Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЇ з ІДПУ.doc
Скачиваний:
164
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
1.45 Mб
Скачать

Тема 26. Нова економічна політика та її законодавче оформлення – 2 години

  1. Нова економічна політика та її законодавче оформлення

  2. Особливості проведення нової економічної політики в Україні

  3. Реформування органів державної влади і управління УСРР в період непу

  4. Реформа судової системи і правоохоронних органів в період непу

1. Нова економічна політика та її законодавче оформлення

На початку 1921 р. дедалі гострішою ставала потреба у зміні політики більшовиків, яка грунтувалася на засадах воєнно-комуністичної доктрини. По цілій країні відбувалися збройні повстання незадоволених продрозкладкою селян (у лютому 1921 р. – 118). На підприємствах великих міст спалахнули голодні стайки, на яких поряд з економічними висувалися і політичні гасла, серед яких особливо поширеним було: «Ради без більшовиків!». Таким чином, наприкінці 1920 – на початку 1921 р. більшовицька партія зіткнулася в Україні з масовим опором її політиці воєнного комунізму. Подібна ситуація відбувалася і в інших республіках радянської конфедерації.

Перехід до нової економічної політики (неп) розпочався після прийняття Х з’їздом РКП(б) у березні 1921 р. рішення «Про заміну продовольчої розверстки натуральним податком». Це рішення стало основою ряду законодавчих актів, спрямованих на втілення непу:

  1. постанова сесії ВУЦВК від 27 березня 1921 р. «Про заміну продовольчої розверстки натуральним податком»;

  2. постанова РНК УСРР від 29 березня 1921 р. «Про натуральний податок на зернові продукти»;

  3. постанова ВУЦВК від 19 квітня 1922 р. «Про відбудову та зміцнення сільського господарства України»;

  4. декрет ВУЦВК від 2 липня 1923 р. «Про державні промислові підприємства, які діють на засадах комерційного розрахунку (трести)»;

  5. постанова РНК УСРР від 18 грудня 1922 р. «Про порядок відкриття ярмарків»;

  6. положення РНК УСРР від 23 лютого 1924 р. «Про товарні біржі».

Можна виділити такі етапи уведення політики непу в Україні:

  1. заміна продрозкладки продподатком (встановлювалася тверда норма податку, але в умовах посухи 1921 -1922 р.. забиралося фактично все). Особливостями для України було те, що: а) норми продподатку в Україні були завищені в порівнянні з іншими регіонами; б) продподаток уводився тільки з урожаю 1921 р. і здійснювався звичними примусовим методами;

  2. запровадження вільної приватної торгівлі (відміна карток);

  3. часткова денаціоналізація промисловості, розширення можливостей для створення приватних та функціонування орендних підприємств.

  1. Особливості проведення нової економічної політики в Україні

Реформація політики «воєнного комунізму» і заміна її непом не була доведена до кінця. У містах неп впроваджувався швидше. В 1921 р. були скасовані заборони на приватне підприємництво і торгівлю. Окремі особи або групи осіб здобули право засновувати власні фабрики і заводи, торговельні заклади. Частина націоналізованих промислових підприємствах передавалася в оренду. У 1921 р. орендарі одержали понад 5200 дрібних та середніх заводів, фабрик, майстерень. На середину 1923 р. на території УСРР діяло близько 75 тис. приватних торговельних закладів, що становило близько 50 %.

Розширення сфери товарно-грошових відносин супроводжувалося істотними змінами в методах керівництва державною промисловістю: відмова від трудових мобілізацій, жорсткої централізації, широким впровадженням економічних методів господарювання, госпрозрахунку. Державні підприємства об’єднувалися в трести, які працювали на господарсько-розрахункових засадах. Була відмінена система карток. Замість неї впроваджувалася система відрядної оплати, що враховувала кількість та якість праці.

Проведення непу привело до зростання валового економічного продукту і оздоровлення промислового виробництва. Питома вага продукції промисловості України в загальносоюзному виробництві в 1924 р. досягла 23,8 %. В 1925 – 1926 рр. у великій промисловості державний сектор виробляв 86,4 %, кооперативний – 7 %, приватновласницький – 5,7 % продукції. Дрібна промисловість майже повністю була приватною. В країні було перевиробництво і виникла криза збуту окремих промислових товарів.

Проте неп не приніс поліпшення для сільського господарства. Звільнення від сплати незаможників, перенесення всього тягаря податків на заможних селян відбилося на нарощенні обсягів сільськогосподарської продукції.

У 1921 – 1923 рр. в південних губерніях України сталася посуха, тому у 1921 р. було зібрано тільки 300 млн. пудів зернових, що становило 30 % врожаю 1916 р. Кількість голодуючих становила приблизно 7 млн. чол., кількість померлих становила приблизно 1,5 – 2 млн. чол.. Однак продовольчий податок для південних губерній зменшений не був. Так, у першому півріччі 1921 р. з Миколаївщини за допомогою «надзвичайних методів» було вивезено 1,4 млн. пудів хліба. На голодний 1922 р. розмір продподатку з України був запланований надзвичайно високий – 95 млн. пудів, з яких на кінець листопада було зібрано всього 80, 6 млн. пудів. Жодна з губерній не була звільнена від податку. Разом з тим, з голодуючих районів Поволжя, Казахстану і Уралу в Україну у 1921 – 1922 рр. було переселено 440 тис. чол. У 1923 р. було зібрано врожай 765, 4 млн. пудів.

Міжнародна спільнота відгукнулася на це лихо. Було організовано в США організацію АРА (Американська адміністрація допомога), Помгол (центральна комісія допомоги голодуючим).