- •Розділ 4 Встановлення терміну придатності до споживання сушених плодів глоду
- •4.1. Зміна біохімічного складу сушених плодів глоду при тривалому зберіганні у картонно-паперовій тарі
- •Зміна фізико-хімічних показників плодів глоду під час зберігання у картонно-паперовій тарі, (в перерахунку на сиру речовину)
- •4.2. Зміна біохімічного складу сушених плодів глоду при тривалому зберіганні в поліетиленових пакетах
- •Зміна фізико-хімічних показників плодів глоду під час зберігання у поліетиленових пакетах (в перерахунку на сиру речовину)
- •Зміна вмісту вітамінів та поліфенольних сполук у плодах глоду під час зберігання у поліетиленових пакетах, мг/100 г
- •4.3. Зміна мікробіологічних показників плодів глоду в процесі сушіння та зберігання
- •Мікробіологічне обсіменіння плодів глоду на наявність мезофільно-аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів (мафАнМ),
- •Мікробіологічне обсіменіння плодів глоду на наявність мезофільно аеробних і факультативного-анаеробних мікроорганізмів, куо/ г за різних методів сушіння
- •4.4. Показники відновлюваності плодів глоду за різних методів сушіння
4.2. Зміна біохімічного складу сушених плодів глоду при тривалому зберіганні в поліетиленових пакетах
Послідуючим етапом наших досліджень стало вивчення змін якості продуктів переробки глоду при зберіганні у поліетиленових пакетах. Як показали досліджень, при зберіганні плодів протягом трьох місяців, відбувалося зменшення масової частки сухих речовин, в середньому на 6,3%. При цьому у сорту Збігнєв, втрати сухих речовин склали лише 3,0%. Протягом шести місяців зберігання відсоток зниження вмісту сухих речовин становив: 4,4 (Шаміль), 4,4 (Людмил), 4,4 (глід алма-атинський), 6,2 (Збігнєв), та 4,8 (глід одноматочковий).
Дослідженнями встановлено, що в процесі подальшого зберігання відбулося деяке підвищення вмісту сухих речовин, що свідчить про додаткову втрату вологи у глоду за умов зберігання в приміщеннях з вологістю 65–70%. Так, після дев’яти місяців зберігання збільшення сухих речовин було в межах 0,7–2,4%. Після 12 місяців зберігання вміст сухих речовин підвищувався на 5,3% у глоду одноматочкового, на 40,1 у сортів Шаміль, Людмил і глоду алма-атинського, та на 3,8% – у сорту Збігнєв.
Показник вмісту загальної кількості цукрів у плодах при зберіганні у поліетиленовій плівці, змінювався аналогічно сухим речовинам проте із певними відмінностями ніж при зберіганні плодів у картонно-паперовій тарі. Так, вже протягом трьох місяців зберігання, вміст цукрів у плодах глоду знизився від 6,2 (Людмил) до 19,5% (глід одноматочковий). Варто зазначити, що після шести місяців зберігання, вміст цукрів знизився від 0,5 до 14,1%. При цьому, у глоду алма-атинського вміст цукрів був найвищим – 49,2%, а у сорту Людмил найменший – 42,0% (табл. 4.3).
Таблиця 4.3
Зміна фізико-хімічних показників плодів глоду під час зберігання у поліетиленових пакетах (в перерахунку на сиру речовину)
Сорти і види |
Строк зберігання (місяці) |
Масова частка основних компонентів, % |
||
сухі речовини |
загальний цукор |
титровані кислоти |
||
Шаміль |
до зберігання |
75,1 |
48,4 |
1,4 |
3 |
68,3 |
42,3 |
1,5 |
|
6 |
71,8 |
45,4 |
1,5 |
|
9 |
76,1 |
48,7 |
1,6 |
|
12 |
78,2 |
52,7 |
1,7 |
|
Людмил |
до зберігання |
75,3 |
42,2 |
1,5 |
3 |
68,3 |
39,6 |
1,6 |
|
6 |
72,2 |
42,0 |
1,7 |
|
9 |
76,3 |
45,6 |
1,8 |
|
12 |
78,5 |
49,7 |
1,9 |
|
Глід алма-атинський |
до зберігання |
76,2 |
50,1 |
1,9 |
3 |
69,3 |
40,5 |
2,0 |
|
6 |
72,9 |
49,2 |
2,0 |
|
9 |
77,2 |
52,4 |
2,2 |
|
12 |
79,3 |
55,0 |
2,3 |
|
Збігнєв |
до зберігання |
77,0 |
47,1 |
2,4 |
3 |
70,8 |
38,6 |
2,6 |
|
6 |
72,3 |
45,8 |
2,6 |
|
9 |
78,9 |
49,1 |
2,7 |
|
12 |
80,0 |
52,4 |
2,9 |
|
Глід одноматочковий |
до зберігання |
77,3 |
49,8 |
1,2 |
3 |
71,2 |
40,1 |
1,3 |
|
6 |
73,6 |
42,8 |
1,3 |
|
9 |
77,8 |
51,1 |
1,4 |
|
12 |
81,4 |
53,8 |
1,5 |
Подовження терміну зберігання до дев’яти місяців, сприяло підвищенню загальної кількості цукрів у плодах глоду. Так, в середньому по сортах вміст цукрів підвищився на 8,0% – у сорту Людмил на 4,3% у глоду алма-атинського і сорту Збігнєв, та на 2,6% у глоду одноматочкового. Слід зазначити, що у сорту Шаміль, вміст цукрів залишався майже із плодами до зберігання. Після 12 місяців зберігання вміст цукрів підвищувався на 8,0–18,1% (див. табл. 4.3).
Результати досліджень показали, що підвищення вмісту масової частки титрованих кислот у плодах глоду відбувалося аналогічно, як і у варіанті зберігання у картонно-паперовій тарі. Нами встановлено, що протягом трьох місяців зберігання вміст титрованих кислот у плодах глоду підвищився, в середньому на 7,1%. Варто зазначити, що подовження терміну зберігання до шести місяців не вплинуло на зміну вмісту кислот що титруються у плодах. Так, у глоду алма-атинського, сорту Шаміль та глоду одноматочкового, масова частка титрованих кислот не змінювалася. Після дев’яти та дванадцяти місяців зберігання, масова частка титрованих кислот істотно зросла у дикорослих видів глоду алма-атинського та одноматочкового, відповідно на 15,7 і 16,6%. Найменше підвищення титрованих кислот зафіксовано у сорту Збігнєв та Шаміль, відповідно 3,8 і 6,6%. За результатами досліджень встановлено, що найбільший відсоток підвищення масової частки титрованих кислот в залежності від сортових чи видових особливостей сировини, спостерігався після 12 місяців зберігання і становив, в середньому 22,9%.
Як показали дослідження, в результаті тривалого та нетривалого зберігання плодів глоду, відбувалося зниження каротину, аскорбінової кислоти та поліфенольних сполук. Так, при зберіганні плодів глоду протягом трьох місяців, вміст каротину у плодах становив, в середньому 6,9 мг/100 г, що в 1,2 рази більше ніж до зберігання. При цьому найвищими за вмістом каротину вирізнилися глід алма-атинський і одноматочковий, відповідно 11,6 і 6,7%, а найнижчими – Шаміль і Людмил, відповідно 4,1 і 1,0 мг/100 г (табл. 4.4).
Таблиця 4.4