- •Спеціальні законодавчі акти з охорони праці
- •2. Основні форми контролю за станом охорони праці
- •3. Розкрити сутність працеохоронного менеджменту в ринкових умовах економіки
- •7.Фонд соціального страхування від нещасних випадків та його структура.
- •8.Склад комісії із розслідування нещасного випадку, що стався на виробництві.
- •9. Мета функціонування регіональної системи управління охороною праці.
- •10. Проаналізувати основні показники невиробничого травматизму в Україні
- •11. Органи державного управління охороною праці в Україні
- •12. Працеохоронний аудит
- •16. Працеохоргнний менеджмент та його структура.
- •17. Порядок розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •18. Методологічні основи працеохоронного менеджменту.
- •19. Види відповідальності за порушення законодавства з охорони праці
- •20. Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору
- •21. Порядок розслідування професійних захворювань на виробництві
- •22.Основними принципами функціонування рсуоп є:
- •23.Обліу та аналіз показників охорони праці
- •24.Розкрити види інструктажів та порядок їх проведення
- •25. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.
- •26. Колективний і трудовий договори та охорона праці.
- •27. Охарактеризувати види навчання з питань оп при прийняті на роботу і в процесі роботи.
- •28. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •29. Загальні законодавчі акти з охорони праці
- •30. Служба охорони праці та її завдання
- •33 Особливого значення набуває міжнародне співробітництво з охорони праці
- •34. Особливості охорони праці жінок.
- •35. Розкрити сутність cистеми управління охороною праці на п-стві
- •36. Нормативний документ, яким встановлюється порядок розслідування та обліку нв, профзахворювань і аварій на в-цтві
- •40. Міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці
- •41.Склад комісії із розслідування професійних захворювань
- •42. Регіональна система управління охороною праці та її функції.
- •43. Розкрити основні функції управління охороною праці
- •44. Причини виробничого травматизму та професійних захворювань
- •45. Розкрити основні положення Закону України „Про охорону праці"
- •46. Рівні управління охороною праці.
- •48. Соціальні послуги та виплати фонду соціального страхування
- •49. Форми звітності підприємств про стан охорони праці
- •50. Показники, за якими здійснюється оцінка стану охорони праці підприємства
- •51. Охарактеризувати види планувань працеохоронних заходів
- •52. Суть спеціального роз слідження нещасних випадків на виробництві
49. Форми звітності підприємств про стан охорони праці
Всі підприємства і організації, незалежно від форми власності і підлеглості, звітують по стану і умовам праці за минулий календарний рік (на 31 січня наступного року) за двома формами звітності:
1) форма №1-ПВ "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах за рік". Ця форма надсилається до обласного (районного, міського) органу державної статистики за їх вказівкою; до вищої за ієрархією організації (при її відсутності - до обласної, міської, районної держадміністрації); до територіального управління Держгіртехнагляду (за їх вказівкою). Ця форма містить тільки два розділи: "Стан умов праці" та "Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах";
2) форма №1-УБ (відомча) "Звіт про стан умов та безпеки праці за рік". Вона надсилається на ті ж самі адреси, що і форма №1-ПВ, за винятком обласного чи районного органу державної влади. Замість цієї адреси надсилається на адресу районної або міської санітарно-епідеміологічної служби (за їх вказівкою). Форма містить чотири розділи: "Стан умов і безпеки праці"; "Забезпечення засобами індивідуального захисту"; "Санітарно-побутове забезпечення"; "Суми відрахувань за шкідливі умови праці".
Показники єдиної державної системи використовуються при вивченні стану умов праці і безпеки праці, опрацюванні комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці.
Єдина державна система показників обліку і безпеки праці не містить показників травматизму, профзахворювань та медичних оглядів, бо вони викладені в окремому документі.
50. Показники, за якими здійснюється оцінка стану охорони праці підприємства
Стан охорони праці необхідно оцінювати на основі показників, їх чисельної оцінки та при порівнянні із заданими чи базовими значеннями . Система показників потрібна для того, щоб: планувати і прогнозувати стан охорони праці на перспективу у вигляді цільових завдань; об’єктивно оцінювати фактичний стан охорони праці й ефективність функціонування системи управління, а також ступінь вирішення цільових завдань (досягнення мети); порівнювати в оцінюваному періоді діяльність підприємств у галузі охорони праці, які мають різний характер виробництва; використовувати показники як вихідну інформацію для економічного регулювання; вибирати пріоритетні напрями діяльності (оптимальні варіанти), які забезпечували б ефективне функціонування системи за обмежених ресурсів. Практика свідчить, що для оцінки стану охорони праці можуть застосовуватися як оцінні, так і аналітичні показники. Серед найбільш поширених оцінних показників стану охорони праці слід виділити традиційні коефіцієнти частоти (Kч.т) та тяжкості травматизму (Kт.т). Крім них, для оцінки стану можуть бути використані й такі оцінні показники: чисельність потерпілих у результаті нещасних випадків із втратою працездатності більш ніж на один робочий день (абсолютне число за даними статистики); загальна кількість днів втрати працездатності по всіх нещасних випадках з урахуванням перехідних; коефіцієнт частоти смертельного травматизму (Kч.с); відносні коефіцієнти частоти (Kч.т.в) та тяжкості (Kт.т.в), що обчислюються як відношення Kч.т та Kт.т до базових завдань Kч.т.б і Kт.т.б , тобто Kч.т.в= Kч.т./ Kч.т.б Kт.т.в= Kт.т/ Kт.т.б Серед усіх оцінних показників відносні коефіцієнти частоти та тяжкості травматизму найбільше відповідають цільовій стратегії управління, оскільки базові значення показників можуть періодично коригуватися в міру наближення до них чи за їх перевищенням. Тоді робота підприємства (підрозділу) оцінюватиметься як задовільна. Виділяють також аналітичні показники. До них можна віднести: загальний показник травматизму; чисельність потерпілих у результаті нещасних випадків із втратою працездатності менш ніж на один робочий день (за даними статистики); загальні фактичні витрати на відшкодування шкоди потерпілим (за бухгалтерськими даними) або сума страхових внесків з урахуванням прийняття Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; загальні фактичні витрати, вкладені в цільові заходи охорони праці (за бухгалтерськими даними).