- •1.1 Поняття права.
- •1.2 Норма права.
- •1.3 Форма права.
- •1.4 Співвідношення системи права з правовою системою.
- •1.5 Юридична відповідальність.
- •Список літератури:
- •2.1 Конституційне право – провідна галузь національного права України.
- •2.2 Форми демократії.
- •2.3 Конституційні основи територіального устрою України.
- •2.4 Місцеве самоврядування в Україні.
- •3.1 Загальні положення цивільного права.
- •3.2 Особисті немайнові права фізичних осіб.
- •3.3 Право власності та інші майнові права.
- •3.4 Право інтелектуальної власності.
- •3.5 Зобов’язальне право.
- •3.6 Спадкове право.
- •Список літератури:
- •4.1 Загальна характеристика кримінального права.
- •4.2 Поняття злочину. Склад злочину.
- •4.3 Поняття і мета покарання. Види покарань.
- •5.1 Сутність адміністративного права.
- •5.2 Адміністративні правовідносини.
- •5.3 Адміністративна відповідальність.
- •Список літератури:
- •6.1 Поняття сімейного права.
- •6.2 Сім’я. Регулювання сімейних відносин.
- •6.3 Права та обов’язки батьків і дітей.
- •6.4 Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •Список літератури:
- •7.1 Поняття та функції трудового права.
- •7.2 Суб’єкти трудового права.
- •7.3 Робочий час і час відпочинку.
- •7.4 Індивідуальні трудові спори.
- •Список літератури:
- •8.1 Поняття екологічного права, завдання та джерела.
- •8.2 Екологічні права та обов’язки громадян.
- •8.3 Відповідальність за порушення екологічного законодавства.
- •Список літератури:
- •9.1 Поняття та джерела міжнародного права.
- •9.2. Суб’єкти міжнародного права.
- •9.3 Взаємодія міжнародного права і внутрішнього права.
- •Список літератури:
8.3 Відповідальність за порушення екологічного законодавства.
Екологічне правопорушення – це протиправне, винне, соціально шкідливе, а для злочинів – суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), яка посягає на встановлений екологічний правопорядок, за вчинення якого законом встановлено юридичну відповідальність. Юридична відповідальність є одним із найважливіших елементів правового механізму охорони НПС, засобом забезпечення раціонального природокористування, підтримання екологічного правопорядку та захисту прав громадян.
Громадяни та посадові особи несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність.
Підставою для настання кожного з видів відповідальності є екологічні правопорушення. У разі якщо екологічним правопорушенням було заподіяно шкоду підприємству, установі, організації, винні працівники несуть також матеріальну відповідальність згідно з нормами трудового права.
Найбільша кількість екологічних правопорушень пов’язана з лісокористуванням та охороною лісових ресурсів. Наступну групу адміністративних проступків складають ті, відповідальність за які передбачена нормами, спрямованими на забезпечення охорони атмосферного повітря.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди заподіяної забрудненням НПС та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода підлягає компенсації у повному обсязі. Обчислення збитків, завданих порушенням законодавства про НПС може здійснюватися за допомогою такс та спеціальних методик.
Список літератури:
1). Конституція України. – К, 1996.
2). Екологічне право України. Підр. Для студентів В.Н.З./ Гетьман А.П., Попов В.К., Размєтаєв С.В., та інші.- Харків: право 2001.
3). Земельне право. Підр. Для студентів юрид. спец. В.Н.З. /За ред. В.І. Семчіка і П.Ф. Кулинина –К.: Ін Юре, 2001.
4).Малишко М.І. Екологічне право України: Навч. Посіб. .- К.: Вид. Дім "Юридична книга" ., 2001.
5). Основи держави і права. Навч. посіб./ За ред. В.В. Сухоноса. Універс. книга. Суми, 2003.
Тема № 9. Основи міжнародного права.
9.1 Поняття та джерела міжнародного права.
9.2. Суб’єкти міжнародного права.
9.3 Взаємодія міжнародного права і внутрішнього права.
9.1 Поняття та джерела міжнародного права.
Міжнародне право – це сукупність юридичних норм і принципів, створених шляхом спільного волевиявлення держав з метою регулювання їхніх взаємних правовідносин та інших правовідносин, які виникають у сфері інтересів міжнародного співтовариства.
Виділяють три основні групи правовідносин які становлять предмет міжнародного права:
правовідносини, що виникають з приводу загальноглюдських цінностей та інтересів;
правовідносини, що хоча і не складають загальнолюдського інтересу, але можуть бути вирішені лише за умови спільних зусиль декількох держав;
правовідносини, які для забезпечення їх більш ефективної реалізації повністю або частково переводяться із сфери внутрішньої компетенції держав до компетенції зовнішньої.
Джерела міжнародного права – це ті форми, в яких знаходять свій прояв норми міжнародного права. Основними джерелами міжнародного права є міжнародний договір та міжнародно-правовий звичай.
Міжнародний договір можна визначити як угоду між двома і більше державами чи за участю інших суб’єктів міжнародного права про встановлення, зміну або припинення взаємних прав, або обов’язків у міжнародних відносинах.
Ратифікація – це міжнародно-правовий акт, за допомогою якого держава через свої компетентні органи (Верховна Рада України) дає згоду на обов’язковість міжнародного договору.