- •Спеціальні законодавчі акти з охорони праці
- •2. Основні форми контролю за станом охорони праці
- •3. Розкрити сутність працеохоронного менеджменту в ринкових умовах економіки
- •7.Фонд соціального страхування від нещасних випадків та його структура.
- •8.Склад комісії із розслідування нещасного випадку, що стався на виробництві.
- •9. Мета функціонування регіональної системи управління охороною праці.
- •10. Проаналізувати основні показники невиробничого травматизму в Україні
- •11. Органи державного управління охороною праці в Україні
- •12. Працеохоронний аудит
- •16. Працеохоргнний менеджмент та його структура.
- •17. Порядок розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •18. Методологічні основи працеохоронного менеджменту.
- •19. Види відповідальності за порушення законодавства з охорони праці
- •20. Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору
- •21. Порядок розслідування професійних захворювань на виробництві
- •22.Основними принципами функціонування рсуоп є:
- •23.Обліу та аналіз показників охорони праці
- •24.Розкрити види інструктажів та порядок їх проведення
- •25. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.
- •26. Колективний і трудовий договори та охорона праці.
- •27. Охарактеризувати види навчання з питань оп при прийняті на роботу і в процесі роботи.
- •28. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •29. Загальні законодавчі акти з охорони праці
- •30. Служба охорони праці та її завдання
- •33 Особливого значення набуває міжнародне співробітництво з охорони праці
- •34. Особливості охорони праці жінок.
- •35. Розкрити сутність cистеми управління охороною праці на п-стві
- •36. Нормативний документ, яким встановлюється порядок розслідування та обліку нв, профзахворювань і аварій на в-цтві
- •40. Міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці
- •41.Склад комісії із розслідування професійних захворювань
- •42. Регіональна система управління охороною праці та її функції.
- •43. Розкрити основні функції управління охороною праці
- •44. Причини виробничого травматизму та професійних захворювань
- •45. Розкрити основні положення Закону України „Про охорону праці"
- •46. Рівні управління охороною праці.
- •48. Соціальні послуги та виплати фонду соціального страхування
- •49. Форми звітності підприємств про стан охорони праці
- •50. Показники, за якими здійснюється оцінка стану охорони праці підприємства
- •51. Охарактеризувати види планувань працеохоронних заходів
- •52. Суть спеціального роз слідження нещасних випадків на виробництві
16. Працеохоргнний менеджмент та його структура.
Об'єктом вивчення працеохоронного менеджменту є охорона праці, предметом - управління безпекою елементів, з яких складається об'єкт вивчення, тобто охорона праці.
Використовуючи системний підхід і вважаючи, що кожна система складається з елементів, які, у свою чергу, утворюють систему, необхідно, таким чином, виявити систему працеохоронного менеджменту (СПМ).
Як і будь-яка інша система управління, система працеохоронного менеджменту має: орган управління, а саме працеохоронний орган управління - ПОрУ ; об'єкт управління, а саме працеохоронний об'єкт управління - ПОбУ . Крім цих основних елементів система працеохоронного менеджменту містить систему наглядових працеохоронних органів - СНПО та працеохоронну інформаційну систему - ПІС. Названі елементи утворюють гнучку систему працеохоронного менеджменту.
структура працеохоронного менеджменту складатиметься з таких елементів:
- управління безпекою суб'єктів праці;
- управління безпекою трудового процесу;
- управління безпекою умов праці (рис. 2.4).
Із позицій працеохоронного менеджменту будь-яка діяльність є двоцільовою. Перша мета полягає в досягненні певного ефекту, друга - в усуненні небажаних наслідків для людини. Якщо завданням охорони праці є розробка конкретних заходів для досягнення своєї мети, то завдання працеохоронного менеджменту - визначення та реалізація управлінських рішень із забезпечення безпеки праці.
17. Порядок розслідування нещасного випадку на виробництві.
Про кожний нещасний випадок сам потерпілий, або працівник, який його виявив, або свідок нещасного випадку має негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу відповідальну (уповноважену) особу підприємства і вжити заходів для надання долікарської допомоги потерпілому.
Безпосередній керівник робіт (наприклад бригадир) повинен:
терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому та, в разі необхідності, його доставку до лікувально-профілактичного закладу та поінформувати про нещасний випадок власника підприємства або уповноважений ним орган (далі – роботодавець) зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку та обладнання в тому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не призведе до інших тяжких наслідків), а також вжити заходів для недопущення подібних випадків.
Роботодавець, отримавши інформацію про нещасний випадок (крім випадків, які передбачають організацію спеціального розслідування), зобов'язаний повідомити про нещасний випадок робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також видати наказ про створення комісії з розслідування нещасного випадку (далі – комісія) у складі не менше трьох осіб та організувати розслідування.
До складу комісії включаються керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу, у якому стався нещасний випадок (на підприємствах, де немає структурних підрозділів, – представник роботодавця), представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи.
У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включається також представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.
Комісія зобов'язана протягом трьох діб:
обстежити місце нещасного випадку;
з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі – карта форми П-5) у чотирьох примірниках.
Підготовлені комісією за підсумками її роботи матеріали передаються роботодавцеві. Він повинен розглянути та затвердити примірники актів форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після одержання матеріалів.