
- •Криміналістика в системі юридичних наук.
- •Предмет і завдання криміналістики.
- •Історія виникнення та розвитку криміналістики як самостійної юридичної науки.
- •Структура криміналістики та загальна характеристика її складових.
- •Методи криміналістики.
- •Мова криміналістики.
- •Поняття та предмет криміналістичної ідентифікації
- •Суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Форми криміналістичної ідентифікації.
- •11.Поняття ототожнення та встановлення групової належності.
- •12. Поняття криміналістичної діагностики.
- •13. Поняття та предмет криміналістичної техніки.
- •14. Структура криміналістичної техніки.
- •17. Техніко-криміналістичні засоби, що застосовуються при проведенні окремих слідчих (розшукових) дій.
- •18.Технічні засоби фіксації слідів злочину.
- •19. Поняття та правові засади криміналістичного слідознавства.
- •20.Співвідношення криміналістичного слідознавства і трасології.
- •21.Структура криміналістичного слідознавства.
- •22. Поняття слідів у криміналістиці.
- •23. Види слідів у криміналістиці.
- •24. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів та їх процесуальне оформлення. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук.
- •Фіксація і вилучення слідів ніг та взуття людини.
- •Фіксація і вилучення слідів знарядь злому та інструментів.
- •Фіксація і вилучення слідів транспортних засобів.
- •25. Криміналістичне дослідження слідів пальців рук.
- •26. Криміналістичні властивості папілярних візерунків.
- •27. Види слідів ніг і їх значення у розслідуванні злочинів.
- •28. Поняття доріжки слідів та її криміналістичне значення.
- •29. Елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •30. Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •31. Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •32. Питання, що вирішуються трасологічною експертизою.
- •33. Поняття та предмет криміналістичного зброєзнавства.
- •34. Структура криміналістичного зброєзнавства.
- •35.Поняття та предмет судової балістики.
- •36. Особливості криміналістичного дослідження слідів пострілу.
- •37. Питання, що вирішуються судово-балістичною експертизою.
- •38. Криміналістичне дослідження слідів застосування холодної зброї.
- •39. Поняття та предмет вибухотехніки.
- •40. Поняття та предмет криміналістичного дослідження документів.
- •Структура криміналістичного дослідження документів.
- •Судове почеркознавство та його наукові основи.
- •Письмо як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Криміналістичні властивості та ознаки почерку.
- •Питання, які вирішуються судово-почеркознавчою експертизою.
- •Види зразків почерку, які надаються на проведення судово-почеркознавчої експертизи.
- •Поняття та предмет судового авторознавства.
- •Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •Поняття і види підробки документів.
- •Поняття та предмет габітоскопії.
- •Історія становлення габітоскопії в структурі криміналістичної техніки.
- •Види ознак зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •Поняття та криміналістичне значення функціональних ознак людини.
- •Поняття та види особливих прикмет.
- •Правила складання словесного портрету.
- •Питання, що вирішуються портретною експертизою.
- •Поняття, сутність і правові засади інформаційно-довідкового забезпечення досудового розслідування.
- •Поняття та структура криміналістичних обліків.
-
Криміналістика в системі юридичних наук.
Найбільш тісний зв’язок криміналістики простежується з юридичними науками кримінального циклу (кримiнальним правом, кримінальним процесом, кримінологією, кримінальною соціологією, юридичною психологією та ін.). Криміналістика посідає важливе місце в системі юридичних наук.
Криміналістика пов’язана з наукою кримінального права. Кримінальний закон встановлює відповідальність за вчинення різних діянь, викриття яких можливе лише за допомогою прийомів, засобів і методів криміналістики.
Також існує суттєвий зв’язок криміналістики з наукою кримінального процесу. Історично криміналістика зародилась у надрах кримінального процесу. Прийоми і методи криміналістики повинні ґрунтуватись на загальних положеннях кримінального процесу і особливо теорії судових доказів (про сутність доказів, предмет і межі доказування, відносність і допустимість доказів та ін.). Кримінально-процесуальна наука визначає межі застосування тактичних прийомів, науково-технічних засобів, методичних рекомендацій, розглядає порядок проведення слідчих і судових дій, компетенцію учасників кримінального процесу.
