Співвідношення наукової і життєвої психології
Значення знань з психології для майбутнього вчителя
Щ
Щоб керувати процесом навчання, мало
знати матеріал, методику організації
навчання, необхідно знати психологію
дитини, вміти розуміти її поведінку,
враховувати вікові, індивідуально –
психологічні особливості. |
У передмові до праці «Людина як предмет виховання» К.Д. Ушинський писав, що психологія, стосовно свого використання в педагогіці і своєї необхідності для педагога, посідає перше місце серед усіх наук. |
Основні етапи становлення психології як науки
I етап |
Психологія як наука про душу |
Таке визначення психології було дане більше двох тисяч років тому. Наявністю душі намагалися пояснити всі незрозумілі явища в житті людини. |
II етап |
Психологія як наука про свідомість |
Виникає в XVII ст. у зв’язку з розвитком природничих наук. Здатність думати, відчувати, бажати назвали свідомістю. Основним методом вивчення вважалось самоспостереження людини за самою собою і опис фактів. |
III етап |
Психологія як наука про поведінку |
Виникає в ХХ ст. Завдання психології – спостереження за тим, що можна безпосередньо побачити, а саме поведінку, вчинки, реакції людини. Мотиви ,які викликали вчинки, не враховуються. |
lV етап |
Психологія як наука, що вивчає факти, закономірності й механізми психіки. |
Сучасний стан розвитку психологічної науки. |
В |
М
Загальна
психологія
– наука, що вивчає психічну активність
людини, яка виявляється:
Психічне
явище – власність
людини.
Почуття, думки, образи, сприймання,
прагнення, бажання, міркування і погляди
та чи інакше пов’язані з тим, що
розташоване поза людиною, що нею
відображене.
Психологічне
є суб’єктивне
відображення.
Суб’єктивність як властивість
відображення накладає свій відбиток
на ставлення людини до свого оточення,
яке визначається особистими інтересами,
смаками тощо.
Психологія
– одна з наук, що вивчає найскладнішу
сферу життєдіяльності людини – психіку.
Складність психіки
як явища зумовлена тим, що це вищий
продукт біологічного та соціального
розвитку живих істот.
Складний і
функціональний бік психіки. Вона є
засобом орієнтування організму в
навколишньому світі і регулятором
поведінки в динамічних умовах середовища
зовні, об’єктивно:
у тілесних рухах, міміці, діях та
діяльності.
внутрішньо, суб’єктивно: у процесах
активного відображення людиною довкілля
у формі відчуттів, сприймань, почуттів
та інших психічних явищ.
Психічне є відображенням
взаємодії з довкіллям,
дійсністю, що оточує людину, наслідком
якої вона є. Людина, відображаючи
дійсність, сама є часткою її. Разом з
цим відображенням у його складі існує
і відображення людиною самої себе того,
що нею переживається у формі самопочування.
Психічне
– регулятор
взаємодії з довкіллям. Почуття, думки,
образи, сприйняття, прагнення, бажання,
міркування і погляди так чи інакше
пов’язані з тим, що розташоване поза
людиною, що нею відображене, є не лише
продуктами дій і діяльності людини.
Психічне
– здатність
до розвитку
змісту, глибини, і регульованої сили
відображення в упорядкуванні, спрямуванні
доцільності дій і діяльності людини.
У біологічних процесів мозку, які лежать в основі психіки. |
Природничі науки: біологія, фізіологія, хімія, фізика та ін..
|
В
Методологічною
основою психології, як і інших наук, є
філософія. Методологія
– та галузь науки, що вивчає методи
дослідження та принципи підходу до
вивчення предмета наука.
Кібернетика |
У вивченні процесів психічної самореалізації людської особистості. |
Психологія
Кібернетика |
У вивченні процесів психічної самореалізації людської особистості. |
У розв’язанні завдань соціальної психології, вивченні ролі психології в соціальному прогресі. |
Соціологія |
Педагогіка |
У розв’язанні завдань навчання і виховання, формування особистості людини. |
У |
Технічні галузі |

несок
вітчизняної школи психологів у розвиток
психологічної науки
вивченні структури фізіологічних і
розробці технічних засобів для
дослідження психіки, а також оптимальних
умов діяльності людини в умовах
ринкового життя.