- •Криміналістика в системі юридичних наук.
- •Предмет і завдання криміналістики.
- •Історія виникнення та розвитку криміналістики як самостійної юридичної науки.
- •Структура криміналістики та загальна характеристика її складових.
- •Методи криміналістики.
- •Мова криміналістики.
- •Поняття та предмет криміналістичної ідентифікації
- •Суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Форми криміналістичної ідентифікації.
- •11.Поняття ототожнення та встановлення групової належності.
- •12. Поняття криміналістичної діагностики.
- •13. Поняття та предмет криміналістичної техніки.
- •14. Структура криміналістичної техніки.
- •17. Техніко-криміналістичні засоби, що застосовуються при проведенні окремих слідчих (розшукових) дій.
- •18.Технічні засоби фіксації слідів злочину.
- •19. Поняття та правові засади криміналістичного слідознавства.
- •20.Співвідношення криміналістичного слідознавства і трасології.
- •21.Структура криміналістичного слідознавства.
- •22. Поняття слідів у криміналістиці.
- •23. Види слідів у криміналістиці.
- •24. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів та їх процесуальне оформлення. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук.
- •Фіксація і вилучення слідів ніг та взуття людини.
- •Фіксація і вилучення слідів знарядь злому та інструментів.
- •Фіксація і вилучення слідів транспортних засобів.
- •25. Криміналістичне дослідження слідів пальців рук.
- •26. Криміналістичні властивості папілярних візерунків.
- •27. Види слідів ніг і їх значення у розслідуванні злочинів.
- •28. Поняття доріжки слідів та її криміналістичне значення.
- •29. Елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •30. Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •31. Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •32. Питання, що вирішуються трасологічною експертизою.
- •33. Поняття та предмет криміналістичного зброєзнавства.
- •34. Структура криміналістичного зброєзнавства.
- •35.Поняття та предмет судової балістики.
- •36. Особливості криміналістичного дослідження слідів пострілу.
- •37. Питання, що вирішуються судово-балістичною експертизою.
- •38. Криміналістичне дослідження слідів застосування холодної зброї.
- •39. Поняття та предмет вибухотехніки.
- •40. Поняття та предмет криміналістичного дослідження документів.
- •Структура криміналістичного дослідження документів.
- •Судове почеркознавство та його наукові основи.
- •Письмо як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Криміналістичні властивості та ознаки почерку.
- •Питання, які вирішуються судово-почеркознавчою експертизою.
- •Види зразків почерку, які надаються на проведення судово-почеркознавчої експертизи.
- •Поняття та предмет судового авторознавства.
- •Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •Поняття і види підробки документів.
- •Поняття та предмет габітоскопії.
- •Історія становлення габітоскопії в структурі криміналістичної техніки.
- •Види ознак зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •Поняття та криміналістичне значення функціональних ознак людини.
- •Поняття та види особливих прикмет.
- •Правила складання словесного портрету.
- •Питання, що вирішуються портретною експертизою.
- •Поняття, сутність і правові засади інформаційно-довідкового забезпечення досудового розслідування.
- •Поняття та структура криміналістичних обліків.
-
Питання, які вирішуються судово-почеркознавчою експертизою.
Типові питання, які вирішуються судово-почеркознавчою експертизою:
Чи виконаний рукопис певною особою? Чи виконані кілька рукописів однією особою? Чи виконано підпис від імені певної особи саме цією особою, чи його виконано іншою конкретною особою?
Чи виконаний рукопис навмисне зміненим почерком?
Чи виконаний рукопис в незвичних умовах?
Чи перебувала особа, яка виконала рукопис, в незвичайному стані?
Особою якої статі виконаний рукопис?
До якої вікової групи належить виконавець рукопису?
Чи виконано текст з наслідуванням почерку конкретної особи?
-
Види зразків почерку, які надаються на проведення судово-почеркознавчої експертизи.
Для виробництва почеркознавчої експертизи в розпорядження експертів надаються досліджуваний документ (оригінал) та порівняльні зразки, які можуть бути вільними, експериментальними і умовно-вільними.
Вільними зразками називаються рукописи і підписи, виконані до порушення кримінальної справи (початку провадження у цивільній справі) і поза зв'язку з ним. Ними можуть бути матеріали особистого і службового листування, автобіографії, анкети, заяви, конспекти, щоденники, підписи в платіжних відомостях і касових ордерах та інші тексти, виконані власноруч.
Експериментальні зразки виконуються спеціально для провадження експертизи. Вони повинні бути співставні з досліджуваної рукописом (підписом) за всіма параметрами. Для відбору зразків роблять диктовку тексту, в який включають слова або фрази з досліджуваного документа, або рекомендують випробуваному скласти який-небудь документ (автобіографію). Знаки пунктуації не зазначаються, правопис слів не пояснюється, пише пропонується писати так, як він вважає правильним. Експериментальні зразки почерку можуть бути відібрані в умовах, максимально наближених до передбачуваним умовам виконання рукопису (підпис) (що особливо важливо для встановлення стану писав) в будь-якому вигляді і кількості, при їх виготовленні можна спостерігати за процесом письма. Однак при їх виконанні пишучий може намагатися навмисне спотворювати свій почерк. Для протистояння цьому варіюють темп диктування.
Умовно-вільні зразки почерку і підписів - рукописи та підписи на документах, що виконані після порушення кримінальної справи (початку провадження у цивільній справі), але не у зв'язку з підготовкою матеріалів на експертизу. До них відносяться протоколи допитів, пояснення, скарги, клопотання і інші рукописи, виконані під час ведення справи.
-
Поняття та предмет судового авторознавства.
Авторознавчі дослідження є різновидом криміналістичної експертизи, яка базується на даних філософії, психології та особливо - лінгвістики, в тому числі фразеології, граматики та інших галузей знань про мову взагалі і письмову мову зокрема, тобто на системі знань про умови і закономірності мовленнєвої поведінки людини. Цей вид досліджень ще має назву судово-лінгвістичної експертизи.
Предметом авторознавчої експертизи є встановлення фактичних даних про особу автора в результаті дослідження тексту документа або інших матеріалів справи. Ці дані фіксуються у висновку експерта і виступають як докази у кримінальній чи цивільній справі. Безпосереднім об'єктом авторознавчого дослідження є письмова мова і окремі мовні навички, що дістають у ній свій вияв.
Авторознавча експертиза визначає фактичні дані про особу автора тексту та умови створення мовного повідомлення (мотивацію, цілі, настанову автора, викривлення відображеної у свідомості інформації, маскування мовної ситуації шляхом диктування, створення тексту в співавторстві тощо). Інакше кажучи, ця експертиза надає інформацію стосовно учасників мовленнєвого акту, умов його перебігу та співвіднесеності його результатів у формі тексту з дійсністю.