7. Поворот виконання

Поворот виконання – це спосіб захисту майнових прав відповідача, який полягає у поверненні позивачем (стягувачем) відповідачеві (боржнику) всього одержаного за скасованим рішенням.

Такий аномальний розвиток виконавчого провад­ження виникає у тому разі, якщо рішення суду чи іншого юрисдикційного органу, що було предметом виконання, скасо­вано чи змінено зі зменшенням обсягу присудженого.

Загальних правил, які б передбачали поворот виконання, немає, також знову слід звернутись до процесуального, процедурного чи іншого законодавства, яке передбачає винесення і виконання юрисдикційного рішення, що підлягає виконанню у порядку ст. З Закону.

Цивільне судочинство. Відповідно до ст. 420 ЦПК питан­ня про поворот виконання вирішує суд вищого рівня; скасував­ши рішення, він закриває провадження в справі, залишає по­зов без розгляду, відмовляє у позові повністю або, змінивши рішення, задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу по­вернено на новий розгляд, а під час нового розгляду справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, суд, постановляючи рішення, має зобов'язати позива­ча повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

У разі неможливості повернути майно, в рішенні, ухвалі, постанові суду має бути передбачено відшкодування вартості цього майна в розмірі суми, одержаної від його реалізації. У ст. ст. 421 і 422 ЦПК визначено строк, протягом якого можна звернутися із заявою про поворот виконання, особливості застосування повороту в деяких категоріях справ. Ці ж положення містить ЦПК 2004 р. Зокрема, відповідно до ст. 381 ЦПК 2004 р., у випадку, якщо питання про поворот виконання не було вирішено судом, який переглядав справу, то його може вирішити місцевий суд, в якому перебуває справа. Таку заяву розглядають у межах позовної давності у судовому засіданні з повідомленням сторін і вирішують постанов­леною ухвалою (ст. 381 ЦПК 2004 р.).

Також цивільним процесуальним законом встановлено спе­ціальні правила щодо повороту виконання в окремих категорі­ях справ. Наприклад, у разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або сме­ртю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позива­чем неправдивими відомостями або поданими підробленими документами. Відповідно до ст. 382 ЦПК 2004 р. та ст. 238 КЗпП у справах про стягнення аліментів, а також про стягнен­ня заробітної плати чи інших виплат, що випливають із трудо­вих правовідносин, поворот виконання не може бути застосо­вано, незалежно від того, в якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтовано за під­робленими документами або завідомо неправдивими відомос­тями позивача.

Господарське судочинство. Відповідно до ст. 212 ГПК, якщо виконані рішення або постанову змінено чи скасовано та прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в по­зові, або провадження у справі припинено, або позов залише­но без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

У цьому випадку повернення стягнутих грошових сум, май­на або його вартості провадить господарський суд за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Кримінальне судочинство. КПК не містить спеціальної норми про поворот виконання, однак визначає порядок розгля­ду питань, пов'язаних із виконанням вироку у кримінальних справах (ст.ст. 410-411). Питання, пов'язані з виконанням ви­року, вирішує суд у судовому засіданні з участю прокурора.

У судове засідання, як правило, викликають засудженого, а за його клопотанням — і захисника. Якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, викликають та­кож за потреби цивільного позивача і цивільного відповіда­ча. Неявка цих осіб не зупиняє розгляду справи.

Розгляд справи розпочинається доповіддю суддів, після чо­го заслуховують пояснення осіб, що з'явились у судове засі­дання, і думку прокурора. Потім суддя виходить до нарадчої кімнати для винесення постанови.

Інші органи та особи, що мають право виносити юрисдикційні рішення (ст. З Закону). Законом спеціально не ви­значено питання про поворот виконання рішень цих органів та осіб. У даному випадку можуть виникати зобов'язання з від­носин набуття, збереження майна без достатньої правової під­стави (гл. 83 ЦК). Для повернення грошових коштів чи майна необхідно звертатися до юрисдикційного органу для захисту порушеного майнового права чи охоронюваного законом інте­ресу.