Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ,
закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери
-
Тарифні розряди
Тарифні коефіцієнти
1
1
2
1,09
3
1,18
4
1,27
5
1,36
6
1,45
7
1,54
8
1,64
9
1,73
10
1,82
11
1,97
12
2,12
13
2,27
14
2,42
15
2,58
16
2,79
17
3,00
18
3,21
19
3,42
20
3,64
21
3,85
22
4,06
23
4,27
24
4,36
25
4,51
У практичній роботі підприємств з метою аналізу трудових показників, нарахування заробітної плати, встановлення розміру доплат виникає необхідність розрахунку середніх показників, що визначаються елементами тарифної системи, а саме: середнього тарифного коефіцієнта, середнього тарифного розряду робітника і робіт, середньої тарифної ставки робітників (робіт).
Розрахунок середнього тарифного коефіцієнта групи робітників можливий лише за умови, що праця робітників даного цеху, дільниці, заводу оплачується по одній і тій же тарифній сітці:
,
де ТКс – середній тарифний коефіцієнт групи робітників; ТК – тарифний коефіцієнт відповідного розряду; Чр – чисельність робітників такого самого розряду, чол.; ΣЧр – загальна чисельність робітників, чол.
Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається як відношення добутку тарифного коефіцієнта відповідного розряду та трудомісткості того ж розряду на загальну трудомісткість робіт:
,
де ТКс – середній тарифний коефіцієнт робіт; ТК – тарифний коефіцієнт відповідного розряду; Тр – трудомісткість робіт, віднесених до даного розряду, нормо-годин.; ΣТр – сумарна трудомісткість робіт, нормо-годин.
На основі середнього тарифного коефіцієнта робітників (робіт) можна обчислити середній тарифний розряд робітників (робіт) за формулами:
,
де ТРс – середній тарифний розряд робітників; ТКм, ТКб – менший і більший з двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими є середній тарифний коефіцієнт; ТРм – тарифний розряд менший щодо суміжних розрядів, між якими є середній тарифний коефіцієнт.
Змінною частиною тарифної системи оплати праці є доплати й надбавки, які застосовуються на підприємствах. Інколи ці види виплат ототожнюють, але це не одне й те ж.
Доплати пов’язані з роботою, яку виконує працівник, і вони мають компенсаційний характер і призначення.
Надбавки – це виплати, пов’язані, як правило, з особою конкретного працівника, в першу чергу – з його кваліфікацією, професійною майстерністю, ставленням до своїх обов’язків тощо. Вони мають стимулюючий характер.
Тарифно-кваліфікаційний довідники – представлені у вигляді Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій працівників національної економіки. В ЄТКД приводяться характеристики робіт і вимоги, які висуваються до робітників, що їх виконують. В ньому вказано кількість кваліфікаційних розрядів за кожною професією, на кожну з них розроблена спеціальна кваліфікаційна характеристика. ЄТКД служить для визначення складності виконуваних робіт і віднесення їх до того чи іншого тарифного розряду. На основі вимог ЄТКД встановлюються професії працівників і відповідні кваліфікаційні (тарифні) розряди.
Для оплата праці керівників, спеціалістів і службовців використовують схеми посадових окладів.
Посадові оклади – це постійна, гарантована частина їх заробітної плати, розмір якої встановлюється залежно від посад, що займають керівники, спеціалісти і службовці, їхньої кваліфікації, умов праці, обсягів, складності і важливості робіт.
Основним призначенням керівників, спеціалістів та службовців є організація виробництва. Вони здійснюють управлінську діяльність, виконуючи організаційно-розподільчі, адміністративно-господарські, організаційно-інженерні та організаційно-економічні функції. Праця керівників, спеціалістів та службовців безпосередньо не пов’язана зі створенням матеріальних цінностей, але як частина сукупної праці повинна бути продуктивною і прямо впливати на виробничу діяльність підприємства. Роль управлінських працівників полягає у створенні передумов та умов, необхідних для випуску продукції, регулюванні процесу її створення, оформленні відповідних аналітичних і звітних документів.
Праця більшості спеціалістів відрізняється високою складністю, розмаїттям змісту, підвищеною відповідальністю за кінцевий результат, їх повсякденна робота, як правило, нормуванню не підлягає, а регламентується посадовими інструкціями, індивідуальними планами роботи і вказівками безпосередніх керівників. За таких умов праця більшості спеціалістів оплачується погодинно.
Особливістю застосування на підприємстві схеми посадових окладів є розробка штатного розпису – внутрішнього нормативного документа, де вказаний перелік посад, що є на підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів. Штатний розпис включається у тарифну угоду на виробничому рівні як складова колективного договору, що укладається на підприємстві. Він щорічно переглядається і затверджується власником або уповноваженим органом чи особою з обов’язковим погодженням з профспілковим комітетом, який представляє інтереси більшості найманих працівників.