- •«Безпека життєдіяльності»
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •4. Тематичний план дисципліни
- •Зміст практичних занять та форма контролю
- •Практичне заняття № 1. Тема: ризик як фактор оцінки небезпеки середовища життєдіяльності людини Мета роботи:
- •Розробити заходи по запобіганню ризиків, особливо техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат майна та здоров’я і життя людей у зоні лиха.
- •Розробити заходи по запобіганню виникнення ризиків техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Навчальний матеріал
- •Більш глибокий аналіз та оцінку ступеню ризику можна визначити, враховуючі наступні параметри:
- •За допомогою формули коефіцієнта нещасних випадків (Нв) можна визначити його значення на тисячу чи іншу кількість працюючих:
- •Контрольні питання
- •Практична робота №2 Тема: Безпека руху. Дорожньо – транспортні пригоди. Дорожньо – транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим.
- •Навчальний матеріал
- •Алгоритм 3. Переломи, перша медична допомога. Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •Алгоритм 3.1. Транспортна іммобілізація
- •Навчальний матеріал
- •Б. Ураження електричним струмом та блискавкою
- •Навчальний матеріал
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Дії електричного струму в організмі людини.
- •Алгоритм першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом:
- •В. Утоплення
- •Навчальний матеріал
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Головними ознаками "синього" утоплення є:
- •Практичне заняття № 4 тема: гострі отруєння, перша медична допомога
- •Нервова система
- •Основні ознаки і загрозливі для життя стани гострих отруєнь.
- •Нервова система
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 5. Принципи оцінки радіаційної обстановки. Виявлення радіаційної обстановки
- •Варіанти ситуаційних завдань
- •Р ис. 4.1 Схема зон радіактивного зараження місцевості після вибуху (викиду) радіактивних речовин
- •Навчальний матеріал
- •Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
- •Б. За даними розвідки (моніторингу)
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6. Принципи оцінки хімічної обстановки
- •Навчальний матеріал
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря.
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6.1. Засоби та методи знезаражування
- •Навчальний матеріал
- •Начальник сзт
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 7. Засоби індивідуального захисту, захисні споруди та евакуаційні заходи.
- •Практична частина
- •Промислові протигази
- •Р ис.__ Респіратор р-1.
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Практична робота № 8. Тема: поведінка людини в екстремальних ситуаціях
- •Методологія екстремальних станів людини
- •Діаграма постраждалих які, не отримавши своєчасно допомогу - загинуть
- •Алгоритм розвитку екстремальних станів
- •Теми рефератів
- •Питання для підготовки до заліку з дисципліни “безпека життедіяльності”
- •Список рекомендованої літератури.
Р ис.__ Респіратор р-1.
Принцип дії респіратора ґрунтується на тому, що при вдиху повітря послідовно проходить крізь фільтрувальний поліуретановий шар маски, де очищається від грубо дисперсного пилу, потім крізь фільтрувальний полімерний волокнистий матеріал, де очищається від тонко дисперсного пилу. Після очищення повітря крізь клапани вдиху потрапляє у підмасковий простір та в органи дихання. При видиханні повітря з підмаскового простору виходить через клапан видиху.
Респіратори Р-2 виготовляються трьох розмірів відповідно до висоти обличчя: 99—109 мм — перший розмір, 109—110 мм — другий розмір, понад 110 мм — третій розмір. Належить оберігати респіратор від механічних пошкоджень, вологості, дії масла і органічних розчинників.
Протипилова тканинна маска складається з двох частин — корпусу і кріплення. Корпус маски шиють з 4—5 шарів тканини. Зовнішні шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні — для кращої фільтрації — з ворсом. Кріпленням служать смужки тканини, пришиті збоку корпуса. Маски виготовляються семи розмірів, відповідно до висоти обличчя: до 80 мм — перший розмір, 80—90 мм — другий, 91—100 мм — третій, 101—110 мм — четвертий, 111—120 мм — п'ятий, 121—130 мм — шостий, 131 мм і більше — сьомий розмір. Готову маску перевіряють і приміряють. Розкрій виконують за викройками або лекалами, при цьому обов'язково роблять припуски приблизно в 1 см. Викройку (лекало) накладають на шматок тканини вздовж дольової нитки.
Рис.__. Протипилова тканинна маска ПТМ-1:
1 – корпус маски; 2 – оглядові отвори; 3 – кріплення; 4 – гумова тасьма;
5 – поперечна гумова смужка; 6 – зав’язки.
Ватно-марлева пов'язка виготовляється із шматка марлі розміром 100x50 см. Його розстеляють на столі, посередині на площі 30x20 см кладуть шар вати завтовшки 1—2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5—6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роблять розрізи (30—35 см).
Пов'язка повинна добре закривати ніс і рот, тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній — заходити за підборіддя. Нижні кінці зав'язують на тім'ї, верхні — на потилиці. Для захисту очей необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно прилягають до обличчя.
Р ис.__ Виготовлення ватно-марлевої пов’язки (розміри у см)
Засоби захисту органів дихання на хімічно-небезпечних підприємствах поділяються на: промислові-фільтруючі протигази, промислові респіратори і ізолюючі автономні дихальні апарати.
Промислові фільтруючи протигази є засобом індивідуального захисту органів дихання і зору. Відрізняються від цивільних фільтруючих протигазів фільтруючою коробкою.
Марка |
Технічна характеристика і колір фільтруючої коробки |
Небезпечні речовини, які затримує коробка |
А |
Коричнева з білою вертикальною смугою |
Органічні пари (бензин, керосин, ацетон, бензол, сірко вуглець, толуол, спирти, ефіри, анілін), а також пил, туман, дим |
В |
Жовта з білою. Аерозольний фільтр. |
Кислоті гази (хлор, сірчаний газ, сірководень); синильна кислота, окиси азоту, хлористий водень, фосген |
КД |
Сіра без аерозольного фільтру |
Аміак, суміш сірководню і аміаку |
|
З аерозольним фільтром, сіра з білою смугою |
Теж саме, а також пил, туман і дим |
СО |
Біла з аерозольним фільтром |
Окис вуглецю |
М |
Червона без аерозольного фільтру |
Органічна пара, кислі гази, миш'яковистий і фосфористий водень, аміак, суміші сірководню з аміаком |