2.2 Форми демократії.

Конституція України визначає, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Вона проголошує всебічне і повне народовладдя. Залежно від форми волевиявлення народу розрізняють інститути представницької та безпосередньої демократії.

Характерними рисами безпосередньої демократії обов’язково мають виступати:

- пряме волевиявлення народу, тобто участь громадян у прийняті рішень, здійснення влади від його імені;

- прийняття рішення обов’язкового, імперативного характеру.

Найбільш поширеною формою прямого народовладдя є вибори. Вибори – це спосіб формування органу державної влади, органу місцевого самоврядування, або наділення повноваженнями їх посадових осіб шляхом голосування уповноважених на те осіб і визначення результатів такого голосування більшістю голосів цих осіб за умови, що на здобуття кожного мандату мають право балотуватися два і більше кандидатів.

Особлива роль у системі народовладдя в Україні належить референдуму, як найбільш організованій і природній формі народовладдя. Запровадження в Україні порядку проведення референдуму за народною ініціативою створює правові гарантії здійснення прямого народовладдя. Згідно законодавства України референдуми поділяються на Всеукраїнські та місцеві референдуми у межах адміністративно-територіальних одиниць.

2.3 Конституційні основи територіального устрою України.

Територія держави являє собою простір, на який поширюється її влада. Отже це нетільки власне територія, а й акваторія та повітряний простір над ними. Територіальний устрій – це система взаємовідносин між державою в цілому, тобто її центральною владою і територіальними складовими частинами. Відповідно до ст. 2 Конституції, Україна є унітарною державою та має основні ознаки: єдина Конституція, єдина система органів державної влади, єдине громадянство, єдина система права, єдина судова система, адміністративно-територіальні одиниці не політично самостійні.

Відповідно до Конституції України (ст.133) адміністративно-територіальний поділ України становить цілісну систему адміністративно-територіальних одиниць, яка складається з АРК, областей, районів, міст, районів у містах, селищ і сіл.

2.4 Місцеве самоврядування в Україні.

Місцеве самоврядування – одна із найголовніших форм здійснення управління суспільством на місцевому рівні. В межах місцевого самоврядування розглядається і вирішується питання, пов’язані насамперед з повсякденним життям відповідних громад. Головне в самоврядуванні – це надати можливість колективам сіл, селищ, міст самостійно вирішувати питання місцевого значення. За своєю суттю воно є одним з основних принципів конституційного ладу і складових його системи, формою народовладдя, властивою територіальним спільнотам.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад є районні і обласні ради.

Суттєвою особливістю місцевого самоврядування є те, що в його системі не діє принцип поділу влади, згідно з яким побудована система центральних органів влади.

Специфічне місце у системі місцевого самоврядування села, селища, міста належить сільському, селищному, міському голові. Чинний закон визначає останнього як головну посадову особу самої територіальної громади. Територіальна громада є первинним елементом системи місцевого самоврядування, джерелом місцевої влади, основаним суб’єктом місцевого самоврядування.

За Конституцією України територіальна громада – це жителі села, чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста.

Органи місцевого самоврядування, що являють собою представницькі органи (ради), які відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” складаються з депутатів і наділяються правом представляти інтереси територіальної громади та приймати від її рішення, є вторинними елементами системи самоврядування. При цьому органи місцевого самоврядування займають найважливіше місце в системі місцевого самоврядування.

Список літератури:

1). Конституція України. – К., 1996.

2). З.У " Про місцеве самоврядування в Україні".

3). З.У." Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів".

4). Коментар до Конституції України.- К., 1996.

5). Конституційне право України. / За ред. Проф.. В.Ф. Погорілка.-К., 2000.

6).Кравченко В.В. Конституційне право України. Навч. Посіб.- К, 2000.

7). З.У." Про місцеві державні адміністрації".

8). Констутиционное ( государственное) право зарубежных стран: В 4-х т. 1-2. Ч. общая: Учебник/ Отв. Ред. Проф. Б.А. Страшун.-М., 2000.

9).З.У."Про вибори Президента України".

Тема № 3. Основи цивільного права України.

3.1 Загальні положення цивільного права.

3.2 Особисті немайнові права фізичних осіб.

3.3 Право власності та інші речові права.

3.4 Право інтелектуальної власності.

3.5 Зобов’язальне право.

3.6 Спадкове право.