Розділ 1 теоретичні основи підприємництва як форми господарської діяльності

1.1. Сутність, функції, види підприємництва

Функціонування ринкової економіки нерозривно пов’язане з її центральними суб’єктами - економічною людиною (homo economicus) та притаманними їй раціональною поведінкою, власними інтересами, активним прагненням до реалізації особистості, активним ризикувати і брати на себе відповідальність. Економічна, господарська діяльність є сферою, де така людина реалізує ці прагнення. У нинішній умовах таку діяльність найчастіше називають бізнесом, або підприємництвом. Вияснимо, у чому полягає суть цього поняття.

У сучасних економічних джерелах підприємництво розглядається як самостійне організаційно-господарське новаторство, що здійснюється на основі використання різних можливостей для випуску нових товарів або удосконалення традиційних, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту тощо з метою отримання прибутків та самореалізації власної мети. Визначаючи сутності підприємництва, більшість учених-економістів концентрують увагу на підприємництві як процесі, що має інноваційний характер, відбувається постійно і цілеспрямовано. Класична економічна теорія розглядає отримання максимального прибутку як основну мету, задля якої здійснюється підприємницька діяльність. Отримання кожним підприємцем максимального прибутку призводить до збільшення національного доходу, що перерозподіляється між членами суспільства. Новітні економічні концепції поряд із отриманням прибутку до основної мети підприємницької діяльності відносять довгостроковий конкурентний розвиток, заснований на ефективних господарських зв’язках, ділових відносинах, постійній інноватизації виробництва. [2, c. 19]

При визначенні поняття «підприємництво» слід виходити з економічної сутності цього явища, яка полягає в тому, що його передумовою є розходження між попитом і пропозицією на товарному ринку. Таке розходження призводить до визначення стратегії, скерованої на виготовлення матеріальних благ і надання послуг, купівлі чужих товарів за певними цінами, а продажу за більш високими з метою задоволення суспільних потреб та одержання прибутку

Підприємництво здійснюється у сфері господарської діяльності та є її різновидом. Відповідно ці поняття за змістом співвідносяться як часткове з цілим і є нерівнозначні. Тому підприємництво слід розглядати як підгалузь господарської діяльності, на яке поширюються загальні вимоги щодо регулювання, але з урахуванням її комерційного характеру.

Підтвердженням цьому є ст. 3 ГКУ, яка визначаючи поняття господарської діяльності, передбачає її поділ на підприємницьку, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, і як таку, що може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність). Цей поділ також підтверджується ст.ст. 42-51 глави 4 цього кодексу, яка називається «Господарська комерційна діяльність (підприємництво)», і ст.ст. 52-54 глави 5 - «Некомерційна господарська діяльність».

На користь запропонованого поділу свідчить дефініція, що міститься в ст. 42 ГКУ «Підприємництво як вид господарської діяльності». Згідно з цією статтею: підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Предметом правового регулювання підприємництва, як і будь-якої іншої підгалузі права, є специфічне коло суспільних відносин. Вони виникають у процесі або в зв’язку із провадженням підприємницької діяльності та її суб’єктами - носіями взаємопов’язаних прав і обов’язків передбачених законом.

Зміст підприємницької діяльності полягає в ініціативному, самостійному та творчому поєднанні фінансових коштів, матеріальних ресурсів, нематеріальних засобів інтелектуальної власності, інших активів і робочої сили з метою створення нового товару чи послуги.

Метою підприємництва є одержання прибутку чи збільшення особистого доходу шляхом організації найбільш ефективного використання економічних ресурсів у результаті застосування новітніх комерційних, організаційних технологій, розвитку нових видів, методів виробництва благ і послуг, опанування нових сфер застосування капіталу тощо. [20, c. 175]

Роль підприємництва в економіці та господарюванні розкривають його функції, а саме:

— економічна - полягає у створенні надійного розвитку економіки (ринкова економіка ґрунтується на підприємництві), формуванні інноваційного середовища, відкриваючи шлях до позитивних економічних перетворень на основі ефективності, раціоналізації, бережливості використання ресурсів та постійного оновлення виробництва і продукції. Оскільки підприємництво, приватна власність та зацікавленість є основними передумовами ефективного, раціонального виробництва (господарювання), які утверджують економічну свободу, реалізацію потенціалу, інтересів та волі людей. У цьому контексті підприємництво є необхідною умовою досягнення економічного зростання;

