40. Міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці

Стаття 157. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці

Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охоро¬ну праці — це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обо¬в'язкових для виконання.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чин¬них державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці проводяться органами державного нагляду за охо¬роною праці за участю інших державних органів і професійних спілок у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні до¬кументи на засоби праці і технологічні процеси повинні включа¬ти вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами дер¬жавного нагляду за охороною праці.

У разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконати для забезпечення безпечних і не¬шкідливих умов праці на певних роботах, власник або уповнова¬жений ним орган зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду за охороною праці заходів, що забезпечать безпеку працівників.

41.Склад комісії із розслідування професійних захворювань

Розслідування професійних захворювань проводить комісія у складі представників: - Державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії); - Лікувально-профілактичного закладу; - Підприємства та профспілкової організації, членом якої є хворий; - Органу Фонду соціального страхування. Комісія з розслідування зобов’язана: - скласти програму розслідування й визначити причини та обставини, що призвели до профзахворювання: - скласти акт розслідування за формою П-4 та визначити заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання. Протягом п’ятиденного терміну після закінчення розслідування, роботодавець видає наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення винних осіб до відповідальності за допущені порушення санітарного законодавства, що призвело до виникнення професійного захворювання. На підставі актів розслідування, органи санітарно-епідеміологічної служби складають карти обліку професійних захворювань за формою П-5, які зберігаються протягом 45 років.

42. Регіональна система управління охороною праці та її функції.

Регіональна система управління охороною праці (РСУОП) в області (районі, місті, районі у місті, селищі, селі) — це комплекс органів управління адміністративно-територіальною одиницею, який на підставі чинних нормативно-правових актів здійснює цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо виконання встановлених завдань роботи з охорони праці з метою забезпечення здоров'я і працездатності працівників підприємств, установ і організацій на підпорядкованій території.

Обласна РСУОП є підсистемою єдиної державної системи управління охороною праці. Вона включає місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, органи Держнаглядохоронпраці, інші державні наглядові інспекції, профспілки, асоціації спеціалістів охорони праці, підприємства, установи й організації, які здійснюють управління процесом запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням, аваріям і пожежам на підприємствах, в установах, організаціях області.

На територіальному рівні РСУОП є цільовою підсистемою загальної системи управління адміністративно-територіальною одиницею (областю, районом, містом, районом у місті, селищем, селом). Ця система повинна в процесі функціонування забезпечувати підготовку, прийняття і реалізацію рішень щодо здійснення правових, організаційних, соціально-економічних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на забезпечення здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Метою функціонування РСУОП є охорона життя і здоров'я працівників, забезпечення належних здорових і безпечних умов праці на підприємствах, в установах і організаціях

Основні завдання з управління охороною праці на регіональному рівні в межах відповідної території згідно з Законом "Про охорону праці" покладені на місцеві державні адміністрації та ради народних депутатів, які:

• забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

• формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;

• організовують за необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування;

• здійснюють контроль за дотриманням нормативних актів з охорони праці;

• створюють за необхідності фонди охорони праці.

Для виконання названих функцій місцеві органи влади створюють відповідні структурні підрозділи - служби охорони праці місцевих державних адміністрацій і міських виконавчих рад.

Служба охорони праці є структурним підрозділом місцевого органу виконавчої влади, що створюється головою державної адміністрації.