Глава 3

КЗС вимушений скептично ставиться до Людства також по двом причинам, які породженіі, втім, тою самою примітивною логікою, а саме: відношення до технічної цивілізації і страх перед смертю.

Розвиток техніки сам по собі, безумовний, благотворний і закликає КЗС доброзичливо ставитися до Людства, як до розумної раси. Проте фетишизація техніки і тим більш відведення їй такої ролі, що вона стає основною характеристикою вашої цивілізації, насторожує нас.

Історія Людства розвивалась хаотично. Коли окремі райони Землі не мали прямого комунікаційного зв’язку, Людство, по суті, зробило декілька експериментів по створенню різних типів цивілізацій. Деякі з них КЗС ухвалив. Але на жаль, різні цивілізації не могли мирно існувати, коли в процесі розвитку і розповсюдження з’явилися можливості безпосередніх контактів між ними. Як правило, найгрубіша і найпримітивніша, і в силу цього найбільш жорстока цивілізація знищила найбільш людяну і розвинуту, щоб, в свою чергу, в подальшому бути знищеною ще більш грубою.

В теперішній час на Землі володарює найпримітивніша із всіх – машинна цивілізація. Вона охопила усе Людство, тримає його під своїм контролем і взагалі не дасть змоги виникнути новій цивілізації, якщо тільки не знищить себе сама або якщо Людство не візьме контроль над розвитком машинної цивілізації у свої руки і не трансформує її поступово в інший вид цивілізації, яка буде більш необхідною для розумної раси. КЗС сподівається, що поштовхом до такої перебудови може бути дане звернення і посильна допомога, яку може надати КЗС Людству, якщо ця допомога буде необхідна і Людство викаже відповідне положення. Необхідно зазначити, що локальні цивілізації, центрами яких були місто Апурадхапур на момент першого звернення і місто Ткаатцеткоатль на момент нашого другого звернення, набагато більше відповідали потребам людства, ніж сучасна машинна цивілізація, і в якості одного із варіантів своєї допомоги КЗС може запропонувати Людству найдокладніший опис цих цивілізацій для прийняття їх за можливі зразки. Однією з важливих ознак для систематизації раси як розумної є те, що кожний її представник над усе ставить діяльність колективного розуму. Відповідно і людина як розумна істота повинна над усе ставити розвиток розуму Людства.

Функції людства зводяться до того, щоб сприйняти інформацію від попереднього покоління людей, викривити її власними випадковими здогадками і передати викривлену інформацію наступному поколінню. Хаотичні флуктуації в русі думки розумного суспільства необхідні, щоб після історичного відбору неодмінно були знайдені зиґзаґи руху думки, які відповідають зиґзаґам змін об’єктивної картини буття. Останнє має непередбачуваний напрямок, тоді як спектр мислення будь-якого індивідууму протягом його життя зберігає постійну спрямованість. Звідси йде, що зміна поколінь необхідна розумним істотам, зокрема, людям, не лише як живим істотам для збереження і розвитку розуму. Таким чином, усі надії більшої кількості Людства є вкрай пагубними, що контакт з інопланетними розумними расами допоможе їм вирішити проблему безсмертя. З іншого боку, ми не можемо відмовити людству у відповідній допомозі, якою б пагубною вона не була, оскільки кожна розумна раса має право самостійно вирішувати свою долю.