Загальні схеми хімічних властивостей більшості представників основних класів неорганічних сполук

1. Водень (дигідроґен) взаємодіє з:

− киснем − утворюється вода (дигідроген оксид);

− металами типічних металічних елементів (див. п. 1) − утворюються гідриди (МеН або МеН₂);

− неметалами − утворюються сполуки з Гідрогеном;

− оксидами металів (CuO), якщо G<0

− розчинними солями тих металів (AgNO₃, CuSO₄), які в “Електрохімічному ряду напруг металів”(див. табл. 4) стоять після водню − має місце реакція заміщення;

2. Кисень (діоксиґен) взаємодіє з:

− металами типічних металічних елементів (див. п. 1) − утворюються основні оксиди, які взаємодіють з водою (виключення!: MgO з водою не взаємодіє);

− металами напівметалічних елементів (Cu, A1, Zn, Cr) (див. п. 5) − утворюються основні або амфотерні оксиди;

− неметалами (C, P, S, N₂, Si тощо) − утворюються кислотні або несолетворні (індиферентні) оксиди (! Див. примітку № 3);

− воднем − утворюється вода (дигідроґен оксид);

− оксидами металічних та неметалічних елементів, якщо вони проявляють проміжний ступінь окиснення − утворюються оксиди з вищим ступенем окиснення (тобто відбувається доокиснення),

_{II III ІІ ІV IV VI}

наприклад: FeO → Fe₂O₃ , СО → СО₂ , SO₂ → SO₃;

− гідроксидами напівметалічних елементів, якщо вони проявляють проміжний ступінь окиснення − утворюються гідрроксиди з вищим ступенем окиснення (тобто відбувається доокиснення),

_{ІІ ІII II III}

наприклад: Fe(OH)₂ → Fe(OH)₃ , Cr(OH)₂ → Cr(OH)₃;

− більшістю бінарних сполук (ZnS, NH₃, CH₄, A1₂S₃, PH₃) (O₂ підтримує горіння) − найчастіше утворюються оксиди тих елементів, які входили до складу сполуки.

3. Неметали (S, P, C, C1₂) взаємодіють з:

− киснем – утворюється кислотний або несолетвірний оксид;

− воднем – утворюються сполуки з Гідрогеном (-иди, -іди)

− металом – утворюється сіль;

− лугом – утворюються продукти окисно-відновної реакції;

− кислотою − утворюються оксиди всіх елементів або інші продукти окисно-відновної реакції.

4. Метали типічних металічних елементів (елементи головних підгруп І (крім Н) і ІІ груп (крім Вe)) взаємодіють з:

− киснем − утворюються основні оксиди, які взаємодіють з водою (виключення: MgO з водою не взаємодіє);

− воднем – утворюються гідриди (МеН або МеН₂);

− неметалом (C1₂, S, P, N₂, C, Si тощо) – утворюється сіль(МеНеМе або Ме_x(НеМе)_y);

− водою – утворюється луг і водень (виключення: Мg з водою не взаємодіє);

− кислотним гідроксидом (оксигеновмісною кислотою) [взаємодіє тільки магній] (! Див. примітку № 1, 2);

− безоксигеновою кислотою (НС1, НВr, HI, H₂S)– [взаємодіє тільки магній] утворюється сіль і водень;

− сіллю взаємодіє тільки магній (якщо сіль утворена значно менш активним металом) – утворюється сіль (осад) і магній;

5. Метали напівметалічних елементів (A1, Zn, Cr, Cu, Fe, Co) взаємодіють з: ^{яскрава амфотерн.}

− киснем – утворюються оксиди (амфотерний, або основні та амфотерні, або і основні, і амфотерні, і кислотні);

− неметалом (C1₂, S, P) – утворюється сіль безоксигеновмісної кислоти;

− лугом у присутності води – утворюється гідроксокомп-лекс ( Na[A1(OH)₄] ) та водень;

− кислотним гідроксидом (H₂SO₄, HNO₃):

а) якщо кислотний гідроксид виступає окисником за рахунок Гідрогену і метал розташований у “Електро-хімічному ряді напруг металів” до Гідроґену – утворюється сіль і водень (! Див. примітку 1*);

б) якщо кислотний гідроксид виступає окисником за рахунок кислотного залишку, – утворюється сіль, вода і продукт відновлення кислотного залишку (! Див. примітку 1б, 2);

− безоксигеновою кислотою (HC1, HBr, H₂S), якщо метал в “Електрохімічному ряді напруг металів” розташований до Гідроґену – утворюється сіль і водень (! Див. примітку 1*);

− оксидом (Fe₂O₃) − утворюється оксид, якщо Н_{реакції}<<0

6. Основні оксиди (Na₂O, FeO, MgO, NiO, CdO) взаємодіють з:

− водою (! якщо розчинні у воді) – утворюється луг (див. табл. 3);

− кислотним оксидом (SO₃, CO₂, NO₂) – утворюється сіль ;

− кислотним гідроксидом (H₂SO₄) – утворюється сіль і вода;

− безоксигеновою кислотою (HC1)– утворюється сіль і вода;

− амфотерним гідроксидом (A1(OH)₃, Zn(OH)₂ Cr(OH)₃ тощо) – утворюється сіль і вода;

− металом (який в ряду Напруг стоїть лівіше того Ме, що входить до складу оксиду), якщо реакція дуже екзотермічна – утворюється оксид і метал;

− киснем (FeO, CrO, CoO, NiO), якщо можливе доокиснення, − утворюється оксид металу з вищою валентністю.

