2. Грецькі міста-держави Північного Причорномор’я та їх право.

1) Короткий історичний огляд.

У VIII – VI ст. до н. е відбулася Велика грецька колонізація, яка мала аграрний характер. Найбільшими колоніями були: Борисфеніда, Ольвія, Феодосія, Пантікапей, Керкініда, Тіра.

Новозасновані колонії були рабовласницькими полісами

Їх історія ділиться на 2 етапи:

1) VII-I ст. до н. е – еллінський або грецький етап;

2) I ст. н. е. – 70-ті роки IV ст. н. е. – залежність від Риму

Грецькі міста мали розвинену економіку: керамічне, ювелірне, ткацьке, деревообробне і шкірообробне виробництво. Мали розвинене землеробство – виноградарство, вирощування пшениці, тваринництво, займались рибальством. Вели жваву торгівлю з грецькими містами і скіфами.

2) Суспільний устрій

Суспільний устрій характеризувався значним соціально-класовим розшаруванням.

Панівним класом були господарі майстерень, великі землевласники, купці, судновласники.

Основна маса населення – вільні землероби, ремісники, торговці. Вільними повноправними громадянами були тільки чоловіки старші 25 років. Жінки вважалися вільними, але не мали політичних прав.

Великою соціальною групою були також осілі чужоземці. Вони не мали громадянських прав, не брали участі в політичному житті міст, а набути громадянство могли лише за великі заслуги перед полісом.

Раби були абсолютно безправними, яких було віднесено до об’єктів права. В основному це були приватновласницькі раби.

3) Державний лад.

За формою правління античні міста-держави були спочатку демократичні (V-II ст. до н. е), а пізніше аристократичні (з І ст. до н. е) республіки. Вищий законодавчий орган державної влади – Народні збори, до яких входили чоловіки віком понад 25 років. Збори вирішували найважливіші питання внутрішньої і зовнішньої політики, обирали посадових осіб і контролювали їх діяльність, надавали громадянство, торгові привілеї іноземцям, вшановували громадян, які мали заслуги перед містом.

Постійно діючим виконавчим органом була Рада міста, яку очолював голова, обирався секретар, входив головний жрець. Рада організовувала підготовку та попередній розгляд рішень, декретів та постанов Народних зборів. Законодавчі акти міст видавалися від імені «Ради і народу».

З числа повноправних громадян міст обиралися виборні колегії (магістратури) або окремі посадові особи – магістрати, які управляли фінансами, військовими справами, судовими установами. Найбільші права мала колегія архонтів, яка керувала іншими колегіями, скликала в разі потреби народні збори, контролювала фінанси. Її очолював перший архонт, якому належало право командування військом, хоча військовими справами займалася окрема колегія стратегів. Колегія номофілаків наглядала за поведінкою мешканців, вимагала від них дотримання законів. Колегія агораномів відала питаннями торгівлі. Колегія продиків виконувала як прокурорські так і адвокатські функції.

У містах-державах існували суди, (в т. ч суди присяжних). У судочинстві брали участь судді, обвинувачені, свідки. Судовий процес носив змагальний характер, вирок суду був остаточний.