Методи соціологічних досліджень
Термін «метод» тлумачиться соціологічним словником як «спосіб теоретичного або емпіричного одержання інформації в процесі соціологічного дослідження» [6, с. 213]. Додамо тільки, що метод ще розуміють як основний теоретичний шлях дослідження.
Для чіткого з’ясування діапазону методів в соціології ми звернемося до схеми 10.2 (див.: далі).
Схема 10.2.
О
сновні
методи соціологічних досліджень
Опитування
Експеримент
Експертна
оцінка
Інтерв’ю
Спостереження
Тестування
Фокус-групи
Аналіз
документів
Бесіда
Кожний з методів ми описуємо далі.
Опитування – це метод соціологічного дослідження, в якому отримується первинна інформація «шляхом постановки в усній чи письмовій формі питань до окремої людини або більш чи менш широкої групи людей» [6, с. 254].
Різновидами опитування можна вважати такі форми: інтерв’ю, експертна оцінка, тестування, бесіда.
Опитування, що проводиться в усній формі, називають інтерв’ювання. Той, хто бере інтерв’ю, називається інтерв’юер, а той, хто відповідає – респондент. Опитування, що проводиться у письмовій формі йменується анкетування. Останній засіб збору інформації є анонімним. Анкетування є найбільш розповсюджений спосіб отримання інформації у соціологічному дослідженні.
Існує ще й такий вид опитування, як експертне опитування, під час якого питання ставляться експертам, тобто спеціалістам з певних досліджуваних проблем суспільства.
Бесіда – це збирання потрібної інформації під час вільного (без певної жорсткої схеми-плану) ставлення питань та вислуховування думок респондента.
Тестування в соціології – це «наперед розроблений питальник, відповіді якого служать вихідним матеріалом емпіричного дослідження з виявлення впливу суб’єктивного чинника на ті чи інші соціальні явища та процеси…»; елементарним тестом є набір питань, «з яких респондент вибирає ті, з якими він погоджується чи не погоджується» [6, с. 391].
Експеримент в соціологічній науці – це метод, «який використовується для поглибленого аналітичного вивчення соціальної реальності шляхом збору інформації про чинники, які на неї впливають, про результати та наслідки такого впливу» [6, с. 106].
Аналіз документів – це «сукупність методологічних принципів, які застосовуються для одержання з документальних джерел соціологічної інформації, необхідної для вирішення дослідних завдань» [6, с. 10].
Спостереження – це метод в соціології, який передбачає збір первинної соціологічної інформації, і який «заснований на візуальному і слуховому сприйнятті процесів, явищ об’єкта, що вивчається, і значущих з точки зору мети дослідження і прямої їх реєстрації» [6, с. 371].
Фокус-групи (фокусне групове опитування) – «якісно-кількісний метод збирання соціологічної інформації» [6, с. 409], схожий з інтерв’ю.
Розробив цей метод Р. Мертон у праці «Фокусовані інтерв’ю» (1956). Пізніше таку розробку адаптував П. лазарсфельд та інші для маркетингових досліджень.
Виник метод фокус-груп у середині ХХ ст. у США. Його сутність зводиться до такого:
заздалегідь задається тема бесіди та певне коло відкритих питань;
стиль ведення схожий з вільною бесідою;
тема дискусії, логіка та форма запитань (не більше десяти) фіксуються в інструкції ведучого;
кожний учасник фокус-групи повинний мати не тільки можливість висловитися, але й можливість відпочити, спостерігати, міркувати;
збирання інформації відбувається в процесі спостереження за обговоренням пропонованих питань, за невербальною поведінкою відповідаючи та тих, хто ставить питання;
з однієї теми проводять три-чотири фокус-групи;
у поєднанні з іншими методами фокус-група може виступати як пілотажне дослідження.
Існують також інші методи соціологічного дослідження, але використовуються вони не так часто і більше у професійній сфері вирішення наукових проблем.