Взаємопов’язані певним чином криміналістика і кримiнологія, їх співвідношення визначається завданнями щодо попередження злочинів. Проте предметом криміналістики є тільки спеціальні (технічні) заходи попередження злочинів. Доволі інтенсивно в криміналістиці використовуються дані кримінології про особу злочинців, про віктимологію жертви, причини й умови, що сприяють учиненню злочинів, при розробці криміналістичних характеристик і методичних рекомендацій окремих видів злочинів.
На криміналістику здійснює вплив юридична (судова) психологія. Цей вплив особливо чітко виявляється в криміналістичній тактиці. Розробка і застосування тактичних прийомів і комбінацій неможлива без урахування психічних процесів, властивостей і станів особи. Дані психології сприяють формуванню науково обґрунтованих рекомендацій криміналістики.
Криміналістика пов’язана також і з такими правовими науками, як цивільне і цивільно-процесуальне право, адміністративне й адміністративно-процесуальне право, кримiнально-виконавче право та ін. Криміналістика вже вийшла за межі циклу кримінальних наук. Рекомендації криміналістики є суттєвими не тільки для розслідування злочинів. Це особливо стосується можливості використання спеціальних знань у цивільному або адміністративному процесі, проведення різних судових дій, повної фіксації судового процесу технічними засобами та ін.
-
Предмет і завдання криміналістики.
Предметом науки криміналістики є сукупність об'єктивних закономірностей, пізнання яких необхідне для успішного розслідування і запобігання злочинів.
Предметом криміналістики охоплюються три групи закономірностей:
- закономірності виникнення і розвитку зв'язків і відношень усередині механізму злочину: зв'язок між дією і результатом, повторюваність дій у подібних ситуаціях, стереотипи дій суб'єкта злочину тощо;
- закономірності злочину, формування і реалізації способу вчинення і приховання злочину, зв'язок способу з особою злочинця, залежність способу від конкретних обставин вчинення злочину тощо;
- закономірності виникнення і перебігу явищ, пов'язаних зі злочином, що мають значення для розслідування: скритність підготовки до вчинення злочину, вибір засобів, рекогносцировка обстановки, вивчення предмета злочинного посягання тощо.
Наука криміналістика своїми рекомендаціями, специфічними методами та засобами виявлення, фіксації, дослідження та використання доказів сприяє правоохоронній діяльності, підвищує її ефективність у боротьбі зі злочинністю, і тим самим допомагає виконанню загального завдання, що стоїть перед правоохоронними державними структурами.
Загальним завданням криміналістики є сприяння правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю, повне і своєчасне техніко-криміналістичне забезпечення та супровід розкриття і розслідування злочинів. Криміналістика забезпечує діяльність органів дізнання, досудового слідства, суду і супроводжує процес криміналістичної експертизи науково продуманими засобами, прийомами і методами боротьби зі злочинністю.
Спеціальні завдання криміналістики:
- подальше вивчення об'єктивних закономірностей, що складають основу предмета криміналістики, розвиток її загальних і окремих теорій як основи розробки засобів, прийомів і рекомендацій з розкриття, розслідування і запобігання злочинів;
- розробка та удосконалювання техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів з використанням досягнень природничих, технічних і гуманітарних наук;
- розробка та удосконалювання організаційних, тактичних і методичних основ досудового і судового слідства, вивчення та узагальнення з цією метою слідчої і судової практики;
- розробка криміналістичних засобів і методів запобігання злочинів;
- вивчення досягнень закордонних криміналістів та їх використання у розслідуванні злочинів і подальших наукових дослідженнях.
Спеціальні завдання криміналістики - динамічні, вони змінюються залежно від соціальних змін у суспільстві і повинні служити потребам практики боротьби зі злочинністю, зміцненню законності і правопорядку. Конкретні завдання, у свою чергу, визначаються відносно тих напрямів практики, які спрямовані на боротьбу зі злочинністю.