анализ Развитие творческого воображений младших школьников в условиях нормального

Развитие творческого воображений младших школьников в условиях нормального и нарушенного слуха. (Е.Г. Речицкая, Е.А. Сошина)

Книга рекомендована для вчителів, вихователів та студентів-сурдопедагогів. Вона складається із 3 розділів і розглядає: теоретичні аспекти уяви, уяву дітей із нормою і порушеним слухом, розвиток творчої уяви молодших школярів. Також вона містить конспекти занять з розвитку уяви, збірку дидактичних ігор та зразки завдань для дітей.

Уява є центральним новоутворенням дошкільного віку. Завдяки розвитку мовлення та понятійного мислення, формується нове абстрактне мислення. Порушення мовлення (другої сигнальної системи) негативно впливає на розвиток мимовільної і довільної уяви. Розвиток уяви пов'язаний із усіма психічними функціями, і є показником готовності дитини до шкільного навчання. Здатність до накоплення та перетворення інформації, асоціації та дисоціації, а також комбінування, вказує на прямий зв'язок уяви із функцією мислення. Від накоплених у пам’яті дитини слідів чуттєвого досвіду та сприймань, отриманих у реальному житті, залежить багатство фантазії.

У дітей з порушеннями слуху, спостерігається сповільнене та своєрідне формування уяви. Дитина оволодіває навичками сюжетно-рольової гри та використанню предметів-замінників в ході спеціального навчання, що пов’язано із своєрідним (обмеженим слуховим) сприйманням світу та слабкістю процесу наслідування. В процесі гри створюється сприятлива можливість для розвитку усного мовлення дитини.

Психологи Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн виділяють 2 види уяви: відтворюючу (на основі словесного опису чи візуального зображення) і творчу (нову, неіснуючу).

Молодший шкільний вік характеризується розвитком довільної уяви, свідомим внутрішнім плануванням. Навчальні ігри підвищують інтелектуальну активність, закріплюють навчальний матеріал на практиці. Творча уява розвиває кругозір, допомагає адаптації нечуючої дитини. Розроблені М.М. Нудельманом методики дослідження уяви глухих дітей, висвітлили її значення для збагачення досвіду, на основі реорганізації накопленої інформації.

Психологічними новоутвореннями молодшого шкільного віку є: довільність, внутрішній план дій та рефлексія. Для дітей цього віку була розроблена методика дослідження розвитку уяви на основі теста Е. Торренса «Неповні фігури». Асоціації що виникають у дітей, дають нам картину їх психічного розвитку та психологічного стану. Наявність у дитини великої кількості оригінальних (індивідуальних) зображень, вказує на багату та розвинуту фантазію. Діти із порушеннями слуху, виявляють нижчий рівень оригінальності уяви, порівняно із чуючими однолітками. Це навертає на думку, що діти з порушеннями слуху, крім набуття знань, мають набувати умінь творчо їх перетворювати та використовувати в повсякденному житті. Навчити школяра застосовувати знання – пряме завдання вчителя та системи освіти вцілому. Роботи запропоновані дітям поділяють на творчі і нетворчі, що мають кілька рівнів складності. Розвинута уява забезпечує багатоваріантність у вирішенні завдань, допомагає знайти оптимальне рішення.

Спеціально організоване навчання, що враховує особливості психічного розвитку дитини в умовах сенсорної депривації, допомагає скорегувати відхилення викликані первинним дефектом. Діти в високим рівнем розвитку уяви більш самостійні, не так часто звертаються по допомогу.

Молодшим школярам рекомендується давати завдання пов’язані з конструюванням: виділенням та оперуванням деталями. У цьому можуть допомогти методика Н.В. Яшкової (конструювання по контуру креслення), дидактичні ігри «Піфагор», «Чарівна мозаїка». Рівень сформованості операції абстрагування у дітей з порушеннями слуху, порівняно із дітьми норма слуху є нижчим. Завдання пов’язані з конструюванням розвивають комбінаторні механізми уяви. Щоб надати даному процесу емоційності, варто задати питання щодо зображеного, його властивостей.

Дітям пропонуються завдання по тестам на креативність Д. Гілфорда (в модифікації В.М. Сорокіна). Геометричні фігури, за допомогою образного уявлення, шляхом зміни їх розмірів і розташування у просторі, формує у дитини внутрішній план дій. Дидактична гра «Перевертень» розвиває усвідомлення направленості зображень.

Робота з дрібним природним та синтетичним матеріалом, виготовлення аплікацій сприяє засвоєнню нового життєвого досвіду, розширенню словника, вдосконаленню усного мовлення, творчій активності. Предметно-практичне навчання ознайомлює дитину із об’єктами у різних ракурсах. Робота з макетами дає можливість деталізувати знання про досліджуваний об’єкт, розвинути уяву.

Сюжетно-рольові та режисерські ігри допомагають формувати внутрішній образ, моделювати свою поведінку відповідно до ситуації, здійснювати нетрадиційні дії з предметами, розвивають осмисленість і логіку.

Позашкільні заняття з дітьми дають можливість широко і творчо підійти до розвитку уяви. Моделювати об’єкти та їх використовувати їх у сюжетно-рольовій грі, проводити тематичні заняття, розвивати мовлення дітей через написання письмових творів. Залучення та об’єднання різних видів роботи сприяє продуктивному розвитку творчих здібностей дітей з порушеним слухом.