3. Мотиви, щоб уникати народження дітей

Не будь-яка причина вважається законною, щоб уникати дітей, адже однією з найважливіших цілей подружжя є розмноження і виховання дітей.

Розгляньмо деякі з причин, які можуть оправдовувати відкладення вагітності:

• Слабке здоров'я, хронічні хвороби, важкі пологи, вагітності з трудностями.

• Психічні мотиви: брак розуміння між одруженими, ясні і тяжкі психічні проблеми.

• Можливість чи впевненість у народженні хворих дітей: шизофренія, алкоголізм, СНІД тощо.

• Економічні труднощі.

• Соціальні проблеми: відсутність роботи, житла тощо.

• Виховання дітей: нездатність батьків для виховання дітей тощо.

• Розумні інтервали між народженнями дітей.

Ці та інші мотиви можуть бути достатніми, щоб уникати нової вагітності. Але пам'ятаймо, що тільки батьки можуть зважити важливість таких мотивів.

4. Що таке ,,демографічний вибух"

Уже багато часу говорять про небезпеку перенаселення у світі. Цю проблему помилково вважають однією з причин, щоб зменшувати народження дітей. Поширеною є також думка, згідно з якою аборти і штучні контрацептивні засоби запобігання вагітності не слід забороняти, а навпаки, пропагувати їх, оскільки нашій планеті нібито загрожує перенаселення.

Недавно (25.02.1998р.) Папська Рада з питань родини оголосила ,,Декларацію про зменшення народжуваності у світі". Ця Ватиканська Організація наводить цікаві дані та статистику, щоб пролити світло на те, чи ця проблема справді є настільки актуальною і чи може вона бути причиною для запобігання народження дітей чи ні. Подаємо основні положення цієї декларації.

Цей документ робить відомим для громадськості той факт, що протягом останніх 30-ти років більшість досліджень про населення світу поширює помилкову версію, згідно з якою світ прямує до ,,демографічного вибуху". Опираючись на такі дані, різні підрозділи ООН витратили і продовжують витрачати багато грошей на проведення багаточисленних кампаній проти народження. У країнах третього світу навмисне обманюють невинних людей: застосовують різноманітні програми контролю за народженням, які базуються на використанні штучних контрацептивних методів аж до примусової (!) стерилізації. У деяких країнах стерилізації проводилися без знання з боку людей. Усі знають, наприклад, про масові стерилізації, які зробили в Індії (1954 і 1976р.р.), у Бразилії, у Перу (1997р.). На щастя, тепер починають визнавати правду про демографічну ситуацію навіть у відповідних комісіях ООН.

4-6 листопада 1997р. Відділення населення (всередині Економічної та соціальної Ради ООН) скликало 14 міжнародних фахівців, щоб досліджувати зменшення народжуваності на світовому рівні, а також актуальну важливість цієї проблеми та причини і наслідки такого зменшення. Ці спеціалісти підтвердили те, що демографічні дані сказали уже давно і що ніхто не оголошував відкрито, а саме: зменшення народжень, яке спостерігається ось уже 20 років у більшості індустріально розвинутих державах (південна і західна Європа, Канада, США, Японія, Австралія, Нова Зеландія), поширюється тепер по інших країнах - у північній і східній Європі, в Азії та у Карибах. Це явище спричинило зменшення індексу народжуваності під ,,межею заступництва" поколінь у 51 країні, які репрезентують 44% світового населення. Тобто у 51 країні світу (серед 185) нові покоління не спроможні заступити старші. Іншими словами, індекс народжуваності у цих країнах (тобто кількість дітей на кожну жінку) є меншим, ніж 2,1. Це є найнижчий рівень, щоб відновити наступне покоління. Така ситуація є однаковою майже для всіх континентів і також майже для всіх 40 країн Європи. На цьому континенті налічується 13 країн, у яких кількість смертей є більшою, ніж кількість народжень. До таких держав належать, наприклад, Естонія, Латвія, Німеччина, Білорусь, Болгарія, Угорщина, Росія, Іспанія, Італія та, на жаль, також Україна.

Правда про таку реальність є майже невідомою для засобів масової інформації, для громадської думки і для тих, хто може приймати рішення. Про цю ситуацію не говорилося на важливих міжнародних конференціях, як наприклад, на Конференції у Каїрі (1994 р.) або у Пекіні (1995 р.).

Наслідки демографічної політики у деяких країнах світу є жахливими. 3 1979 р., відколи китайський лідер оголосив політику ,,тільки одного сина", не менше, ніж 15 мільйонів дівчат було знищено зразу після народження або ще перед народженням внаслідок абортів. Після 20 років такої політики Китай мусить терпіти ситуацію, коли мільйони чоловіків не зможуть знайти собі пару. Якщо кілька років тому у Китаї на кожні 100 жінок припадало 118 чоловіків, то зараз на кожні 110 жінок припадає 1.659 чоловіків.

Ще один факт для заспокоєння тих, хто ,,побоюється" демографічного вибуху. Вчені підрахували, що якщо кожному жителеві Землі виділити по три метри кубічні, то все населення планети поміститься на території одного з міст американського штату Флорида.

Маємо абсолютне право стверджувати, що відомий аргумент ,демографічного вибуху" не можна уже використати для оправдання будь-яких методів контролювання народження. Це є софізмом і обманом суспільства, яке має менталітет проти життя.