7. Кислотні оксиди (SO₂, SO₃, NO₂, CO₂, P₂O₅ тощо) взаємодіють з:

− водою, якщо розчинні у воді, – утворюється кислотний гідроксид (оксигеновмісна кислота) [! Див. стор.    ];

− основним оксидом (Na₂O, CaO, MgO) – утворюється сіль;

− лугом – утворюється сіль і вода;

− амфотерним оксидом (A1₂O₃, ZnO, Cr₂O₃ тощо) – утворюється сіль;

− киснем, якщо можливе доокиснення, – утворюється оксид

наприклад: _{IV VI +4 +5}

SO₂ → SO₃; NO₂ → N₂O₅

8. Амфотерні оксиди (A1₂O₃, Cr₂O₃, ZnO) взаємодіють з:

− основним оксидом(Na₂O) (сплавлення) – утворюється сіль;

− лугом (NaOH, Ba(ОН)₂ тощо) – утворюється гідроксо-комплекс ( Na[A1(OH)₄] ), якщо реакція протікає у розчині, при сплавленні – сіль (напр., NaA1O₂ або Na₃A1O₃) і вода;

− кислотним гідроксидом (H₂SO₄) – утворюється сіль;

− безоксигеновмісною кислотою (HC1, H₂S) – утворюється сіль і вода.

9. Луги (розчинні гідроксиди NaOH, KOH, Ba(OH)₂ тощо) взаємодіють з:

− неметалом (С1₂, Br₂, I₂) – утворюється суміш солей і вода;

− напівметалом (A1, Zn, Cr тощо) і водою – утворюється гідроксокомплекс ( К[А1(ОН)₄] ) і водень;

− кислотним гідроксидом (H₂SO₄) – утворюється сіль і вода;

− сіллю, якщо хоча б один із продуктів реакції випадає в осад, – утворюються сіль і основний або амфотерний гідроксид (див. стор. схему «Солі»);

− амфотерним оксидом (А1₂О₃, ZnO, Cr₂O₃) – утворюється гідроксокомплекс ( К₃[А1(ОН)₆] ), якщо реакція протікає у розчині, при сплавлянні – сіль (KA1O₂ або K₃A1O₃) і вода;

− безоксигеновою кислотою(НС1) – утворюється сіль і вода;

− кислотним оксидом (SO₃) – утворюється сіль і вода;

− амфотерним гідроксидом (A1(OH)₃, Zn(OH)₂, Cr(OH)₃) – утворюється гідроксокомплекс.

10. Основні гідроксиди (нерозчинні у воді – Mg(OH)₂, Fe(OH)₂) взаємодіють з:

− кислотним гідроксидом (SO₃) – утворюється сіль і вода;

− безоксигеновмісною кислотою(HC1) – утворюється сіль і вода;

− киснем, якщо можливе доокиснення (див. вище п. 3), – утворюється гідроксид;

− розкладаються при нагріванні (Mg(OH)₂) − утворюється оксид металу та вода.

11. Кислотні гідроксиди (оксигеновмісні кислоти – напр., H₂SO₄) та безоксигенові кислоти (напр., HС1) взаємодіють з:

− металом:

а) якщо метал – магній або метал, який розташований у “Електрохімічному ряді напруг” до Гідроґену, а кислотний гідроксид окисник за рахунок Гідроґену, – утворюється сіль і водень (! Див. примітку 1а, 1*);

б) якщо кислотний гідрооксид – окисник за рахунок кислотного залишку – утворюється сіль, вода і продукт відновлення кислотного залишку (! Див. примітку 1б, 2);

− основним оксидом (Na₂O, MgO) – утворюється сіль і вода;

− амфотерним оксидом (A1₂O₃, ZnO) – утворюється сіль і вода;

− лугом – утворюється сіль і вода (реакція нейтралізації);

− основним гідроксидом (нерозчинним у воді – Mg(OH)₂) – утворюється сіль і вода;

− амфотерним гідроксидом (Zn(OH)₂) – утворюється сіль і вода;

− сіллю, коли хоча б один із продуктів реакції випадає в осад, або з сіллю слабкішої кислоти – утворюється сіль і кислота (див. стор. схему «Солі»);

− киснем, якщо можливе доокиснення – утворюється кис-лотний гідроксид.

12. Амфотерні гідроксиди взаємодіють з:

− лугом – утворюється гідроксокомплекс;

− кислотним гідроксидом – утворюється сіль і вода;

− розкладаються при нагріванні – утворюються амфотер-ний оксид і вода;

− кислотним оксидом − утворюються середня сіль і вода або кисла сіль.

13. Середні солі (водні розчини) взаємодіють з:

− більш активним металом – утворюється сіль і метал;

− кислотним гідроксидом (реакція йонного обміну) (! Див. примітку № 5) − утворюються продукти за правилом Бертолє−Михайленка;

− сіллю (водний розчин), якщо хоча б одна з новоутворених солей випадає в осад, – утворюються нові солі;

− водою (гідроліз) − утворюються продукти у відповідності до правил проходження гідролізу (див. стор.   -   );

− розкладаються при нагріванні – утворюються або відповідні оксиди, або продукти специфічних реакцій.

П Р И М І Т К И: