7.5 Контрольні запитання та завдання

1. Охарактеризуйте принципи розробки програмної документації.

2. Яки є види технічної документації?

3. Що таке технічна документація?

4. Який порядок ведення технічної програмної документації?

5. Які є типи технічної документації?

6. Що таке проектна документація?

7. Назвіть вимоги до проектної документації.

8. Що таке відкрита проектна документація?

9. Які є рівні вимог до програмного забезпечення (системні вимоги, вимоги користувача, проектна системна специфікація)?

10. Які є функціональні і нефункціональні вимоги, вимоги предметної галузі до програмного забезпечення?

11. У чому полягає структурована мова специфікацій?

12. У чому полягає документування системних вимог?

13. Що таке корпоративний стандарт програмного забезпечення?

14. Що таке критерій якості програмного забезпечення?

15. Що таке рекомендація для створення програмної технічної документації?

8 Стандарти та призначення ділового письма (призначення, звіти, оцінки, обґрунтування). Презентаційні навички

8.1 Мета заняття

Розглянути типи ділових документів. Правила написання дослідницького проекту і заяви на його фінансування. Правила усної презентації проекту.

8.2 Питання для підготовки до заняття

Типи ділових документів, які регламентують діяльність підприємства. Правила написання дослідницького проекту і заяви на його фінансування. Правила усної презентації проекту.

8.3 Методичні вказівки до самопідготовки

Під час підготовки до заняття доцільно повторити матеріал лекцій з дисципліни "Групова динаміка і комунікації", ознайомитися з літературою [19, с.36–124; 20, с.68–197; 21, с.65–105, 261–340].

8.4 Хід виконання

Ознайомитися з типами документів, що регламентують діяльність підприємства. Розглянути правила написання дослідницького проекту і заяви на його фінансування. Правила усної презентації проекту. Використати правила написання дослідницького проекту та його усної презентації на індивідуальному прикладі.

Теоретичні положення

У ділових документах звичайно вказується тип документа, а також заголовок, що відображує зміст документа.

Тип документа визначається жанром ситуації і мовною ситуацією:

– організація й організація (ділові листи, рекламації);

– усередині організації (протокол, акт, наказ);

– людина й організація (заява, резюме);

– організація і людина (наказ, посадова інструкція, доручення).

Документи, що регламентують діяльність підприємства:

Наказ – нормативний документ, виданий керівником підприємства для вирішення будь-яких задач.

Протокол – документ, що фіксує хід обговорення питань і прийняття рішень на зборах, нарадах, засіданнях. Протоколи можуть бути короткими і повними.

Акт – документ, що підтверджує факти, події.

Доповідна і пояснювальна записки – документ, адресований керівникові підприємства, що містить виклад будь-якого питання з висновками і пропозиціями або пояснюючу причину невиконання яких-небудь доручень.

Лист – це узагальнена назва різних за змістом документів, що пересилаються поштою. Ділові листи вирішують організаційні питання, правові проблеми, а також питання економічних відносин кореспондентів. Інформація в діловому листі носить протокольний характер.

За тематичною ознакою ділові листи поділяються на комерційні листи, листи-запити, пропозиції (оферта), листи-рекламації і відповіді на ці види листів.

За функціональною ознакою ділові листи поділяються на ініціативні листи і листи-відповіді.

Листи, що вимагають відповіді: комерційні ініціативні листи, листи-запити, листи-пропозиції, листи рекламації, листи-прохання, листи-звертання.

Листи, що не вимагають відповіді: підтвердження, нагадування, попередження, повідомлення, заяви – ці листи констатують факт і не вимагають відповіді.

За ознакою адресата листи поділяються на звичайні і циркулярні.

За формою: листи є звичайні й електронні.

За структурними стандартами: листи регламентовані і нерегламентовані.

Правила написання дослідницького проекту і заявки на його фінансування:

1. Опис загального задуму проекту.

2. Залучення колег у проект.

3. Розподіл дослідницької і соціальної проблем.

4. Формулювання проблеми дослідження.

5. Визначення значущості предмета дослідження.

6. Обмеження на об'єкт дослідження.

7. Вписування поставленої проблеми в існуючі концептуальні контексти.

8. Концентрація пояснення на реалізацію задачі проекту.

9. Розробка детального плану дослідження, з урахуванням часу виконання.

10. Розробка докладного, конкретного, повного, правдоподібного й акуратного кошторису.

11. Перевірка відповідності формальним умовам конкурсу і викладених вимог у заявці на проект.

Програма написана, вона перетворилася в складну заявку, тепер необхідно одержати рекомендації.

Будь-яка рекомендація включає чотири обов'язкових пункти:

1. Професійний зв'язок рекомендуючих і заявника.

2. Характеристика професійних і особистих якостей заявника.

3. Характеристика представленого проекту.

4. Адреса рекомендації.

Правила усної презентації проекту:

1. Установлення первісного контакту з аудиторією. Найкраще зробити це при постановці проблеми.

2. Опис основних параметрів дослідницької програми (мета і задачі, межі об'єкта, основні гіпотези тощо), тобто те, що складає вступну частину всякого письмового тексту.

3. Наведення постулатів – основних тез.

4. Аргументація. Аргументи у свою чергу ілюструються проаналізованими даними.

5. Оцінка власної позиції.

6. Заключні висновки.

В цілому, усний виступ відтворює логіку письмового тексту, але при цьому надає додаткові можливості для впливу на аудиторію.

Виступ має бути зрозумілим для аудиторії, лаконічним, грамотним, закінченим і укладатися в регламент.

Потрібно мати найдокладніший текст виступу, але не читати його.

Під час виступу необхідно бачити всіх і кожного. Головний спосіб контролювати увагу аудиторії (крім змісту виступу) – варіювання формами подачі матеріалу, при цьому виступ не має перетворюватися в розважальне шоу.

90% запитань, що задаються професійною аудиторією, ніякими запитаннями не є. Основна маса псевдозапитань поділяється на три категорії: запитання – судження; запитання – критика; запитання – прохання. Тому не потрібно витрачати час на запитання. Краще відразу переводити їх у форму твердження. У будь-яких дебатах не можна починати міркування зі слова "ні".