3.5. Ряди динаміки.

Ряди динаміки – це хронологічні (моментні) або часові (інтервальні) ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку того чи іншого явища. Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами.

Для аналізу рядів динаміки використовується система аналітичних характеристик, яка наведена у табл. 2.2.

Таблиця 2.4 – Аналітичні характеристики рядів динаміки та формули для їх обчислення

Показник	Алгоритм розрахунку
Абсолютний приріст:
ланцюговий
базисний
середній
Коефіцієнт зростання:
ланцюговий
базисний
за весь період
середній
Темп зростання
Темп приросту
Абсолютний розмір 1% приросту:
ланцюговий
середній за весь період
Коефіцієнт випередження (відставання)

Достовірні аналітичні висновки можна отримати лише тоді, коли дотримуються правил формування динамічних рядів: порівнянність рівнів ряду; включення в ряди динаміки однорідних показників; обґрунтований вибір тривалості періоду дослідження; неперервність динамічного ряду.

3.6. Моделювання.

Для вивчення складних явищ застосовують спосіб моделювання, за яким будують зменшені предмети або умовні подібні образи, що замінюють дійсні предмети або явища. Моделі можуть бути матеріальними (фізичними) та абстрактними. Серед останніх слід розрізняти описові (словесні), графічні та математичні. За допомогою моделей досліджують сутність предметів і явищ найбільш простим, а подекуди і найбільш дешевим способом. Моделі дають змогу зосередити увагу дослідників на найсуттєвіших характеристиках предметів або явищ, сприяють швидкому накопиченню необхідних знань за різних умов роботи. Моделювання добре поєднується з іншими способами і прийомами економічного аналізу, зокрема з факторним аналізом.

3.7. Балансовий спосіб.

Балансовий спосіб застосовується для відображення співвідношень, пропорцій двох груп взаємозалежних і урівноважених економічних показників, результати яких повинні бути тотожними. Цей спосіб широко використовується при аналізі забезпеченості підприємства трудовими, фінансовими ресурсами, сировиною, паливом, матеріалами, основними засобами тощо, а також під час аналізу ефективності їхнього використання.

Приклад. Використання балансового методу на основі балансу основних засобів за первісною вартістю, описується формулою:

ОЗ_п + П = В + ОЗ_к

де ОЗ_п – вартість основних засобів на початок періоду; П – придбано основних засобів за звітний період; В – вибуло основних засобів за звітний період; ОЗ_к – вартість основних засобів на кінець періоду.

На підставі наведеної вище формули можна розрахувати будь-який із показників, якщо відомі значення інших.

Приклад. Визначаючи забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, складають баланс, у якому, з одного боку, з’ясовується потреба у трудових ресурсах, а з іншого – фактична їхня наявність. Аналізуючи використання трудових ресурсів, порівнюють можливий фонд робочого часу з фактичною кількістю відпрацьованих годин, визначають причини надпланових втрат робочого часу.

Приклад. Для визначення платоспроможності підприємства використовують платіжний баланс, в якому платіжні засоби співвідносяться з платіжними зобов’язаннями.

Балансовий метод також використовують в аналізі для перевірки правильності визначення впливу різних факторів на приріст результативного показника. У детермінованому аналізі сума величини впливу окремих факторів має відповідати величині загального приросту результативного показника ( ). Якщо такої рівності немає, то це засвідчує або неповне врахування факторів, або допущені помилки в розрахунках. Також, коли із впливу трьох факторів відомо вплив двох, то вплив третього можна визначити, віднявши від загального приросту результативного показника результат впливу перших двох факторів: .