яке відіграло важливу роль в історичній долі народів Східної Європи. Центром цієї території було місто Панті-капей (сучасна Керч), яке займало дуже вигідне місце в економіч-ному і воєнному відношеннях. Воно й стало столицею Боспорського царства.

Соціально-економічні відносини у Боспорському царстві були такими ж, як і в окремих грецьких містах-колоніях і місцевих племінних союзах, котрі входили до його складу.

Економічну основу Боспору становило розвинуте землеробст-во, яке не тільки давало продукти харчування для власного населен-ня, а й забезпечувало значний експорт хліба та інших сільськогос-подарських продуктів. Серед боспорських майстрів були металурги, які оброб-ляли залізо і бронзу, каменярі, теслі, ткачі та представники багатьох інших професій. Надзвичайно розвинутим було ювелірне виробни-цтво.

Товарне виробництво, жвава внутрішня й зовнішня торгівля, наявність власної монетної системи стимулювали розвиток договір-них відносин: купівлі-продажу, дарування, позики тощо. Найбільш небезпечними злочинами вважалися: повстання, змова проти царської влади, зрада та ін.