- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський тригонометричні рівняння та нерівності
- •§1 Основні означення та формули тригонометрії
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Основні тригонометричні формули
- •1. Формули, що зв’язують тригонометричні функції одного аргументу
- •2. Формули додавання
- •3. Формули зведення
- •4. Формули подвійного аргументу
- •5. Формули, що перетворюють суму і різницю тригонометричних функцій на їх добуток
- •6. Формули, що перетворюють добуток тригонометричних функцій на суму і різницю
- •§2 Обернені тригонометричні функції
- •Графіки обернених тригонометричних функцій
- •§3 Тригонометричні рівняння.
- •Введення допоміжного аргументу.
- •§4 Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей.
- •Вправи для самостійного розв’язування.
§3 Тригонометричні рівняння.
Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь.
З властивостей функції випливає, що рівняння
має розв’язки лише за умови, що і множину його розв’язків можна задати формулою
.
Рівняння
також має розв’язки за умови , їх можна задати формулою
.
Особливий вигляд мають розв’язки рівнянь і у тих випадках, коли та .
при ;
при ;
при ;
при ;
при ;
при .
Розв’язки рівняння
можна подати у вигляді
,
а рівняння
у вигляді
.
Вправа 12. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
Скористаємось формулою .
Тоді .
Вправа 13. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
Скористаємось формулою .
.
Тоді .
Вправа 14. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
Спочатку запишемо рівняння у вигляді . Скористаємось формулою . . Тоді
.
Вправа 15. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
Спочатку запишемо рівняння у вигляді . Скористаємось формулою .
. В остаточній відповіді замінено на , оскільки множина їх значень однакова.
В деяких тригонометричних рівняннях доречно перейти до нової змінної й розв’язати спочатку алгебраїчне рівняння.
Вправа 16. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
За основною тригонометричною тотожністю:
або .
Нехай . Рівняння набуває вигляду . Його розв’язки: . Рівняння не має розв’язків. З рівняння маємо:
.
Вправа 17. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
Область допустимих значень змінної: , .
Враховуючи, що , і переходячи до нової змінної , одержимо: або . Розв’язавши це рівняння одержимо: або . Тоді
або .
Введення допоміжного аргументу.
Для розв’язання рівняння виду
використовують такий алгоритм.
1. Розділимо обидві частини рівняння на .
2. Розглянемо таке число , що .
Тоді вихідне рівняння набуває вигляду: або , тобто зводиться до вигляду . Отже, рівняння (37) має розв’язки якщо .
Вправа 18. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
Застосуємо вказану послідовність дій.
-
Розділимо обидві частини рівняння на . Одержимо .
-
Враховуючи, що , маємо:
або . Звідки отримаємо: або .
Однорідні тригонометричні рівняння.
Рівняння попереднього розділу при має вигляд
і називається однорідним рівнянням першого степеня.
Його можна розв’язати простіше, розділивши обидві частини на . Зауважимо, що це не приводить до втрати розв’язків, адже при , , ліва частина не дорівнює нулю. Одержимо або . Тобто отримаємо рівняння виду .
Вправа 19. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
Звідки отримаємо: .
Рівняння виду
називають однорідним рівнянням другого степеня. Його можна розв'язати, розділивши обидві частини на . При цьому ми не втрачаємо розв’язки, адже при ліва частина не дорівнює , коли . Одержимо рівняння , яке можна розв’язати за допомогою введення нової змінної .Умовою розв’язності цього рівняння є виконання нерівності .
Зауважимо, що до рівняння виду можна звести також рівняння
, адже .
Вправа 20. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
Перепишемо рівняння у вигляді:
.
Розділивши обидві частини на , маємо: , звідки або .
Отже або .
Нехай у рівнянні . Тоді воно має вигляд
і розпадається на сукупність двох рівнянь . Перше з цих рівнянь дає , а обидві частини другого при можна розділити на (адже корені рівняння вже враховані). Тоді друге рівняння набуває вигляду , звідки
.
Тригонометричні рівняння виду , ліва частина яких розкладається на множники.
