Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Юридичний факультет

Кафедра кримінального права і кримінології

Прохоренко А.Г.

СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ

Завдання студентам юридичного факультету

для практичних занять і матеріали для їх підготовки

Львів 2004

Прохоренко А.Г.

Суб’ктивна сторона злочину. Завдання студентам юридичного факультету для практичних занять і матеріали для їх підготовки. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2004. – 52с.

Схвалено кафедрою кримінального права і кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка. Протокол № 9 від 16 грудня 2003р.

© Прохоренко А.Г., 2004

Тема 9. СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ

І. Питання для з’ясування

1. Поняття, ознаки і значення суб’єктивної сторони злочину.

2. Поняття і зміст вини. Значення вини.

3. Форми вини.

4. Умисел і його види.

5. Необережність і її види.

6. Злочини з двома формами вини.

7. Невинне заподіяння шкоди. Випадок (казус).

8. Мотив і мета злочину. Емоційний стан особи під час вчинення злочину.

9. Поняття помилки в кримінальному праві. Юридична і фактична помилка, їх види і кримінально-правове значення.

Іі. Тестові завдання

1. Суб’єктивна сторона складу злочину є:

1. ознакою злочину;

2. обов’язковим елементом складу окремих складів злочинів;

3. додатковою ознакою певних складів злочину;

4. обов’язковим елементом складів будь-яких злочинів;

5. ознакою складу злочину.

2. Поняття суб’єктивної сторони визначено:

1. в окремій статті Загальної частини КК України;

2. в конкретних статтях Особливої частини КК України;

3. в законі про кримінальну відповідальність;

4. в статті Кримінально-процесуального Кодексу;

5. в теорії кримінального права.

3. Суб’єктивна сторона складу злочину – це:

1. психічне відношення винної особи до дій, які вона вчиняє;

2. психічне ставлення особи до злочину і його наслідків;

3. внутрішня сторона складу злочину, яка визначає психічну діяльність особи під час вчинення злочину;

4. внутрішня сторона складу злочину, яка визначає ставлення особи до злочину;

5. внутрішня сторона складу злочину, яка характеризує винну особу;

6. внутрішня сторона складу злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості до суспільно-небезпечного діяння, котре нею вчиняється;

7. внутрішня сторона складу злочину, що вивчає психічне ставлення волі особи до вчинюваного злочину;

8. внутрішній зміст злочинної поведінки винної особи;

9. внутрішні процеси, що відбуваються у свідомості суб’єкта і характеризують його волю до вчинення злочину;

10. внутрішня сторона складу злочину, яка характеризує психічну діяльність особи під час вчинення злочину через такі ознаки як вина, мотив, мета, емоції.

4. Ознаками якого елементу складу злочину є мотив і мета?

1. Суб’єктивної сторони складу злочину.

2. Об’єктивної сторона складу злочину.

3. Складної форми вини.

4. Складного злочину.

5. Об’єкта злочину.

6. Злочинів з двома наслідками.

7. Простого злочину.

8. Злочину, вчиненого повторно.

9. Продовжуваного злочину.

10. Закінченого злочину.

5. Вкажіть відповідь, в якій названі усі ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, які характеризують його внутрішню сторону:

   1. вина і осудність;

   2. вина, мотив і осудність;

   3. вина, мета, мотив, емоції;

   4. вина, мета і осудність;

   5. вина, мотив і емоції;

   6. вина, емоції, осудність;

   7. вина, мотив, мета;

   8. прямий умисел, непрямий умисел і необережність;

   9. злочинна самовпевненість, недбалість;

   10. умисел, необережність, мотив, мета.

6. Мотив, мета, вина та емоції є ознаками якого елементу складу злочину?

1. Суб’єкта злочину.

2. Складного злочину.

3. Об’єкта злочину.

4. Об’єктивної сторони складу злочину.

5. Складної форми вини.

6. Злочину із змішаною формою вини.

7. Суб’єктивної сторони складу злочину.

8. Подвійної (складної) форми вини.

9. Продовжуваного злочину.

10. Закінченого злочину.

7. Вина це:

1. внутрішні спонукання, що лежать в основі діяльності людини;

2. внутрішня сторона складу злочину людини;

3. психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу, або необережності;

4. факультативна ознака суб’єктивної сторони складу злочину;

5. уявлення особи про результат своєї діяльності;

6. усвідомлене спонукання особи, яке викликає у неї рішучість вчинити суспільне-небезпечне діяння;

7. бажання особи, яка вчиняє суспільно-небезпечне діяння досягти конкретних шкідливих наслідків;

8. уява про бажаний результат, досягти який бажає особа, вчиняючи злочин;

9. виявлення наміру вчинити злочин;

10. усвідомлена вольова поведінка особи під час вчинення злочину;

11. психічний стан особи, при якому вона усвідомлює значення своїх дій;

12. стан свідомості і волі особи під час вчинення суспільно-небезпечного діяння.

8. В якій наведеній в тестовому завданні 7 відповіді містяться визначення мотиву злочину?

9. В якій наведеній у тестовому завданні 7 відповіді містяться визначення мети злочину?

10. Вкажіть, у якому варіанті відповіді правильно вказані форми вини:

1. умисел і злочинна недбалість;

2. прямий умисел та непрямий умисел;

3. злочинна самовпевненість і непрямий умисел;

4. умисел і необережність;

5. необережність і випадок;

6. зухвалість і непередбачуваність;

7. злочинна за відомість і непрямий умисел;

8. прямий умисел і злочинна недбалість;

9. визначений умисел і необережність;

10. самовпевненість і умисел.

11. Як називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання?

1. Умисел.

2. Необережність.

3. Прямий умисел.

4. Злочинна самовпевненість.

5. Непрямий умисел.

6. Злочинна недбалість.

7. Визначений умисел.

8. Конкретизований умисел.

9. Злочинна за відомість.

10. Неконкретизований умисел.

12. Як за законодавчим визначенням називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо допускала їх настання?

1. Умисел.

2. Необережність.

3. Складна форма вини.

4. Непрямий умисел.

5. Прямий умисел.

6. Злочинна самовпевненість.

7. Злочинна недбалість.

13. Як за законодавчим визначенням називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення?

1. Умисел.

2. Необережність.

3. Складна форма вини.

4. Непрямий умисел.

5. Злочинна самовпевненість.

6. Злочинна недбалість.

7. Злочинна за відомість.

8. Визначений умисел.

9. Злочинна легковажність.

14. Як називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити?

1. Умисел.

2. Необережність.

3. Складна форма вини.

4. Непрямий умисел.

5. Злочинна самовпевненість.

6. Злочинна недбалість.

7. Злочинна за відомість.

8. Злочинна легковажність.

9. Конкретизований умисел.

10. Невизначений умисел.

15. Визначте, під якими номерами відповідей названі ознаки прямого умислу:

1. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків;

2. особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності);

3. особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків;

4. особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння (дії або бездіяльності);

5. особа свідомо допускала настання суспільно небезпечних наслідків;

6. особа повинна і могла була передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

7. особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків;

8. особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків;

9. особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

10. особа не передбачала злочинних наслідків.