Аудиторні завдання:

1. Побудувати таблицю „Промисловість Китаю”, в якій відобразити такі показники: видобуток кам’яного вугілля, нафти, виплавка сталі і чавуну, виробництво автомобілів, велосипедів, електроенергії, мінеральних добрив, бавовняних тканин, взуття. Розрахувати виробництво даних видів продукції на душу населення, порівняти показники з відповідними в інших країнах, зробити висновки.

2. Скласти коротку письмову характеристику галузевої структури рослинництва КНР.

3. За літературними джерелами і картографічними матеріалами скласти характеристику одного з економічних районів КНР (згідно варіанту). Варіанти для складання характеристик економічних районів: Північно-Східний, Хебейський, Шаньсійський, Внутрішня Монголія, Шанхайський, Центральний, Південний, Північно-Західний, Сичуанський, Шаньдуньський, Юнань-Гуйчжоуський, Тібетський.

Тема 12. Країнознавча характеристика Японії (2 год)

1. ЕГП та ПРП країни та його вплив на рівень розвитку господарства.

2. Історичні особливості розвитку господарства Японії.

3. Основні показники розвитку населення та розселення країни.

4. Характеристика господарського комплексу Японії.

5. Транспортна система країни.

6. Розвиток соціальної сфери.

7. Зовнішньоекономічні зв’язки Японії.

6. Завдання для самостійної роботи

1. Самостійне опрацювання країнознавчих характеристик таких країн: Грузія (3 год); Вірменія (2 год); Азербайджан (2 год); Узбекистан (2 год); Туркменістан (2 год); Таджикистан (2 год); Киргизстан (2 год); В’єтнам (2 год); Монголія (2 год); Республіка Корея (3 год); Індонезія (3 год).

2. Пошук в Інтернеті та періодичній літературі інформуції, яка характеризує сучасний стан соціально-економічного розвитку окремих країн Азії (10 год.).

3. Підготовка до виступів на семінарах та виконання практичних завдань (10 год.).

7. Індивідуальні завдання

Використовуючи рекомендовану літературу (2, 3, 6, 7, 10, 15, 18, 19, 20, 25, 26), скласти тестові завдання з країнознавчої характеристики однієї з країн Азії (за вибором студента) – 30 тестів трьох рівнів складності – по 10 тестів кожного рівня.

8. Оцінювання

Модуль 1 (поточне тестування)													Модуль 2 (модульні контрольні оцінки) (як альтернатива – підсумковий контроль)			Су ма
40													60
Змістовий модуль № 1				Змістовий модуль № 2					Змістовий модуль № 3			ІНДЗ	МКР №1	МКР №2	МКР №3
Т 1	Т 2	Т 3	Т 4	Т 5	Т 6	Т 7	Т 8	Т 9	Т 10	Т 11	Т 12
2	2	2	3	2	3	3	2	3	3	3	2	10	20	20	20	100

Критерії оцінювання: Модуль 1 (поточне тестування) включає: виступи студентів на семінарських заняттях; виконання практичних завдань; виконання індивідуального науково-дослідного завдання (ІНДЗ). По кожній із тем змістових модулів № 1, № 2 і № 3, які виносяться на семінарські заняття, виставляються максимально по 2 бали за виступ на семінарі. За виконання практичних робіт студент додатково може отримати по 1 балу, тобто за теми № 4, 6, 7, 9, 10, 11 максимально можна отримати по 3 бали. Індивідуальне науково-дослідне завдання, яке виконується студентом протягом семестру і здається викладачу в письмовому вигляді, оцінюється в 10 балів. Загальна сума балів за модуль № 1 поточного тестування становить 40 балів.

Після освоєння змістового модуля № 1 (теми № 1-4), змістового модуля № 2 (теми № 5-9), змістового модуля № 3 (теми № 10-12) обов’язково пишуться модульні контрольні роботи, кожна з яких оцінюється в 20 балів. Максимально за модульні контрольні роботи можна отримати 60 балів. Вся сума балів за курс, включаючи поточне тестування та модульні контрольні оцінки, становить 100 балів.

Оцінювання самостійної роботи студентів здійснюється під час усного опитування на семінарських заняттях та написання модульних контрольних робіт.

Якщо поточна семестрова оцінка становить не менше 60 балів, то, за письмовою згодою студента вона може бути зарахована як підсумкова оцінка з навчальної дисципліни. У противному випадку, або за бажанням підвищити рейтинг, студент складає іспит. При цьому бали, набрані за результатами модульних контрольних робіт, анулюються.

Екзаменаційна оцінка визначається в балах (від 0 до 60) за результатами виконання екзаменаційних завдань. В цьому випадку підсумкова семестрова оцінка визначається як сума поточної семестрової та екзаменаційної оцінок в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS.

Оцінка за освоєння курсу виставляється згідно шкали оцінювання, наведеної в п. 9.