
- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський тригонометричні рівняння та нерівності
- •§1 Основні означення та формули тригонометрії
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Основні тригонометричні формули
- •1. Формули, що зв’язують тригонометричні функції одного аргументу
- •2. Формули додавання
- •3. Формули зведення
- •4. Формули подвійного аргументу
- •5. Формули, що перетворюють суму і різницю тригонометричних функцій на їх добуток
- •6. Формули, що перетворюють добуток тригонометричних функцій на суму і різницю
- •§2 Обернені тригонометричні функції
- •Графіки обернених тригонометричних функцій
- •§3 Тригонометричні рівняння.
- •Введення допоміжного аргументу.
- •§4 Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей.
- •Вправи для самостійного розв’язування.
§3 Тригонометричні рівняння.
Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь.
З
властивостей функції
випливає, що рівняння
має
розв’язки лише за умови, що
і множину його розв’язків можна задати
формулою
.
Рівняння
також
має розв’язки за умови
,
їх можна задати формулою
.
Особливий
вигляд мають розв’язки рівнянь
і
у тих випадках, коли
та
.
при
;
при
;
при
;
при
;
при
;
при
.
Розв’язки рівняння
можна подати у вигляді
,
а рівняння
у вигляді
.
Вправа
12. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
Скористаємось
формулою
.
Тоді
.
Вправа
13. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
Скористаємось
формулою
.
.
Тоді
.
Вправа
14. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
Спочатку
запишемо рівняння у вигляді
.
Скористаємось формулою
.
.
Тоді
.
Вправа
15. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
Спочатку
запишемо рівняння у вигляді
.
Скористаємось формулою
.
.
В остаточній відповіді
замінено
на
,
оскільки множина їх значень однакова.
В деяких тригонометричних рівняннях доречно перейти до нової змінної й розв’язати спочатку алгебраїчне рівняння.
Вправа
16. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
За основною тригонометричною тотожністю:
або
.
Нехай
.
Рівняння набуває вигляду
.
Його розв’язки:
.
Рівняння
не має розв’язків. З рівняння
маємо:
.
Вправа
17. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
Область
допустимих значень змінної:
,
.
Враховуючи,
що
,
і переходячи до нової змінної
,
одержимо:
або
.
Розв’язавши це рівняння одержимо:
або
.
Тоді
або
.
Введення допоміжного аргументу.
Для розв’язання рівняння виду
використовують такий алгоритм.
1.
Розділимо обидві частини рівняння на
.
2.
Розглянемо таке число
,
що
.
Тоді
вихідне рівняння набуває вигляду:
або
,
тобто зводиться до вигляду
. Отже, рівняння (37) має розв’язки
якщо
.
Вправа
18. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
Застосуємо вказану послідовність дій.
-
Розділимо обидві частини рівняння на
. Одержимо
.
-
Враховуючи, що
, маємо:
або
.
Звідки отримаємо:
або
.
Однорідні тригонометричні рівняння.
Рівняння
попереднього розділу при
має вигляд
і називається однорідним рівнянням першого степеня.
Його
можна розв’язати простіше, розділивши
обидві частини на
.
Зауважимо, що це не приводить до втрати
розв’язків, адже при
,
,
ліва частина не дорівнює нулю. Одержимо
або
.
Тобто отримаємо рівняння виду
.
Вправа
19. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
Звідки
отримаємо:
.
Рівняння виду
називають
однорідним
рівнянням другого степеня. Його
можна розв'язати, розділивши обидві
частини на
.
При цьому ми не втрачаємо розв’язки,
адже при
ліва частина не дорівнює
,
коли
.
Одержимо рівняння
,
яке можна розв’язати за допомогою
введення нової змінної
.Умовою
розв’язності цього рівняння є виконання
нерівності
.
Зауважимо,
що до рівняння виду
можна звести також рівняння
,
адже
.
Вправа
20. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
Перепишемо рівняння у вигляді:
.
Розділивши
обидві частини на
,
маємо:
,
звідки
або
.
Отже
або
.
Нехай
у рівнянні
.
Тоді воно має вигляд
і
розпадається на сукупність двох рівнянь
. Перше з цих рівнянь дає
,
а обидві частини другого при
можна розділити на
(адже корені рівняння
вже враховані). Тоді друге рівняння
набуває вигляду
,
звідки
.
Тригонометричні
рівняння виду
,
ліва частина яких розкладається на
множники.
