6. Аборт

Аборт - це процедура, спрямована на те, щоб убити живу істоту, ще залежну від свого тимчасового носія, матері. Цей метод вживався і використовується сьогоднішнього дня, як звичайний засіб контролювання дітей.

У світлі сучасних наукових знань, жива істота – це перша повна клітина, складена з'єднанням чоловічого сперматозоїда і жіночої яйцеклітини, тобто момент зачаття – це початок людського життя.

Не завжди думали так, бо віддавна вважали, починалося тільки тоді, коли зародок починав рухатися у лоні матері. Це стається у другому триместрі вагітності. Таке поняття мають багато осіб, які ніколи не думали б убити старшу некорисну людину, але не сумніваючись, зробили б аборт через, наприклад, економічні проблеми, тобто убили б живу істоту, маленьку, беззахисну, але з таким же правом на життя, яке має кожен із нас, дорослих.

У деяких випадках через незнання можна вважати, що уникається вагітності, коли насправді робиться аборт. Може бути аборт, наприклад, коли запліднена яйцеклітина не може закріпитися у матці, є викинутою і помирає. Так буває часто з ВМЗ і з ,,контрацепцією після стосунків". Може бути також аборт, коли ембріон уже закріпився, але жінка ще не знає з упевненістю (випадок методу, названого ,,менструаційною регуляцією"). Врешті, аборт може бути, коли уже знається про вагітність і старається вбити дитину навмисно. В останньому випадку говориться власне про аборт, а не тільки про контрацепцію, як у попередніх випадках.

Для навмисного аборту (деколи сама природа спричиняє ненавмисні або спонтанні аборти) існують різноманітні методи. Деякі з них використовуються у першому триместрі вагітності:

• Розширення і вишкрябування - хірургічний ніж (курета), що має форму петлі, вводять у порожнину матки і вишкрібають розчленовану дитину та плаценту.

• Витягування за допомогою вакууму (вакуум-аспірація) - висмоктування (у 10-30 разів сильніше, ніж у домашнього пилососа) ненародженої дитини і плаценти з матки. Тіло дитини розшматовується вакуумним апаратом на частини.

Інші методи вживаються після трьох перших місяців вагітності:

• Внутріматкові впорскування (ін'єкції) - у матку вводиться препарат, який викликає спазми і провокує передчасні пологи. 3 цією метою використовують простагландин або насичений розчин солі.

• Гістеротомія - усунення дитини за допомогою міні-кесаревого розтину.

Ці процедури взагалі робляться лікарями чи фельдшерами.

Сама жінка старається спричиняти аборт безчисленними способами. Більшість з них є неуспішними і можуть бути небезпечними для здоров’я матері (аж до її смерті) і для дитини.

Уживалися і ще сьогодні використовуються як абортивні методи: шкіра змії, сало коня, оцет, пиво, гарячі ванни, піднімання на гори велосипедом, скакання, викручування мокрого одягу, піднімання важких речей тощо.

Дехто старається робити аборт, вставляючи у піхву голки, ножиці, олівці або шкідливі субстанції (перманганат калію). Очевидно, що ці методи є дуже небезпечними для життя матері.

Розглянемо методи, які вважаються контрацептивними, хоча насправді вони є абортивними.

а) Контрацепція після статевих стосунків

Відтоді, коли людство співвідносило статеві стосунки з вагітністю, воно старалося уникати з'єднання сперми чоловіка з яйцеклітиною жінки. Для того вживалися найрізноманітніші методи: від примітивного витирання піхви пальцями аж до найсучасніших технік уникання вагітності.

Соранос (II ст. до Христа) у Греції рекомендував жінкам у момент, коли у чоловіка сталася еякуляція, не дихати, відсувати назад своє тіло для того, щоб сперма не проникла в отвір матки, а потім - підніматися і сидіти зі складеними колінами та перебувати так, спричиняючи пчихання. Після цього вона мала витирати піхву і пити холодну воду. У X ст. перський лікар Ал-Разі удосконалив метод, рекомендуючи жінкам стрибати назад від 7 до 9 разів. Якщо б жінка скакала наперед, існує можливість вагітності.

Ще сьогодні деякі люди помилково думають, що немає вагітності, якщо статеві стосунки відбуваються стоячи або якщо не досягається оргазму. Також фальшиво припускають, що уникається зачаття, якщо пускається сечу після статевих стосунків.

Один з найбільш стародавніх методів і ще тепер вживаний - це піхвовий душ. Єгиптяни 1500pp. до Христа використовували так звані душі після зносин, роблені вином, часником та кропом. Про такий метод також говорили в Індії в цей час.

Уживані субстанції мінялися з часом: домашні дезинфікуючі засоби, мильна піна, також і хімічні субстанцїї, такі як оцет, чиста вода або газований напій.

У США 1970 року 3,2% жінок використовували піхвовий душ, як контрацептивний метод.