— соціальна — полягає у тому, що підприємництво забезпечує формування середнього класу як запоруки підвищення добробуту громадян, постійного економічного розвитку та соціально-політичної стабільності;

— політична - полягає у тому, що підприємництво гарантує безповоротність ринкових реформ, створює основу цивілізованого, демократичного суспільства, громадянської держави;

— творча (інноваційна) полягає у пошуку та генеруванні новаторських ідей щодо вдосконалення або створення оригінальних благ, нових технологій та форм організації виробництва і збуту продукції, нових ресурсів та сфер застосування капіталу, нових форм задоволення потреб споживачів. Ця функція зводиться до обґрунтування проектів, які, на перший погляд, здаються нереальними, а тому і дуже ризиковими. Саме ця функція спонукає справжнього підприємця використовувати переважну частину своїх доходів для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення власних споживчих потреб;

— організаційна — пов’язана з поєднанням факторів виробництва, без чого не можна створювати благо, що дає прибуток. Важливо, що це поєднання повинно здійснюватись так, аби забезпечувалась оптимальна пропорційність між залученими факторами виробництва і здійснювався постійний контроль за її підтриманням;

— національна — полягає у тому, що підприємництво виступає основою консолідації суспільства і виходу з кризи, локомотивом динамічного економічного розвитку країни;

— міжнародна — полягає у тому, що підприємництво (рівень його розвитку в країні) є мірилом ступеня економічної свободи, цивілізованості країни, її міжнародного авторитету, інвестиційної привабливості.

Згідно зі ст. 44 ГКУ підприємницька діяльність здійснюється на основі таких принципів:

— вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності. Суб’єкт підприємницької діяльності самостійно вирішує, якими видами діяльності йому займатися з огляду на потреби ринку із урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством;

- самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

- вільного найму підприємцем працівників. Цей принцип обмежується положеннями спеціального законодавства про зайнятість, що містить положення, якими обмежуються трудові права іноземних громадян та осіб без громадянства. Зокрема, необхідність отримання ними дозволу на працевлаштування у державній службі зайнятості України;

- вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом. На практиці цей принцип суттєво обмежується шляхом встановлення правил щодо цільового використання коштів суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, обмежень на проведення операцій у готівкових коштах та ін.;

- самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання належної йому частки валютної виручки на свій розсуд. Цей принцип обмежується, зокрема, положеннями Закону України від 23.09.1994 р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст. 1 якого встановлені правила щодо обов’язкового зарахування на їх валютні рахунки в уповноважених банках виручки резидентів у іноземній валюті в терміни виплати заборгованостей, зазначених у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. [22, с.175]

Будь-яке підприємництво тією чи іншою мірою пов’язане з основними фазами відтворювального циклу - виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг, обміном і розподілом товарів, а також їх споживанням. Згідно з цим і виокремлюються види підприємницької діяльності.

У навчальній літературі з питань підприємництва присутні різні погляди на класифікацію видів підприємницької діяльності, найбільш по ширенним є поділ підприємництва на такі основні види:

1) виробниче підприємництво - це діяльність з виробництва продукції і надання послуг матеріального характеру. Наприклад, діяльність підприємств галузі машинобудування, харчової промисловості, будівництва, транспорту;

2) торговельне підприємництво - діяльність у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує її реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Наприклад, до сфери торговельного підприємництва відносяться торгові доми, оптові бази, підприємства роздрібної торгівлі; товарні біржі; діяльність комівояжера, дистриб’ютора, брокера, дилера на товарній біржі, комісіонера, консигнанта;

3) фінансове підприємництво, що пов’язане з обігом вартостей. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання включає грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування. Наприклад, до цієї сфери відносяться комерційні банки, фондові, валютні біржі, інвестиційні, страхові, аудиторські фірми.

Останнім часом виділяють окремим видом інформаційне підприємництво (інжинірингова, консультативна (консалтингова) діяльність, проведення маркетингових досліджень, послуги з використання комп’ютерних технологій, електронного бізнесу). [2, с. 18]