Розклавши ліву частину рівняння на множники, прирівняємо кожен з них до нуля. Таким чином, рівняння розпадається на декілька більш простих рівнянь.
Вправа
21. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
Знайдемо
спочатку область допустимих значень
(ОДЗ) змінної.
.
Задане
рівняння не рівносильне сукупності
рівнянь
адже корні першого з них
не можна вважати коренями вихідного
рівняння, оскільки вони не належать
ОДЗ. Корені другого рівняння
,
які належать ОДЗ, і будуть коренями
заданого рівняння.
Вправа
22. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
Перепишемо
рівняння у вигляді
або
.
ОДЗ:
або
.
Розклавши
чисельник на множники, прирівняємо його
до нуля. Одержимо:.
Переходимо до рівносильної йому
сукупності рівнянь
або
.
Друге рівняння не має розв’язків, а
розв’язки першого
,
належать ОДЗ і є відповіддю.
Вправа
23. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
ОДЗ:
.
Застосувавши
формулу
одержимо
або
,
звідки
.
Зауважимо, що корені першого рівняння
співпадають з тими коренями другого,
які відповідають парним значенням
.
Отже вся сукупність розв’язків заданого
рівняння записується у вигляді
.
За
допомогою розвинення лівої частини на
множники можна також розв’язати рівняння
і
,
які є частинними випадками рівняння
.
Застосувавши
формулу зведення до першого з цих рівнянь
приводимо його до вигляду
.
Розклавши ліву частину на множники за
формулою
,
маємо
або
.
Умовою його розв’язності є
або
.
Тоді
.
Друге рівняння розв’язується аналогічно.
Універсальна тригонометрична підстановка.
Вкажемо один загальний метод, що дозволяє розв’язувати рівняння виду
.
Тут
- раціональна функція відносно
та
.
Для розв’язання рівняння
будемо використовувати формули, які
виражають тригонометричні функції
через тангенс половинного кута.
,
,
де
- універсальна тригонометрична
підстановка.
Якщо
підставити в рівняння
вирази
і
,
одержимо раціональне рівняння відносно
змінної
.
Розв’язавши його, знайдемо невідому
величину
.
Знаючи, що
,
знайдемо
.
Зауважимо,
що вказана підстановка може привести
до втрати коренів. Тому слід перевірити,
чи не будуть розв’язками рівняння такі
значення
,
при яких
не існує, тобто
або
,
.
Вправа
24. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
Зробивши
універсальну тригонометричну підстановку,
отримаємо
або
.
Розв’язком якого є
.
Тоді
,
звідки
.
Перевіримо,
чи будуть числа
,
розв’язками рівняння.
.
Як бачимо, не будуть. Отже, множина всіх
розв’язків записується у вигляді:
.
Приклади розв’язання різних тригонометричних рівнянь.
Вправа
25. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
Розділивши
обидві частини рівняння на
одержимо:
або
.
За
формулою
маємо:
або
.
Записавши різницю синусів у вигляді добутку, отримаємо:
.
Тоді
.
Вправа
26. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
За
допомогою формули
перетворимо рівняння на рівносильне:
або
.
Далі маємо:
.
Зауважимо,
що корені другого рівняння співпадають
з тими коренями першого, які відповідають
парним значенням
.
Отже сукупність розв’язків заданого
рівняння запишемо у вигляді
.
Вправа
27. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
Застосувавши
формули зниження степеня
перейдемо до рівносильного рівняння:
або
.
Тоді
.
Вправа
28. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
ОДЗ:
.
Прирівнявши
чисельник до нуля маємо:
.
Тоді
.
Серед отриманих розв’язків рівняння
є
такі, що не входять до області допустимих
значень заданого рівняння. Їх містить
множина
,
де
- парне число. Виключивши їх з вказаної
множини, одержимо відповідь:
.
Вправа
29. Розв’язати
рівняння
.
Розв’язання.
Розв’язати
задане рівняння – означає знайти абсцису
точок перетину графіків функцій
та
.
Перший з цих графіків - парабола з
вершиною в точці
.
Вітки параболи спрямовані вгору, отже,
для першої функції виконується нерівність
,
.
Для другої функції маємо:
.
Отже, перетнутись графіки можуть лише
в точці з ординатою
.
Оскільки на параболі є лише одна така
точка
,
то рівняння матиме розв’язок (причому
тільки один) лише в тому випадку, якщо
другий графік проходить через цю точку.
Як
бачимо,
.
Таким чином, рівняння має тільки один
розв’язок:
.