Розклавши ліву частину рівняння на множники, прирівняємо кожен з них до нуля. Таким чином, рівняння розпадається на декілька більш простих рівнянь.
Вправа 21. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
Знайдемо спочатку область допустимих значень (ОДЗ) змінної. .
Задане рівняння не рівносильне сукупності рівнянь адже корні першого з них не можна вважати коренями вихідного рівняння, оскільки вони не належать ОДЗ. Корені другого рівняння , які належать ОДЗ, і будуть коренями заданого рівняння.
Вправа 22. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
Перепишемо рівняння у вигляді або
. ОДЗ: або .
Розклавши чисельник на множники, прирівняємо його до нуля. Одержимо:. Переходимо до рівносильної йому сукупності рівнянь або . Друге рівняння не має розв’язків, а розв’язки першого , належать ОДЗ і є відповіддю.
Вправа 23. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
ОДЗ: .
Застосувавши формулу одержимо або , звідки . Зауважимо, що корені першого рівняння співпадають з тими коренями другого, які відповідають парним значенням . Отже вся сукупність розв’язків заданого рівняння записується у вигляді .
За допомогою розвинення лівої частини на множники можна також розв’язати рівняння і , які є частинними випадками рівняння .
Застосувавши формулу зведення до першого з цих рівнянь приводимо його до вигляду . Розклавши ліву частину на множники за формулою , маємо або . Умовою його розв’язності є або . Тоді . Друге рівняння розв’язується аналогічно.
Універсальна тригонометрична підстановка.
Вкажемо один загальний метод, що дозволяє розв’язувати рівняння виду
.
Тут - раціональна функція відносно та . Для розв’язання рівняння будемо використовувати формули, які виражають тригонометричні функції через тангенс половинного кута.
,
,
де - універсальна тригонометрична підстановка.
Якщо підставити в рівняння вирази і , одержимо раціональне рівняння відносно змінної . Розв’язавши його, знайдемо невідому величину . Знаючи, що , знайдемо .
Зауважимо, що вказана підстановка може привести до втрати коренів. Тому слід перевірити, чи не будуть розв’язками рівняння такі значення , при яких не існує, тобто або , .
Вправа 24. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
Зробивши універсальну тригонометричну підстановку, отримаємо або . Розв’язком якого є . Тоді , звідки .
Перевіримо, чи будуть числа , розв’язками рівняння. . Як бачимо, не будуть. Отже, множина всіх розв’язків записується у вигляді: .
Приклади розв’язання різних тригонометричних рівнянь.
Вправа 25. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
Розділивши обидві частини рівняння на одержимо:
або .
За формулою маємо:
або .
Записавши різницю синусів у вигляді добутку, отримаємо:
.
Тоді .
Вправа 26. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
За допомогою формули перетворимо рівняння на рівносильне: або . Далі маємо:
. Зауважимо, що корені другого рівняння співпадають з тими коренями першого, які відповідають парним значенням . Отже сукупність розв’язків заданого рівняння запишемо у вигляді .
Вправа 27. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
Застосувавши формули зниження степеня перейдемо до рівносильного рівняння:
або . Тоді
.
Вправа 28. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
ОДЗ: .
Прирівнявши чисельник до нуля маємо: . Тоді
. Серед отриманих розв’язків рівняння є такі, що не входять до області допустимих значень заданого рівняння. Їх містить множина , де - парне число. Виключивши їх з вказаної множини, одержимо відповідь: .
Вправа 29. Розв’язати рівняння .
Розв’язання.
Розв’язати задане рівняння – означає знайти абсцису точок перетину графіків функцій та . Перший з цих графіків - парабола з вершиною в точці . Вітки параболи спрямовані вгору, отже, для першої функції виконується нерівність , . Для другої функції маємо: . Отже, перетнутись графіки можуть лише в точці з ординатою . Оскільки на параболі є лише одна така точка , то рівняння матиме розв’язок (причому тільки один) лише в тому випадку, якщо другий графік проходить через цю точку.
Як бачимо, . Таким чином, рівняння має тільки один розв’язок: .