Цей метод є дуже неуспішним, бо живчики можуть бути у слизі шийки матки уже через дві хвилини після еякуляції, і тому душ робиться надармо. Метод є не тільки неуспішним, але навіть може бути дуже небезпечним для здоров'я жінки.

Експериментували багато з наркотиками, вживаючи їх, як оральний контрацептивний метод після статевого акту. Більшість з них, щоб бути успішними, мусять бути отруйними, і тому у випадку невдачі спричиняють зачаття неповноцінних дітей.

На сьогоднішній день вживаються естрогени, прогестерон, обидва разом або вставляють мідні ,,ВМЗ після стосунків". Взагалі використовуються такі субстанції в особливих випадках, наприклад, у випадку гвалтування.

Вважається, що естрогени модифікують ендометрій таким способом, що перешкоджають імплантуванню заплідненої яйцеклітини у матку і спричиняють мікроаборт декількох днів. Імплантування здійснюється через 5-8 днів після запліднення яйцеклітини, і тому треба приймати наркотик зразу після статевих стосунків.

Дивне онкологічне захворювання піхви або шийки матки розвивалося у підлітковому віці або після нього у дочок матерів, які вживали деякі естрогени, особливо після шостого тижня зачаття (але цього не було у матерів).

Для переривання вагітності зразу після запліднення також вживаються прогестагени, наприклад, вони входять до складу таблетки наступного ранку або наступного дня, хоча успішнішою є комбінація естроген-прогестерон. Другорядні наслідки вживання цих таблеток: нудота, блювота, головнний біль, нервозність, болі в животі тощо.

До цієї групи належить відома таблетка RU 486, навколо якої точилося багато дискусій. Назва пілюлі походить від Русел-Уклаф - лабораторії, яка виробляє її. Це перша таблетка, яка представляється відкрито як абортивна. Винахідником цієї таблетки є французький лікар Етьєн Еміль Больє, який пра-цював у Національному Інституті здоров'я та медичних французьких досліджень. RU 486- це абортивна субстанція, яка блокує діяльність гормону вагітності (прогестерону) і спричиняє викидання ембріона. Прогестерон, як ми уже сказали, готує матку для приймання та Імплантування заплідненої яйцеклітини. Ця таблетка перешкоджає цій дії та створює у матці такі умови, що вагітність не може продовжуватися і ембріон викидається. Найсерйознішими побічними наслідками цього препарату є кровотечі у матері та розвиток неповноцінної дитини. Через останню причину жінка, яка використувала RU 486 і не могла перервати вагітність, вдається до хірургічного аборту.

б) Метод ,,менструальної регуляції"

Причинами того, що менструація не з'явилася, можуть бути: функціональні проблеми репродуктивної системи жінки (такі, які з’являються спочатку репродуктивного життя у підлітків або у кінці його, тобто під час пременопаузи), хвороби жінки, неовуляційний цикл або, врешті, означає, що жінка є вагітною.

Існують проби вагітності, які можуть діагностувати її перед першою затримкою менструації. Але вони майже не вживаються через високу ціну.

Уживані техніки не є дуже точними: вони діагностують близько 30% вагітностей під час першого тижня затримки місячних; 65% під час другого і третього, та 96% - після 22 днів.

,,Менструальна регуляція", або ,,спричинення менструації", полягає у всмоктуванні всього маткового слизу, подібно до того, що буває при менструації. Така процедура здійснюється між 4 і 6 тижнями, рахуючи від початку останньої менструації. Чи включає аборт, чи ні, залежить від того, чи жінка була вагітною, чи ні. Техніка є простою; полягає у запиханні гнучкої трубки у матку, а потім у витягуванні через неї маткового слизу, у випадку вагітності - також ембріона, оболонки та рідини. Процедура триває приблизно 1-10 хвилин і деколи потребує локальної анестезії. Пацієнт відпочиває годину, а потім може іти додому. Часто з'являється кровотеча, подібна до менструації, яка триває декілька днів. Якщо буває прояв високої температури, сильного болю або великої кровотечі, треба іти на консультацію до лікаря.

Найзвичайнішою проблемою цього методу є залишання частини заплідненої яйцеклітини та її оболонки у матці. Це зобов'язує взагалі робити другу операцію, при якій здійснюється нове витягування чи вишкрябування. Внутрішні стінки матки вишкрябують спеціальним інструментом, так званим ,дуретою", який вживається також для абортів. Це може спричиняти остаточну стерилізацію. Цей метод не завжди є ефективним; існує можливість продовження ектопічної вагітності, тобто нелокалізованої у матці, позаматкової вагітності, яка ставить під загрозу здоров'я матері. Найважливіша проблема цього методу має етичний характер: якщо жінка не вагітна, процедура є непотрібною і ризикується надармо здоров’ям жінки; якщо ж вона вагітна, зроблене є справжнім абортом з усіма етичними, законними та релігійними наслідками.