- •Спеціальні законодавчі акти з охорони праці
- •2. Основні форми контролю за станом охорони праці
- •3. Розкрити сутність працеохоронного менеджменту в ринкових умовах економіки
- •7.Фонд соціального страхування від нещасних випадків та його структура.
- •8.Склад комісії із розслідування нещасного випадку, що стався на виробництві.
- •9. Мета функціонування регіональної системи управління охороною праці.
- •10. Проаналізувати основні показники невиробничого травматизму в Україні
- •11. Органи державного управління охороною праці в Україні
- •12. Працеохоронний аудит
- •16. Працеохоргнний менеджмент та його структура.
- •17. Порядок розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •18. Методологічні основи працеохоронного менеджменту.
- •19. Види відповідальності за порушення законодавства з охорони праці
- •20. Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору
- •21. Порядок розслідування професійних захворювань на виробництві
- •22.Основними принципами функціонування рсуоп є:
- •23.Обліу та аналіз показників охорони праці
- •24.Розкрити види інструктажів та порядок їх проведення
- •25. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.
- •26. Колективний і трудовий договори та охорона праці.
- •27. Охарактеризувати види навчання з питань оп при прийняті на роботу і в процесі роботи.
- •28. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •29. Загальні законодавчі акти з охорони праці
- •30. Служба охорони праці та її завдання
- •33 Особливого значення набуває міжнародне співробітництво з охорони праці
- •34. Особливості охорони праці жінок.
- •35. Розкрити сутність cистеми управління охороною праці на п-стві
- •36. Нормативний документ, яким встановлюється порядок розслідування та обліку нв, профзахворювань і аварій на в-цтві
- •40. Міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці
- •41.Склад комісії із розслідування професійних захворювань
- •42. Регіональна система управління охороною праці та її функції.
- •43. Розкрити основні функції управління охороною праці
- •44. Причини виробничого травматизму та професійних захворювань
- •45. Розкрити основні положення Закону України „Про охорону праці"
- •46. Рівні управління охороною праці.
- •48. Соціальні послуги та виплати фонду соціального страхування
- •49. Форми звітності підприємств про стан охорони праці
- •50. Показники, за якими здійснюється оцінка стану охорони праці підприємства
- •51. Охарактеризувати види планувань працеохоронних заходів
- •52. Суть спеціального роз слідження нещасних випадків на виробництві
20. Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору
Умови трудового договору не можуть містити положень, які не відповідають законодавчим та іншим нормативним актам про охорону праці, що діють в Україні. При укладенні трудового договору громадянин має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я.
Стаття 7. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки. За період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку. Працівників, які за станом здоров'я потребують надання легшої роботи, власник повинен відповідно до медичного висновку перевести, за їх згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеження строку. Оплата праці при переведенні працівників за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу або виплата їм допомоги по соціальному страхуванню провадяться згідно з законодавством. На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду чи службою охорони праці за працівниками зберігається місце роботи.
21. Порядок розслідування професійних захворювань на виробництві
До професійних захворювань належать такі захворювання, які виникли внаслідок професійної діяльності працюючого та зумовлені виключно або переважно впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою. Розслідування профзахворювань проводиться тільки після одержання повідомлення (форма П-3), яке складається в клініках науково-дослідних інститутів гігієни праці й профзахворювань, спеціалізованих відділеннях професійної патології. Таке повідомлення протягом трьох днів після встановлення остаточного діагнозу надсилається: підприємству, з вини якого виникло захворювання; санепідемслужбі та лікувально-профілактичній установі, що обслуговує підприємство; відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду. Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення. Розслідування проводиться комісією в складі представників: санепідемслужби, який є головою комісії; лікувально-профілактичної установи; підприємства; профспілкової організації, членом, якого є хворий, або уповноваженого трудового колективу; відповідного робочого органа виконавчої дирекції Фонду. Акт розслідування причин професійного захворювання (форма П-4) складається протягом трьох днів після закінчення розслідування в шести примірниках і надсилається роботодавцем: хворому; лікувально-профілактичній установі; яка обслуговує підприємство; робочому органу Фонду; профспілковій організації, членом якої є хворий; відповідній установі Держсанепідемслужби. Перший примірник акта залишається на підприємстві і зберігається 45 років. У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання роботодавець направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) для розгляду питання подальшої його працездатності. Реєстрація й облік випадків профзахворювань ведуться в спеціальному журналі в таких місцях:
- на підприємстві, у відповідному робочому органі Фонду й в установах санепідемслужби на підставі повідомлень про профзахворювання та актів їхнього розслідування; - у лікувально-профілактичних установах. Установи Держсанепідемслужби на підставі актів розслідування складають карти обліку профзахворювань за формою П-5, що зберігаються протягом 45 років. Форми державної статистичної звітності щодо професійних захворювань затверджуються Міністерством охорони здоров’я.